П’ять книг, які надихають творити добро, бути людяними і чуйними

 Ми живемо в жорстокому світі, й, можливо, нам дійсно не вистачає людяності. Саме тоді доводиться звертатися до книг, адже література – ідеальний вчитель. Правильно написана книга не тільки містить важливі знання, але й доносить їх до читача, закарбовуючи в пам’яті найважливіші тези.

Можна прожити життя та вчитися на власних помилках, а можна прочитати книгу й уникнути сумного досвіду. Крім того, якісна література пробудить настільки сильні почуття, що ви захочете змінити світ на краще, зрозуміти його й допомогти навколишнім. ГУРТ підготував список людяних книг про тих, хто жертвував власним життям заради інших.

«Ковчег Шиндлера» Томаса Кеннелі

Наймогутніша історія про взаємодопомогу під час Другої світової війни. Оскар Шиндлер – реальна людина, німецький підприємець, котрий, ризикуючи собою, врятував близько 1200 євреїв від руйнівної машини Голокосту. Історія Шиндлера – влучний приклад того, що добро трапляється навіть серед нелюдської жорстокості.

«Ковчег Шиндлера» написав Томас Кенеллі – австралійський прозаїк та драматург. Письменник видав декілька історичних романів, у яких намагався викрити дві соціальні проблеми – расизм та жорстокість.

Дехто вважає мову цього твору дещо сухою й нецікавою, але за допомогою такого прийому автор намагається занурити нас у сувору атмосферу війни, дати змогу визначитися з власним ставленням до подій, які він описує.

Книга отримала премію Букера у 1993 році. Й цього ж року режисер Стівен Спілберг вирішив екранізувати її. Фільм виявився дуже потужним, перекривши успіх Кенеллі. Фото.

«Вбити пересмішника» Гарпер Лі

Історія життя письменниці Гарпер Лі свідчить: за свою літературну кар’єру можна написати лише одну книгу, але вона повинна бути досконалою.

Як казала сама Гарпер, ця книга – історія чистої та простої людини, але на цьому тлі авторка викриває серйозні соціальні проблеми. 30-ті роки ХХ століття в Америці були далекими від толерантності й позбавлення упереджень щодо кольору шкіри, тому афроамериканське населення майже не мало прав і свобод. У книзі змальована історія Тома Робінсона, якого звинувачують у насиллі проти дівчини. Чорношкірому хлопцю не доводиться чекати на допомогу, але його долею переймається Аттікус Фінч, якому все ж вдається виправдати Тома.

Також особливою цю книгу робить те, що за подіями спостерігає дитина. Читач бачить, як маленька донька Аттікуса сприймає цей світ та розчаровується в ньому, дорослішаючи в таких умовах.

«Вбити пересмішника» – книга не про Аттікуса чи його доньку. Взявши до рук цей твір, вам доведеться зустрітися ще з одним персонажем, який не є героєм та навіть не визнаний повноцінним членом суспільства, але не дивлячись на це, залишає в своєму серці місце для доброти, справедливості й подвигу. Фото.

«Останній Листок» О’Генрі

Необов’язково штурмувати величезні томи творів зарубіжної та вітчизняної класики, щоб віднайти там важливі життєві уроки або вічні істини. Замість цього, варто звернутися до визнаного майстра новели – О’Генрі.

«Останній листок» – це історія прекрасної й у той самий час руйнівної сили допомоги, бо іноді, рятуючи життя, ми можемо втратити своє.

Молода художниця Джонсі занедужує. Час іде, а самопочуття не покращується. Зневірившись, дівчина вирішує, що вона розпрощається з життям, коли впаде останній листок із плюща, що росте за вікном її кімнати. Дівчина чекає, й із часом на рослині залишається тільки один листок, який наполегливо тримається на гілці. Це змушує Джонсі повірити в свої сили, й дівчина швидко видужує, але у той же час дізнається, що старий художник Берман, який жив по сусідству, помер у лікарні.

Митець знав про обіцянку молодої художниці, тому він у холодну ніч нитками прив’язав намальований листочок до гілки плюща. Саме ця  нічна «прогулянка» й підірвала його здоров’я.

Берман усе життя мріяв про створення шедевра, і, здається, це йому вдалося. Останній листок плюща ніколи не покажуть у галереї, але саме він врятував життя людини, що зробило його ціннішим за будь-який малюнок. Фото.

«Чучело» Володимира Желєзнікова

Українські глядачі знають цю історію з однойменного радянського фільму. Доброзичлива дівчина Оленка, на прізвисько Чучело, допомогла своєму класові подорослішати та зрозуміти, що цей світ не чорно-білий, а в житті немає місця категоричності, з якою живуть її однокласники.

Історія Олени – це книга про людину, яка уособлює в собі задатки ідеальної людини – допомагати іншим, боротися за справедливість, бути сильною до кінця.

Цей твір буде особливо корисним для молодого покоління, бо нам є чому повчитися в головної героїні, наприклад, тому, що не завжди у відповідь  на добрі вчинки та наші благородні наміри ми отримуємо вдячність і розуміння, й іноді за гарні наміри доводиться платити. Фото.

«Зелена миля» Стівена Кінга

Історія, як і попередні чотири, застерігає: добро йде поряд із лихом. Головний герой твору Джон Коффі – носій незвичайного дару зцілення. Його намагання допомогти й привели його до камери смертників. Але в читача складається враження, що все мало бути саме так. Джон Коффі готовий допомогти будь-кому: від маленького мишеняти до жінки, хворої на рак, незважаючи на те, що зцілення змушує його пережити людський біль на собі.

Для нас цей герой має стати навіть не прикладом, а символом людяності, недосяжним ідеалом, про який треба пам’ятати. Книга «Зелена миля» отримала премію Букера у 1996 році за великий внесок у жанр хоррору. Фото.

Звісно, це далеко не повний перелік книг, присвячених людяності, й якщо ви маєте власні приклади літератури, що надихає, пишіть про них в коментарях.

Автор: Анастасія Осипенко

Редагувала Катерина Полякова

Контакти

Чи вважаєте цей матеріал корисним? + Так 6  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.