Минулий тиждень в Лондоні ознаменувався палкими дискусіями та численими зустрічами, присвяченими відновленню України. 21 червня розпочалася дводенна конференція з питань відновлення України, яка стала наймасштабнішим міжнародним заходом, який цього року приймає Великобританія. Увага організаторів цього заходу була прикута до мобілізації міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України та відновлення від наслідків війни, у тому числі шляхом екстреної допомоги для невідкладних потреб та фінансування участі приватного сектора в процесі відновлення.

І поки переважна більшість закордонних та українських медіа намагаються ухопити більше конкретики та реальних проектів натомість загальному баченню та розмитим стратегіям, експертні кола задаються питанням, як можна гарантувати ефективне використання допомоги та прозорість витрачання донорських коштів в процесі відновлення України.

В пошуках відповіді на це питання 19 червня в м. Лондон зібралися представники влади, керівники відповідних фінансових інституцій України, високопосадовці міжнародних інституцій, бізнес-спільнота та громадський сектор. Цей захід, що був спільно організований Центром дослідження фінансових злочинів та безпекових питань (CFCS)  при Royal United Services Institute (RUSI), RUSI Europe та Офіс ефективного регулювання BRDO,  мав на меті  розкрити інструменти, що сприяють забезпеченню стійкості фінансової системи України.

Змістовно можна виділити декілька тем, навколо яких точилася дискусія:

1. Доступність та повнота усіх даних по планах, проєктах, закупівлях, аудиторських звітах в процесі відновлення є ключом до забезпечення доброчесності фінансової системи України. Цю потребу має закрити платформа Dream (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), яку презентував Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, співзасновник коаліції RISE Ukraine. Завдяки використанню єдиного стандарту обміну даними, екосистема має на меті впровадження відкритої взаємодії між усіма складовими.  DREAM повинен стати не тільки інструментом контролю, мітігуючи корупційні ризики. Платформа також допомогатиме підвищувати якість проєктів, вимагаючи враховувати стандарти інклюзивності, енергоефективності тощо.

2. Поновлення роботи відкритих реєстрів та відкриті дані є важливим елементом в забезпеченні відновлення України. Вітчизняна система офіційних реєстрів на сьогоднішній день не є остаточно впорядкованою. І тут необхідні консолідовані зусилля уряду, парламенту, Національного банкку України, судової системи, громадянського суспільства та бізнесу.   Бізнес реєстри до сих пір залишаються недоступними. Окремим важливим елементом є відкриття інформації щодо бенефіціарних васників та поновлення зобов’язання щодо подачі декларацій. Як представники громадянського суспільства України, так і іноземні експерти  виявили солідарність щодо ідеї відновлення електронного декларування, яке діяло до повномасштабного вторгнення, і разом з тим повноважень НАЗК щодо контролю та перевірки цих декларацій. Послаблення відповідальності за неподання або недостовірність декларацій під час відновлення режиму декларування майна слід вважати недоцільними.

3. Питання інституційної спроможності НАБУ, САП, НАЗК та інших установ щодо викриття схем з відмивання грошей та корупційної діяльності залишається у фокусі уваги міжнародної спільноти для забезпечення ефектиної діяльності та виконання анти-корупційних вимог, пов’язаних з отриманням Україною статуса кандидата в члени ЄС.

4. Важливим питанням в забезпеченні прозорості витрачання коштів під час відновлення є наявність ресурсу у неурядових організацій та медіа для моніторингу та аналізу. За словами  Юрія Гайдая, старшого економіста Центру економічної стратегії, в Україні є потреба в експертах, які б проводили глибинні розслідування порушень доброчесності та мали б здатність робити грунтовний аналіз економічної доцільності, відповідності як потребам громад на локальному рівні, так і пріоритетам на макрорівні.

5. Окремою темою стало питання, хто має платити та яким чином за відновлення України. За словами голови Національної агенції з запобігання корупції в Україні Олександра Новікова, за злочини Російської держави мають платити не європейські платники податків і не американські, а російська держава і олігархи як продукт корумпованої російської системи. На сьогодні є тільки три країни – США, Канада і Україна, в яких є законодавство, яке дозволяє конфіскацію майна підсанкційних осіб. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн від імені Єврокомісії ще рік тому обіцяла аналогічне законодавство в країнах Європи. Українськими спікерами було висловлено сподівання, що і Великобританія також послідує прикладу, як країна з англосаксонської системою права, і запровадить в себе відповідне регулювання.

6. Питання внесення Групою з розробки фінансових заходів з відмивання грошей FATF до чорного списку РФ лунало пртягом обох панелей та під час дискусій один-на-один. На думку депутатки Верховної Ради Ольги Василевської-Смаглюк, необхідна консолідована позиція міжнародної спільноти, щоб протистояти загрозі цілісності світової фінансової системи з боку Росії та змусити її відмовитися від грубих порушень міжнародних норм і стандартів FATF. FATF за своїм мандатом має повноваження застосовувати до Росії санкції , а саме шляхом внесення її до «чорного списку», що само по собі можна розглядати не як «покарання», а радше як стимул для країни, до якої введені санкції, вжити необхідних заходів для усунення своїх недоліків. Однак, поки що позиція FATF щодо Росії різко відрізняється від того, що було застосовано до Ірану, що свідчить про політичну, а не технічну позицію з боку організації.

7. Контраверсійним залишається питання щодо політично значущих осіб (PEP- politically exposed persons), а саме поверення пожиттеєвого статусу для них. Рік тому український парламент зробив крок назад і впровадив окремий статус для РЕРів, що передбачає підвищений моніторинг, тільки на три роки. На думку народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, доцільно затвердити максимальний жорсткий контроль в даному випадку і повернутися до пожиттєвого статусу для РЕРів. Проте, в багатьох країнах світу статус РЕРів не є пожиттєвим, тобто є таким, коли найбільший термін контролю з боку фінансової системи складає 7 або 10 років. І за словами заступнциці очільника Національного банку України Катерини Рожкової, в цьому питанні треба бути поміркованим і не перегинати палку.

В основі багатьох острахів серед інвесторів та донорів, готових підтримувати відновлення нашої держави, лежить корупція та брак доброчесності в Україні. Вирішення таких проблем, як відмивання грошей, неправильне управління державним бюджетом, нецільове використання коштів міжнародних донорів, спрямованих на відновлення, податкове шахрайство та непрозорі практики, вимагатиме від державного сектору, бізнес спільноти та громадянського супсільства України твердої позиції та спільної роботи. Саме така дискусія, що відбулася в Лондоні 19 червня 2023 року, сприяють виробленню спільних рішень, які служать людям, а не лише кільком обраним.