Цими днями доля завела мене у регіони – на Чернігівщину, точніше в самий що не є регіональний центр Чернігівського регіону місто Чернігів. Відстань до центру Чернігова з центру Києва – дві години на авто, якщо суттєво не порушувати ПДР.

Двогодинна відстань в розвиненому світі – це дрібничка. В Україні – це вже інший світ, світ регіонів, справжня terra incognita для багатьох експатів, яким пощастило керувати перерозподілом коштів міжнародної технічної допомоги, не знаючи мови та «душі» регіональних мешканців цієї євразійської, за їх визначенням, країни.

Можливо відповідь на питання ефективності програм міжнародної технічної допомоги в Україні варто шукати власне не у «вічно живих ‘друкеровських’ порадах», а в елементарних навичках керівника-розподільника міжнародної технічної допомоги просто БАЧИТИ або просто ЧУТИ справжнє життя «в регіонах» самостійно, без специфічного перекладу столичних ГОшек-посередників або без «лапши», яку вішають на довірливі вуха експатів чимало регіональних відвідувачів столичних конференцій.

Хочу показати деякі фото, які я зробив сьогодні в центрі Чернігова. Одразу попереджу можливих читачів та глядачів: фото ні на що не натякають, а я нікого цими фото не критикую.


Гусари дєнєг нє берут. У Чернігові принаймні з 7:30 до 8:30 ранку.


Всє звьозди в гості будут к нам!


Е-пошту використовуємо, Е-Крим читаємо, про Е-врядування знаємо, а от Е-бал - це вже певно якась гендерна інновація.


Універсальні банери для звітності донорам. Зручно і дешево.

Власне в чому пропозиція. Я готовий виступити тур агентом, водієм та гідом (не плутати з гадом) для експатів та повозити їх «регіонами» БЕЗ ПЕРЕКЛАДУ та КОМЕНТУВАННЯ (часто читай – нав’язування власної думки) того, ЩО вони зможуть побачити та почути самостійно.

Розуміючи, що власне експати навряд чи прочитають цей допис, бо він чомусь зроблений українською в Україні :), звертаюсь до їх молодших за званням українських колег: допоможіть продати вашому експату мою послугу – комісійні за мною не заіржавіють :)