•  

Руслана Величко-Трифонюк: «Відкриті дані зроблять наше життя комфортнішим»

В ХХІ столітті запорукою успішного розвитку суспільства є здатність швидко обмінюватися інформацією. На жаль, Україна поки пасе задніх в цьому напрямку. На вирішення проблеми доступу до інформації спрямований проект «Дані міст/Apps4Cities», який реалізується Громадянською мережею Опора та TechSoup. ГУРТ поспілкувався з координаторкою проекту Русланою Величко-Трифонюк, яка розповіла, навіщо українським містам потрібні відкриті дані.

- Руслано, розкажіть, будь ласка, про мету проекту «Дані міст/Apps4Cities».

- Місія проекту «Apps4Cities/Дані міст» – це відкритість та легкість доступу до міських даних, що дозволять зробити міста ближчими до їхніх жителів. На основі цих даних ми можемо зробити життя комфортнішим. Тривалий час ми працювали над структуризацією даних. В Україні сьогодні є багато конкурсів та сервісів, які створюють на основі відкритих даних. Однак проблема в тому, що відкритої інформації занадто мало. І зараз в Україні є «криве дзеркало» відкритих даних – сервіси створюються, а даних немає і ніхто їх не бачить. Тобто ця інформація ексклюзивно комусь надається для створення сервісу, але «відкритість» не зберігається. Дані повинні бути відкритими, з рівним доступом людей до них.

- Проект реалізовується Громадянською мережею «Опора» та Мережею TechSoup. Яку роль виконує кожна з організацій?

- Разом із TechSoup Громадянська мережа ОПОРА вирішила попрацювати разом, щоб зробити все технічно правильно, адже TechSoup має колосальний досвід у відкритті даних в Європі та США. Вони надають нам цінні рекомендації та поради. Менеджер проекту «Дані по-Варшавськи» входить до складу журі конкурсу Apps4Cities Challenge.

- Після первинного відбору конкурсних робіт 22-23 жовтня 2016 року ви плануєте провести хакатон для роботи над створенням прототипів. На який результат розраховуєте?

- Загалом на конкурс подали 68 проектів. Десять із них обрали за допомогою інтернет-голосування  і десять – за допомогою журі. Ці проекти підуть на хакатон, щоб створити прототипи. В умовах конкурсу є вимога використання будь-якого набору даних із нашого порталу, які ми збирали за допомогою запитів на публічну інформацію. Ідеї, що виграють, отримають по 3 тисячі доларів на реалізацію. Наприклад, в Польщі виграла ідея «Гід культурними місцями Варшави». Ми хоч і близькі сусіди, але менталітети і потреби трішечки інші. Наприклад, в нас на інтернет-голосуванні непогано набирала голоси ідея «Відкликатор», за допомогою якого планується можливість відкликання депутата.

- На сьогодні сайт проекту вже наповнений відкритими даними. Чи плануєте розширювати базу? Якщо так, то як саме?

- Зараз ми готуємо рекомендації разом із Державним агентством електронного врядування. Щоб дані зібрані на порталі data.gov.ua дані виставляли вже міста. Наша мета – не створити «одноденний портал», а спонукати міста робити так, як зробили ми.

Поряд із цим, громадські організації мають дуже багато даних і багато з ними працюють, але проблема в тому, що вони їх не оприлюднюють і не діляться. Було б дуже добре, якби громадські організації ділилися даними, навіть якщо інформація не структурована. Досить просто викинути інформацію, а громадяни самі почистять та структурують її. Наприклад, Громадянська мережа ОПОРА має такий проект, як «Rada4you». В результаті ОПОРА поділилася доступом до цього сервісу.  Було б добре, якби ГО також ділилися кодом, щоб можна було копіювати сервіси. Наприклад, якщо в якомусь місті розробили медичний сервіс, то інші міста могли б взяти відкритий код і запустити такий сервіс у себе.

- Поясніть нашим читачам, що таке «відкриті дані» й навіщо містам їх надавати?

- Дуже часто містам надсилають запити на інформацію, на які бюрократичні служби витрачають чимало часу. Якщо виставити всі ці дані у відкритий доступ, це звільнить державні органи від цього навантаження. Крім того, відкриття інформації зробить наше життя комфортнішим. Навіть якщо місто не може зробити якийсь сервіс, є багато «соціально стурбованих» програмістів-кодерів, які згодні це зробити. Містам потрібно почати працювати з активістами. Ми не настільки прагнемо контролювати владу, скільки комфортно жити. Наприклад, мені було би дуже зручно, якби лікарняні дані були відкриті, щоб не шукати якусь послугу для моєї дитини і телефонувати два дні по всіх клініках Києва. Простіше зайти на сервіс і записатися на прийом.

- Руслано, у вас зовсім маленька дитина, а проект вимагає шаленої самовіддачі. Чи торкнулися Вас гендерні стереотипи і як вам вдається поєднувати материнство та професійну діяльність?

- Молодого батька, який працює, сприймають у нашому суспільстві органічно, але не матір. З давна повелося, що жінки мають цікавитися поезією, театрами, але я цікавлюся відкритими даними. Багато сучасних жінок говорять, що не варто бути ідеальною у всьому. Насправді мені дуже часто закидають, що я, можливо, трохи гірша мама, ніж хтось інший, оскільки багато працюю. Однак якщо ти поставив перед собою завдання і все виконуєш, то в чому проблема? Вона тільки в сприйнятті інших людей. На багатьох зустрічах я зіштовхувалася з гендерними стереотипами. Спочатку мене це дуже дратувало, однак потім я змирилися. Напевно, потрібно міняти щось в головах і у своїй, у першу чергу. Я з дуже маленького містечка на Рівненщині, де основні запитання до дівчат: «Коли ти вийдеш заміж?» і «Коли народиш дітей?». Ніхто й ніколи не запитував про кар’єру. Проте не варто повертатися в Середньовіччя, де чоловік полює, а жінка готує. Діти, з мого досвіду, стимулюють все робити оперативніше, оскільки немає часу на відкладання завдань. 

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 2  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.