•  

Ярослав Геращенко: «Якщо громада ефективно розподілятиме ролі, село зможе на цьому заробляти»

Для впровадження глобальних змін може бути достатньо простої ідеї та команди, яка захоплена її реалізацією. У рамках проекту «Image Mapping» українські та іноземні волонтери відкривають світові українське село через свій погляд на його звичаї та традиції та створення креативного туристичного маршруту. Про те, як завдяки потенціалу сільського туризму в Україні прості інновації небайдужих людей змінюють картину України, ГУРТу розповів Ярослав Геращенко, голова Вінницької громадської організації «Центр розвитку Пангея Ультіма». 

- Зважаючи на Ваш досвід змін у селі Буша Вінницької області, як вдається розвивати cільське життя у рамках проекту «Image Mapping»?

- Проект «Image Mapping», який у 2015 році відбувався в селі Буша Вінницької області, був відібраний Міністерством молоді і спорту для участі у форумі «Реформи і інновації молодіжної сфери» як найкраща молодіжна ініціатива Вінницької області 2015 року. В основі ідеї проекту лежить промоція культурної, історичної, природньої спадщини окремих сільських територій і громад за допомогою медіа матеріалів, а також створення «іміджевих карт» – маршрутів, що підкреслюють  унікальність та глибину місцевості. Це дозволить посилити привабливість сільського туризму в громадах, що розвивають його. Також важливим компонентом проекту є міжкультурний діалог і посилення міжсекторальної співпраці на благо громади.

- Як у 2016 році Image Mapping продовжує розкривати потенціал сільського туризму в Україні?

- Нові знайомства під час форуму заклали підвалини для подальшого розвитку. Люди з декількох областей пропонували нам впроваджувати у своїх громадах подібні до Бушанського проекти. З численних пропозицій ми обрали Холодний Яр. Як асоційований член Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму я брав участь у їхніх конференціях і багато чув про потенціал Холодного яру. Саме тому вирішив розвивати громади на території Черкаської області, Чигиринського району, а саме – сіл Мельники, Медведівка, Івківці, Буда, Головківка та лісу заповідника «Холодний Яр».

Концепція проекту «Image Mapping» має три складові. Почну з того, що пов’язане з культурним діалогом. ГО «Центр розвитку Пангея Ультіма» – профільна організація, яка займається міжнародними молодіжними обмінами у сфері волонтерства. Завдяки нашому проекту «Image Mapping» міжнародні волонтери мають можливість дослідити Україну та презентувати нові знання про неї молоді за кордоном. Волонтери Європейської волонтерської служби (ЄВС), програми Європейської Комісії «Еразмус Плюс» та Корпусу Миру США їздять разом із українською командою проекту селами Черкаської області, дізнаються про українську культуру та розповідають про свою. На основі подорожей вони розробляють англомовні медіа матеріали про життя українських сіл, які розміщують на окремому веб-сайті. Сьогодні там міститься інформація про шість сіл. Це погляд іноземних волонтерів, які завдяки англомовним матеріалам допомагають дізнаватися про українські села людям за кордоном. Сподіваємося, з розвитком проекту сайт наповнюватиметься контентом про нові туристичні сільські точки в Україні.  

- Тож Ваш проект також має на меті популяризацію українського села серед зарубіжної аудиторії. Ви мали досвід співпраці з іноземними волонтерами, яких певним чином можна розглядати як туристів. Чим найчастіше можна зацікавити іноземних гостей в Україні, зокрема в селах Черкаської області?           

- Наших волонтерів з Польщі, Франції та США цікавлять українські звичаї. У процесі підготовки медіа матеріалів вони багато розпитували про те, як в Україні відбувається святкування визначних дат, про релігійні обряди. Фольклор також викликає у них значний інтерес. Волонтери шукають у селах людей, які грають на різних музичних інструментах, займаються малюванням, рукоділлям.

- Завдяки яким інноваціям ваш проект посилить привабливість сільського туризму Черкаською областю?

