bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Ганна Кіященко: «Мій рецепт успіху – це непохитна віра в те, що я роблю»
26.04.2017

В рамках рубрики «Обличчя сектору» ГУРТ поспілкувався із головою Полтавської філії Суспільної служби України Ганною Кіященко. Наша розмова пройшла невимушено й із посмішкою. Що портал ГУРТ дізнався про пані Ганну та її життєві пріоритети, читайте в інтерв’ю.

ПРО РИСИ ХАРАКТЕРУ ТА ЦІННОСТІ

Ганна Кіященко майже ніколи не відмовляється від можливостей і пропозицій, з якими до неї звертаються. Фактично це життєвий девіз, завдяки якому вона долає нові вершини як в професійному, так і в особистому житті. Пані Ганна постійно тримає в голові те, над чим працює, максимально концентрується, розставляючи пріоритети й нічого не випускаючи із поля зору. Саме ці риси вважає своїми сильними сторонами. В оточуючих же найбільше цінує гідність, відповідальність і розум.

Говорячи про власні слабкості, теж не зволікає. Пані Ганна часто приміряє поведінку людей на себе, а відтак вона інколи здається нелогічною й навіть безглуздою. «Ще я не завжди себе стримую, коли це треба. Можу сказати все, що думаю. А треба бути толерантнішою», – щиро зізнається Ганна Кіященко.

Критику сприймає тільки від тих, кого вважає рівними собі у ставленні до справи, загальному розумінні процесів, досвіді. «В такому випадку це не просто слова, а можливість для самовдосконалення. Інші ж, напевно, критикувати не намагаються (посміхається). Сама ж я критикую часто і, чесно кажучи, вважаю це своїм недоліком», – констатує Ганна Кіященко.

ПРО РОКИ НАВЧАННЯ

В школі пані Ганна була найкращою ученицею класу, однак поводилася як розбишака. Згодом вступила до Дніпропетровського гірничого університету, де отримувала стипендію і насолоджувалася не тільки навчанням, а й цікавим оточенням.

Найтепліші спогади з того періоду пов’язані із університетськими практиками, особливо з тими, які проходили в горах Криму та Кавказу. «Там ми ночували в палатках, спускалися в селище за продуктами, а голову доводилося мити в гірському струмку. Однак він був настільки мілким, що доводилося лягати, аби хоч якось прополоскати волосся», – згадує пані Ганна.

ПРО РОДИНУ

Ганна Кіященко намагається переносити свою професійну впорядкованість і в родинне життя, проте, посміхаючись, додає, що це їй погано вдається. Поєднувати ж усе допомагає те, що чоловік пані Ганни – також активний громадський діяч. Вони разом працювали в Народному Русі та Суспільній службі, однак у зв’язку зі станом здоров’я йому довелося відійти від активної участі у громадській діяльності і зайнятися своїм першим фахом – він пише портрети маслом та акварелями.

«Чоловік має такі ж погляди й інтереси, як і я. Тому розуміє, чим я займаюся, і всіляко підтримує. Ми два лідера, але добре ладнаємо. Те ж саме можу сказати про нашу доньку Настю. Вона хоч активно і не залучена до громадської діяльності, але виросла в такій сім’ї, що добре все розуміє», – пояснює Ганна Кіященко.

ПРО ВІДПОЧИНОК

Не зважаючи на брак вільного часу, Ганна Кіященко не може відмовити собі в спілкуванні із людьми, яких любить, та у відвідуванні театральних вистав, зокрема Театру Сучасного Діалогу, що є частиною проектної діяльності Полтавської філії Суспільної служби України: «Від вистав, навіть якщо я вже їх бачила, отримую колосальне задоволення та оновлення. І, звісно, подорожі! Це найкращий різновид відпочинку».

ПРО ПЕРШІ КРОКИ В ГРОМАДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Початок громадської активності Ганни Кіященко збігся із періодом перебудови. Тодішню працівницю геофізичної експедиції зацікавив мітинг, що відбувся у Полтаві 1988 року, організований не партією, а звичайними людьми. Вона познайомилася з організаторами, які в 1989 році створили Народний Рух України за перебудову, й долучилася до їхньої діяльності.

А вже у 1992-1993 роках була створена Суспільна служба України, метою якої на перших порах стала матеріальна підтримка інших громадських організацій, які продукували ідеї, та колишніх політичних в’язнів, котрі повернулися із місць позбавлення волі. «Це були щирі, віддані люди, які багато працювали задля популяризації українства та відродження українських традицій. Для них це була справа життя», – пояснює Ганна Кіященко.

ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Велику організаційну і фінансову підтримку новоствореній Суспільній службі України надала Суспільна служба українців Канади і її філія в місті Сент Кетеринс, яка підтримувала полтавську філію. Саме діаспора надала методичні рекомендації, які лягли в основу моделі роботи ССУ.

«Перший наш проект «Бюро порад та інформації» – це саме те, що ми перейняли у Суспільної служби українців Канади за аналогією. Там подібне бюро працює для українців, які приїжджають у Канаду, надаючи їм інформацію, необхідну для облаштування життя на початковому етапі, – де знайти житло, отримати довідку, придбати речі, влаштуватися на роботу. Тож, крім допомоги одягом і харчами, ми надавали нашим клієнтам інформаційні послуги. Юристи у Полтаві знали, що ми робимо це безкоштовно, тож часто відправляли людей, які не мали грошей на юридичну консультацію, до нас», – розповідає Ганна Кіященко.

Представники української діаспори проводили для місцевих активістів навчальні сесії, надавали матеріальну допомогу для роботи Банку харчів, висилали одяг та взуття для передачі малозабезпеченим, книжки українських авторів, видані у Канаді та США. Інтенсивніша ж співпраця відновилася не так давно – із початком війни на сході України.

ПРО ПРОЕКТИ, ЯКИМИ ПИШАЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШЕ

Відповідаючи на це запитання, пані Ганна ще раз згадала про Театр Сучасного Діалогу, який є структурним підрозділом Полтавської філії Суспільної служби України. Йдеться про дві вистави. Перша з них – «Zлатоміsто» – основана на реальних подіях із життя переселенців, які у 2014 році приїхали до Полтави зі сходу та Криму. Друга ж – «Теорія великого фільтра» – спрямована на попередження злочинів на ґрунті ненависті та упередженого ставлення до різних груп населення, наприклад, іноземних студентів, ЛГБТ, ветеранів АТО, внутрішньо переміщених осіб.

Ще один привід для гордості – проект, який розпочався у минулому році й напряму пов’язаний із освітою пані Ганни, – Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні. Пані Ганна як геофізик і член Багатосторонньої групи заінтересованих осіб при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості добре розуміє, чому Україна впроваджує стандарт ІПВГ і для чого це місцевим громадам.

«На Полтавщині видобувають 40% українського газу, але всі виплати йдуть до державного бюджету. Громада ж отримує низку негативних наслідків – забруднення навколишнього середовища та проблеми зі здоров’ям. Тож ми розповідаємо про затверджений Україною Стандарт ІПВГ, для чого він і як діє. Для мене цей проект особливо важливий. Адже з тих родовищ, які я розвідувала, працюючи в геофізичній експедиції, зараз добувають нафту й газ. Тоді я бачила це все на папері й раділа, коли ми відкривали великі родовища. А тепер, коли відвідую села, де це відбувається, бачу, що місцеві жителі, навпаки, зазнають збитків. З одного боку, розумію, що країні для енергонезалежності потрібні корисні копалини, але з іншого – від цього не мають страждати люди!», – розповідає Ганна Кіященко.

Контакти

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.