Бабин Яр: суперечки навколо політики пам’яті

Цього тижня відомий правозахисник, колишній дисидент Семен Глузман порушив тему створення Меморіального центру в Бабиному Яру. В українському експертному середовищі роками тривають дискусії щодо облаштування цієї території як місця пам’яті. Проект BYHMC, який наразі планують реалізувати, викликає опір у частини українських істориків та  громадських діячів.

Джерело: фото

В жовтні 2016 р. було створено фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC), а вже в березні 2017 р. оголошено про проект «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», який планують завершити до 2021 р. Представники BYHMC зазначають, що місія Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» – це, перш за все, увічнити пам’ять про всіх жертв трагедії. Указом Президента України № 331/2017 від 20 жовтня керівництво Центру входить до організаційного комітету, що відповідає за створення музею історії Бабиного Яру.

Ще в березні в українських ЗМІ з’явилися повідомлення з негативною реакцією на проект створення BYHMC, а ряд відомих українських істориків опублікував відкритого листа-застереження з критикою, мовляв, підхід ініціаторів загострить конфлікт навколо обговорення місця Бабиного Яру в історії Україні та Голокосту.

«Головне питання: навіщо нам потрібно облаштовувати місце пам’яті у Бабиному Яру, - коментує історик і етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії Києва Віталій Нахманович. - Меморіал чи музей має бути інструментом створення української національної пам’яті, працювати з народом України, насамперед з молоддю, передавати певні цінності та розуміння історичних процесів. Тому такий комплекс має створюватися на державному рівні».

Джерело: фото 

«До цього часу держава не опікувалася цими питаннями комплексно, все зводилося до урочистих заходів до чергової річниці, - вважає історик. - За таких умов приходили і приходять організації, і не лише з України, які намагалися на свій розсуд розв’язати проблему меморіалізації Бабиного Яру. Але питання стоїть не в тому, що там поставити і як воно буде виглядати. Головне – який зміст, яке ідейне навантаження воно має нести. Це не може вирішуватися у Європі, Росії чи Ізраїлі, оскільки це питання української історичної пам’яті, і таку концепцію мають створювати українські історики та музейники. Адже у іноземних фахівців своє бачення історії. Це не претензія до них, у кожній країні є своя інтерпретація важливих історичних подій».

Серед противників були і єврейські громадські діячі, зокрема президент Асоціації єврейських організацій та общин України (Ваад) Йосиф Зісельс та дисидент і правозахисник Семен Глузман. Вони застерігали, що «будувати на кістках» не можна, та нагадували про те, що серед жертв були не тільки євреї, а й роми, українці, навіть пацієнти психіатричної лікарні, розташованої поряд з Бабиним Яром. Також в експертів викликали занепокоєння особи, що реалізують проект, а саме «російські олігархи українсько-єврейського походження», які входять до складу наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»: Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс.

Семен Глузман  пише: «Не можу зрозуміти і прийняти, чому незалежна держава Україна, втративши в результаті зовнішньої агресії частину своєї території, байдуже спостерігає, як російські олігархи з близького оточення Путіна наполегливо готуються до побудови в Києві музею Голокосту».

Джерело: фото

Зі свого боку представники BYHMC заявляють: «Наразі проект фінансують приватні особи, кожний з яких народився в Україні. Ми певні, що після початку фандрайзингової кампанії більше представників українського бізнес середовища, філантропів та організацій України буде залучено до проекту. До того ж, маємо бачення Центру, який в майбутньому також набуває міжнародності через закордонне фінансування та всесвітнє визнання».

Сторони сперечаються навколо обговорення концепції місця пам’яті у Бабиному Яру. Представники фонду «Меморіальний комплекс Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) наголошують, що вони завжди відкриті до співпраці і готові вислухати іншу думку.

«Противники комплексу, прихильники «сучасної української концепції», стверджують, що Бабин Яр - це не тільки про євреїв. З цим ніхто не сперечається. І, якби автори цієї концепції (як автор цих рядків) були присутні на засіданнях наукового комітету BYHMC, вони б знали, що ніхто там і не збирається обмежуватися тільки євреями. Однак, деякі українські історики не хочуть брати участь в проекті. Хоча Карел Беркгоф (ред. – нідерландський дослідник Голокосту в Україні) , керівник наукової групи, неодноразово закликав їх до співпраці», - стверджує вчений, дослідник історії Києва, член наукової програми BYHMC Стефан Машкевич.