- Складова проекту, яка дала йому назву «Image Mapping», полягає у створенні креативного туристичного маршруту. На другому етапі проекту ми провели міжнародний молодіжний табір, у рамках якого 15 чоловік протягом двох тижнів розробляли маршрут, точками якого є так звані живі картини. На території п’яти сіл-партнерів у Холодному Яру ми обрали 9 точок, де встановили лавку і раму без полотна навпроти. Рама фокусує увагу на якомусь цікавому об’єкті в селі. Крім того, під кожною «картиною» є опис об’єкту. На сайті ми розробляємо карту, на яку нанесені точки з живими картинами. Такі карти у паперовому форматі вже висять на автобусних зупинках  у селах, де ми працювали.

У Буші маршрут існує рік. За словами місцевих, живі картини привертають увагу людей, адже всім стає цікаво відвідати усі точки і сфотографуватися біля кожної картини. Ідея має і практичну користь – втомлений турист завжди буде радий присісти на лавку і відпочити, споглядаючи гарну картину. 

- Як Ваш проект впливає на розвиток села?

- Варто сказати, що ми намагаємося працювати з селами, де уже зароджується або працює сільський туризм. Поїхати в звичайне село, де немає садиб зеленого туризму і не розвинута інфраструктура, ми, на жаль, не зможемо. Для цього потрібні додаткові ресурси. Однак зараз в Україні жителі сіл знаходять все більше можливостей для розвитку сільського туризму. Якщо громада активна і буде ефективно розподіляти ролі, село зароблятиме на цьому, адже у нас є що показати. Крім того, це може бути альтернативною зайнятістю в сільській місцевості.

- Наскільки активно до реалізації проекту долучаються жителі сіл?

- Холодний Яр показав, що є люди, зацікавлені у розвитку власного краю. Наприклад, у селі Івківці ми познайомилися з істориком Назаром Лавріненком, який розвиває місцевий етнографічний комплекс, організовує екскурсії. Частину садиби історик оздобив спеціально для поселення мандрівників. Важливо створювати необхідні умови для тих, хто подорожує українськими селами. З розвитком інфраструктури туристи матимуть змогу затриматися у тому чи іншому селі довше, ніж на день. Млин біля його садиби став однією з туристичних точок маршруту в Холодному Яру.

Місцеві жителі регулярно приносили картоплю, якесь обладнання. Допомагали фізично, працюючи разом з іноземцями.  Організації, які розвивають сільський туризм у Черкаській області, допомагали навіть грошима. Облаштування однієї точки коштує до 3 тисяч гривень – метал, фарба, рами, табличка, лавка, бетон тощо.

Функціонування сайту, організація Всеукраїнського форуму сільського туризму, витрати на металічні конструкції, транспорт і харчування стали можливими завдяки фінансуванню Посольства Фінляндії в Україні. Інші фінансові перешкоди проекту полегшувало те, що волонтери мають власний бюджет, який забезпечує та чи інша волонтерська програма для участі в проекті. Для забезпечення повноцінного харчування під час двотижневого табору ми залучили 12 тисяч гривень засобами краудфандингу на платформі Спільнокошт.

- Що плануєте реалізувати в подальшому?

- На відміну від проекту, який ми реалізували у Буші, проект у Холодному яру не обмежується так званими «on-site actions» (робота на місцях, – авт.), тобто розробкою медіа-матеріалів, туристичного маршруту та їх презентації. У 2016 році ми проводимо різноманітні заходи. Восени передбачене проведення тренінгу на тему сільського туризму. У червні 2016 року у Вінниці ми організовували Форум сільського туризму за участю 70 осіб з усієї України. Власники садиб, які брали участь у форумі, радо запрошували нас реалізовувати проекти у їхніх громадах. Маємо 5 реальних пропозицій із Волинської та Херсонської областей. Ми зацікавлені збільшувати кількість маршрутів і наповнювати портал. Якщо ми не отримаємо фінансування, будемо працювати у Вінницькій області.

- Чим вас та іноземних волонтерів, які долучилися до Вашого проекту, надихає українське село?

- Насправді ми робимо глобальні речі. Мене надихає те, наскільки щирі та гостинні люди, з якою вони гордістю розповідають про свою культуру іноземним волонтерам. Іноземці, у свою чергу, також із захопленням пізнають Україну. Українське село – колиска нашої культури. Трипільська культура та сучасна українська культура мають багато спільного. Ми є нащадками культури, з якої зародилося хліборобство. У тій же Буші та Холодному Яру можна побачити городища. Україна – сильна аграрна нація. Нам потрібно берегти спадщину сільської місцевості.

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.