«Він був на війні…» — саме цими словами починався виступ кожного, хто того вечора був готовий розповісти свою історію, точніше ту її частину, де їхні життя, черговим вигуком, вимагали змін.

31 травня мені пощастило бути в потрібному місці в потрібний час - у приміщенні вільного простору «Циферблат» на особливому в усіх сенсах форумі «Захоплені життям. Історії успіху ветеранів АТО».

Здається, що війна в Україні зробила частину з нас не надто чутливими до ряду тем, і саме тому я називаю цей захід особливим, адже учасники розповідали свої історії, ділилися своїм не зовсім ідеальним, але неймовірно надихаючим досвідом, який є прикладом, доказом успіху та досяжності бажаного.

Олександр Морозов, як і всі герої вечора, почав своє представлення зі звання та переліку місць служби. Він із тих, хто наважився та розпочав власну справу — виготовлення серветок для чищення зброї. Він доволі спокійно говорив, що саме пережите на війні дало йому відчуття, що він є саме тою людиною, якій належить здійснити власну мрію.

Сашу Жука жартома називали продавцем щастя, адже він, так само колишній військовий, пройшов необхідне навчання, одержав необхідний поштовх-підтримку та став власником кавових автоматів, за допомогою яких кожен охочий має можливість взяти неймовірно смачний напій із собою.

«Я хотів би розвиватися і ставати вище… так, ще вище», — говорив справді високий на зріст Микола Змієвський, чим викликав щирі усмішки та цілу купу тепла до себе. До війни він працював сталеваром, зараз же розвивається як бариста.

Серед гостей заходу також були вже відомі Сергій Лоскот — герой «Книжкового Арсеналу», автор книги «Великі собаки бояться маленьких дівчаток», Леонід Остальцев — засновник Pizza Veterano, Григорій Вагапов — лідер гурту «Вперше чую» та учасники гурту Redwoods.

Однак під час заходу, власне, за допомогою заходу, була розказана ще одна історія успіху. Це історія виникнення та розвитку проекту «Воїну – гідна праця» ГО Центр зайнятості Вільних людей та його координаторки – Оксани Воропай.

Спеціалісти й волонтери проекту «Воїну — гідна праця» щоденно надають професійні консультації, створюють можливості навчатися та розвиватися, допомагають у працевлаштуванні, розвитку підприємництва серед ветеранів АТО та, що також важливо, постійно інформують про можливості отримання допомоги з інших питань.

Цю історію успіху розповіли ветерани, які раділи зустрічі зі знайомими волонтерами, координаторами навчальних програм, консультантами проекту; ще партнерські організації, які підтримували та допомагали, визнаючи важливість вирішення поставлених в проекті задач; також учасники реабілітаційної підтримки проекту, які радісно гомоніли зі своїми помічниками про буденне й дивовижне. І, звісно, цю історію розповіла сама Оксана Воропай, коли слухала нестихаючі та нескінченні слова вдячності від усіх, хто прийшов на захід.

Вони були на війні, але повернулися, наважилися та розказали свої історії… Ці історії були не про війну, а про те, як вони вирішили, що мрії мають збуватися. Глибина переживань учасників форуму народжувала єдиний потяг — підійти й попросити дозволу обійняти. А вони такі, вони знають, що мрії мають збуватись, тому, звісно, не відмовляли.

Фото: Олександр Філоненко