Президент України вніс до парламенту законопроекти щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності ОГС. Законопроекти (р.н. 6674 та 6675) визначені як невідкладні для розгляду. Коротко їх зміст такий: громадська організація, яка має річний дохід більше 510 тис грн має обов'язок оприлюднювати свій звіт про діяльність на веб-сайті ДФС. Зокрема, цей звіт має містити інформацію про всіх донорів, які за рік надали більше 50 тис грн у вигляді гранту, перелік 10 працівників, які отримали набйільші заробітні плати і т.д. Також вводиться зобов'язання фізичним особам-підприємцям, які отримують кошти за рахунок міжнародної технічної допомоги зобовязання, окрім традиційної звітності, надавати додатково перелік таких програм МТД та перелік контрагентів, яким підприємець перерахував кошти. Усе це обгрунтовується необхідністю впровадження прозорості та відкритості в діяльність ОГС.

Ця ініціатива збурила дискусію щодо: чи повинні громадські організації впринципі мати обов'язок оприлюднювати звіт про свою діяльність. Знайшлися ті, що вважають, що це має бути правом, інші стверджують, що тим самим створюються нестерпні умови для діяльності невеликих громадських організацій, також є думка, що "грантожерські" фонди та організації створюють іншим громадським оргапнізаціям несприятливі умови, підтримуючи ініціативи Президента України. Звичайно, пристрастні фейсбучні бої вивертають на зовні купу стереотипів, страхів, брехні. емоцій, підмін понять за чим втрачається сутність і здатність розуміння того, що власне Президентом України ініційовано. Правда позитив в цих боях один - актуалізація питання "прозорості та підзвітності в діяльності ОГС".

1. Чи повинні організації громадянського суспільства бути підзвітними перед суспільством? Однозначно так. Це стандарт, норма, тренд у всьому цивілізованому світі. Діяльність ОГС повинна бути легітимною. Не легальною (бо це однозначно і так зрозуміло), а саме легітимною, тобто мати довіру і визнання суспільства відносно того, що організаця робить і за рахунок чого. Довіри не може бути там, де люди не розуміють і не знають, що робить ОГС. Тому організації самі заінтересовані в тому, щоб інформувати суспільство про результати своєї діяльності, за які і чиї ресурси. Це аксіома.

2. Яким чином має бути реалізовано принцип підзвітності та прозорості діяльності ОГС? У всьому цивілізованому світі є така форма як публічні річні звіти (annual report). Власне просування ідеї оприлюднення ОГС своїх річних звітів триває давно. Декілька років тому Координатор проектів ОБСЄ впроваджував цілий проект спільно з Міністерством юстиції. Проводилося навчання з приводу стандартів підготовки таких звітів. Також декілька років Творчий центр ТЦК за підтримки UNITER, UNDP проводив конкурс на кращий публічний звіт ОГС (www.ccc-tck.org.ua/activity). На порталі "Громадський простір" також вже декілька років чимало ОГС розміщують власні публічні звіти і тим самим вже утворилася певна бібліотека таких звітів. Власне чимало методик оцінки організаційного розвитку ОГС містить компонент "чи оприлюднює ОГС свій публічний звіт". Та й український Мін'юст також декілька років опрацьовував питання обов'язковості звітності ОГС.

3. Світова практика оприлюднення звітів ОГС демонструє, що це  справа переважно добровільна. Проте відсутність такого звіту фактично створює нестерпні умови для ОГС і ускладнює залучення нею ресурсів на свою діяльність. Є країни (в тому числі в ЄС), які зобов'язують ОГС оприлюднювати такі звіти. Особливо жорсткі вимоги до тих організацій, які отримують статус суспільно корисних (Латвія, Болгарія, Мальта, Нідерланди, Польща, Румунія), бо отрмують певні префернції від держави (пільги, можливість отримання коштів державного бюджету на здійснення діяльності і т.п.).

Тепер відносно ініціатив Президента України. По суті сталося так, що необхідну ідею використано в недолугий спосіб для реалізації намірів створити важкі умови для певного виду чи типу ОГС. Це неправильно і не має нічого спільного з Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства. Відносно введення додаткових вимог до ФОП, то це взагалі за межами здорового глузду, як й ефективної регулятрної політики. Це навіть з точки зору конкуретності пояснити логічно тяжко. Тому норма ця абсолютно неприйнятна і позбавлена будь-якого сенсу.

Як би мало бути? Однозначно реалізація на практиці принципу підзвітності ОГС через оприлюднення річного звіту має стати нормою. Якщо вже і вводити обов'язковість цього, то мав б бути розроблений порядок із стандратами звітування. Розміщення таких звітів доцільно робити на спеціальних е-сервісах, які називаються Єдиний реєстр громадських формувань (www.rgf.informjust.ua) та Реєстр громадських об'єднань (www.rgo.informjust.ua), які вже створено і адініструються Міністерством юстиції. При цьому треба врахувати також, що обовязковість звітування має стосуватися УСІХ без виключення неприбуткових орагнізацій (громадських організацій, благодійних організацій, реглігійних організацій, творчих спілок), якщо їх річний оборот становив,скажімо, більше 50 тис грн і більше. А для решти організацій - це було б справою добровільною. Паралельно з цим треба стимулювати публікацію таких звітів шляхом визначення цього однією із умов отримання коштів державного бюджету чи грантів програм МТД, місцевих донорів.