Джерело: фото

Однак історик Віталій Нахманович зазначає: «Представники Меморіального центру начебто запрошують до дискусій, але усі вони закриті, не публікується хід обговорення. Їм пропонували організувати публічні засідання, з публікацією в інтернеті та взяттям зобов’язань щодо імплементації результатів обговорень. Вони відмовилися».

Стефан Машкевич дорікає певним представникам української історичної науки в упередженості: «У Бабиному Яру вже є стенд присвячений Івану Рогачу - головному редактору газети «Українське слово», в якій «остаточне вирішення єврейського питання» цілком активно рекламувалася - це вже, вибачте, плювок в обличчя всім нащадкам загиблих там. Я не сумніваюся, що в рамках «сучасної української концепції» таких плювків буде ще чимало. Вчені, які беруть участь у проекті BYHMC, на щастя, не особливо заражені радянською історієографією. Це, в основному, західні вчені з солідною репутацією, яких не доводиться підозрювати у підігруванні радянським ідеям. Саме це (те, що основну групу складають західні науковці, а не українські) так і не подобається українським опонентам проекту. Бо в них самих із заідеологізованістю все у великому порядку».

«Усі концепції нашої пам’яті мають створюватися в Україні, - вважає Віталій Нахманович. - А ініціатори Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» наперед визначили його концепцію і зараз просто намагаються її оформити в науковий спосіб. Під готову концепцію пишуть наукове обґрунтування. Підкреслюю, я не заперечую саму ідею створення музею чи меморіального комплексу, присвяченого Голокосту, я виступаю проти такого способу її реалізації».

Суперечки викликає і потенційне місце розташування майбутнього меморіального комплексу, що пов’язано з розташуванням єврейського цвинтаря у районі Бабиного Яру. «Є зведення релігійних законів – Галаха, що забороняє будувати на кладовище, порпатися у кістках, переносити пам’ятні камені. Ми не можемо через це переступити», - каже Йосиф Зісельс.

Джерело: фото

«За ініціативою Меморіального центру Голокосту проведені незалежні дослідження такими авторитетними організаціями зі збереження єврейських традицій у питаннях поховань та вшанування пам'яті загиблих, як «Атра Кадіша» та Комітет зі збереження єврейських кладовищ. Вони допомогли встановити точні межі колишнього Лук'янівського єврейського кладовища, які ми ні в якому разі не будемо перетинати при спорудженні Центру», - повідомляють представники BYHMC.

Однак з цим погоджуються не всі експерти. «Вибране місце для будівництва – це єврейський цвинтар, і будь-які фальсифіковані мапи, які представляють ініціатори Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», не змінюють цього факту», - наголосив Віталій Нахманович.

Актуальним є питання створення музею на території історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

«Важко показати в одному музеї різні сторони історії Бабиного Яру. Потрібно створити два музеї: один би розповідав про всю історію Бабиного Яру, від дореволюційних часів аж до сьогодення, інший про всю історію Голокосту як світового явища, а не лише на теренах України чи у колишньому СРСР», - вважає Віталій Нахманович.

«Звичайно, можна створити два музеї. Але, як мені здається, є ризик, що це скінчиться великою диспропорцією у відображенні єврейських жертв, - коментує Стефан Машкевич.

Паралельно з BYHMC існують інші проекти з облаштування Бабиного Яру як місця пам’яті. Є державний проект, від Міністерства культури, і ще конкурсний проект.

«Минулого року проведено Міжнародний архітектурний конкурс ідей комплексної організації історико-меморіальної зони «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь», є низка гарних пропозицій. І хоча фінансувала конкурс канадська благодійна фундація, але його програму писали в Україні, наші історики та архітектори. Там не передбачається створення нових об’єктів, лише облаштування цілісного простору, щоб люди поводили себе як в меморіалі, а не як у занедбаному міському парку», - зазначає Віталій Нахманович.

21 листопада 2017 року будуть презентовані перші обриси наукового комплексу майбутньої експозиції BYHMC, що дозволить перенести розмову на більш предметний рівень.

Контакти

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 6  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.