Спроможність громад вимірюється тим, наскільки успішною є кожна людина всередині цього об’єднання. Оскільки держава взяла курс на локальний розвиток і посилення потужностей місцевого самоврядування, вже не йдеться про дискусію щодо того, добре це чи погано. Натомість третій сектор має всі передумови для того, аби сконцентрувати свою увагу на деталях. «Думай глобально, дій локально» - здається, це найактуальніше гасло для сьогодення.

Все нове – добре забуте старе. З цим можна сперечатися, але очевидно, що деякі речі відбуваються по колу. На сьогодні люди знову повертаються в своїх уподобаннях до виробів ручної роботи, віддаючи перевагу унікальному і одиничному перед фабричним і однаковим. Таким чином нове дихання отримують і старовинні технології, на базі яких майстри творчо осмислюють традиційні предмети побуту, одяг, декор, прикраси.

Про попит на ці вироби свідчить стрімкий розвиток торгових платформ на зразок Etsy та тематичних розділів на Amazon чи Ebay. А отже є привід говорити про перспективи і можливості для українських майстрів. В рамках транскордонного проекту «Craft it! Навчися і зроби», які реалізовується за сприяння Європейського Союзу, ми проводили дослідження ринку. Воно вказує на доволі оптимістичні показники: вже на сьогодні Україна четверта в сегменті рукотворів на Etsy і демонструє подальшу позитивну динаміку. Трохи гірша ситуація з продажем на інших ресурсах, які потребують приміром наявності PayPal, з чим у нашій країні поки що проблеми.

Чому важливо навчити майстрів продавати власні вироби закордонному споживачу? Великий сегмент існуючих інтернет-магазинів на міжнародних платформах належать не самим авторам, а посередникам. Тобто тим, хто знаючи потреби ринку, скуповує масово вироби у майстрів за півціни, а то й менше, і реалізовує їх онлайн. В принципі, така схема співпраці не є чимось поганим, але нам йдеться про те, аби автори були самодостатніми і мали змогу отримувати не шматочок пирога, а цілий. Задля цього і реалізовується проект на території українського і білоруського Полісся, де проводиться низка навчальних модулів для майстрів в ході яких тренери презентують свої успішні історії та окреслюють особливості створення власного магазину на онлайн-платформах.

Окрім дослідження ринку і проблематики, що і лягло в основу виникнення нашого проекту, за півроку його реалізації ми вже можемо говорити про зворотній зв’язок і про те, що не помилилися, обираючи напрям. Зокрема, більшість відвідувачів лекцій не мають досвіду торгівлі в інтернеті. Максимум – розповсюдження товарів через соцмережі, а найчастіше – участь в ярмарках, фестивалях, реалізація виробів в сувенірних крамницях. Ми отримували чимало листів, зміст яких виглядав приблизно так «Я виготовляю свої рукотвори двадцять-тридцять років. Але досі не розумію, як їх продавати. Навчіть мене». На сьогодні ми вже маємо зворотній зв’язок, коли майстри кажуть: «Після вашого тренінгу я почав робити власний сайт/сторінку в соцмережах/крамницю на Etsy». Саме тому ми вирішили ще більше уваги приділити тим, хто давно і фахово займається своєю справою, але має проблеми з реалізацією продукції – разом з партнерами British Council для них проводимо великий тренінг у Житомирі.

Ще одна логічна ланка у тому, аби підвищити маркетингову компетенцію авторів рукотворів і стимулювати їх самостійно заробляти кошти – їхня платоспроможність в результаті відіб’ється на добробуті тих населених пунктів де вони мешкають. На сьогодні, маючи спорадичний ринок збуту, майстри не поспішають реєструватися як приватні підприємці, бо не упевнені в своїх перспективах. Однак більшість прагне працювати у правовому полі і сплачувати податки. Йдеться як про сумління, так і практичний бік справи – людина буде самозайнятою замість безробітної з усіма наслідками, що випливають.

Також це прогнозовано стимулюватиме розвиток туризму, а отже невеликі села можуть стати привабливими осередками туризму. Наприклад, слава про майстра, що виготовляє унікальні речі за старовинною технологією може стати родзинкою, а подекуди навіть стимулом приїхати до якоїсь місцевості – хтось просто подивитися, а хтось і повчитися. А з огляду на те, що зелений туризм та альтернативний відпочинок набуває популярності, люди шукатимуть не лише місця де пожити, але і чим себе зайняти. Якщо говорити не тільки про рукотвори, але і про осередки виготовлення харчової продукції, на місцях можна створити повноцінну інфраструктуру з напоями, делікатесами, яка стимулюватиме людину залишати кошти місцевим виробникам, а не їздити в пошуках ресторану. З огляду на те, що дедалі більш популярними стають оригінальні і самобутні пропозиції, люди витрачають час і кошти на пошук унікальних і неповторних речей, зараз саме час використати цю особливість моменту для розвитку локальних бізнесів і як комплексний наслідок – громад. Оскільки адміністративний устрій і відповідальність, яку отримують ОТГ, мають підкріплюватися і новими джерелами надходжень, оскільки, будемо дивитися правді в вічі, не кожна територія є привабливою для інвесторів. Тому нині такий момент, коли варто шукати, або навіть творити можливості самостійно.

Підсумовуючи вищесказане, варто зазначити, що сьогоднішні процеси – це фактично наслідки того ставлення до робітничих професій, і в тому числі, до ремісників, як чогось безперспективного і другосортного. Хоча насправді сьогодні набагато більше шансів і перспектив має грамотний і фаховий майстер, аніж середньостатистичний економіст чи бухгалтер, який взявся опановувати свій фах не за покликом серця, а тому що «це престижно». Зважаючи на це, окремий напрямок нашої роботи – співпраця з освітніми закладами, ознайомчі шкільні лекції для дітей. Важливо те, щоб життя людини в рідному для неї місті, а тим більше, в селі, не обмежувалося натуральним господарством, тоді вона матиме мотивацію лишатися вдома, а не шукати кращої долі по світах. Декларувати створення можливостей – шлях, що містить в собі небезпеку наразитися на критику, що вони не задовольняють потреб і не відповідають очікуванням. Наша ж місія на сьогодні – показати ті можливості, які апріорі є і направити їх в русло більшої ефективності і ширшого охоплення. Щоб відчути себе частиною глобальною системи не обов’язково переїздити до Парижу чи Нью-Йорку, але цілком можна заробити грошей на туристичну мандрівку до цих міст, пізнавати світ, живучи у рідному краю.