Урегулювання нормативно-правової бази для ОГС у Бразилії

Напередодні президентських виборів у Бразилії 2010-го року 180 організацій об'єднали свої зусилля задля створення нової нормативно-правової бази для організацій громадянського суспільства. Запустивши комунікаційну платформу http://www.abong.org.br/, лідери громадянського суспільства надіслали кандидатам у президенти відкритий лист з пропозиціями щодо бажаних змін. Платформа об’єднала низку громадських організацій, діяльність яких охоплює різні суспільні питання: охорона навколишнього середовища, захист прав людини, представників приватного сектору, релігійних груп. У відповідь, у відкритому листі до громадянського суспільства, Ділма Русеф, яка згодом була обрана главою держави представила своє бачення змін нової нормативно-правової бази.

Після виборів представники платформи ініціювали більш конструктивний діалог з адміністрацією новообраного президента Ділми Русеф. Активісти висунули пропозиції щодо утворення комісії за участю усіх зацікавлених осіб, яка би просувала розробку нової державної політики. Така комісія була сформована у листопаді 2011 року. Протягом трьох місяців вона вела переговори з таких питань як реєстрація громадських організацій, державне фінансування ОГС, підзвітність, підвищення обізнаності громадських організацій щодо нормативно-правової бази, яка регулює їхню діяльність.

Адвокаційні зусилля бразилійської ГО «ABONG» змусили уряд країни визнати, що нормативно-правову базу для організацій громадянського суспільства необхідно переглянути. Ділма Русеф залучила до спільного розгляду цього питання Міністерство економіки, фінансів та планування Бразилії. Це стало першим кроком до налагодження діалогу держави з громадянським суспільством, який продовжується завдяки платформі ABONG до сьогодні.

Захист незалежності ОГС у Замбії

З метою протистояння ухвалення законопроекту, який обмежував незалежну діяльність громадських організацій, Національна платформа Форуму громадянського суспільства (за підтримки CIVICUS) утворила коаліцію замбійських організацій громадянського суспільства. Законопроект ОГС надав би уряду набагато більше можливостей перешкодити ОГС впроваджувати їхню адвокаційну стратегію. Громадським організаціям необхідно було б оновлювати свою реєстрацію кожні 3 роки. Представники об’єднання ОГС стверджували, що законопроект порушував конституційні та міжнародні зобов'язання Замбії щодо забезпечення свободи асоціації.

Незважаючи на адвокаційну кампанію, узгоджену як на національному, так і на міжнародному рівні, коаліція отримала недостатньо підтримки, необхідної для голосування проти прийняття дискримінаційного законопроекту. Тим не менш, все ж таки вдалося продовжити термін перереєстрації для ОГС до п’яти років, замість трьох, що вважалося суттєвим зрушенням.

Міжнародна солідарність з боку громадянського суспільства та робота через коаліції ОГС мала вагоме значення. Результату значно легше досягти, залучаючи зацікавлені сторони як на національному, так і на міжнародному рівні. Адвокація з метою запобігання певного законопроекту є тривалим процесом, оскільки уряд не любить визнавати свою неправоту. Проте навіть завдяки усунуненню хоча б деяких обмежувальних аспектів закону можна прокласти шлях до більш сприятливих умов розвитку громадянського суспільства. 

Підготувала Анна Зевако