Нинішню кризу багато економістів називають найсильнішим спадом з часів Другої світової війни. Але ніколи раніше ні з одним світовим економічним спадом країни не боролися за допомогою настільки могутнього вливання в свої економіки державних грошей. Уряд США виділив 700 млрд. доларів на боротьбу з кризою. На підтримку другої за величиною економіки світу - китайською - уряд КНР виділив еквівалент понад 580 млрд. доларів. Уряд Великобританії виділив 50 млрд фунтів стерлінгів на викуп привілейованих акцій найбільших банків. Урядом Німеччини прийнято три пакети заходів по стабілізації економіки - в цілому на підтримку економіки до 2010 року буде витрачено 630 млрд. євро. Франція інвестує в свою економіку 26 млрд. євро. В даний час в Японії, Німеччині та Франції економічна ситуація стабілізувалася. У Китаї продовжується зростання. Пік кризи в світі вже пройдений. А що чекає нас?

<p>Період літніх відпусток закінчився. Країна готується до нового політичного сезону і передвиборної президентської гонки, а разом з ними населення страшиться приходу другої хвилі економічної кризи. У ЗМІ вже цій новій хвилі кризи навіть дали назву «Чорна осінь». Чи є причини для цього? Урядом України проводяться антикризові заходи. І вже можна почути, що криза пішла на спад в країні. Проте експерти вважають, що такі висновки є досить оптимістичними.
<p>Наприклад, відомий економіст Олександр Жолудь так коментує ситуацію: «Якщо на початку року підприємство взагалі не мало замовлень, а до його середини почало помалу працювати — зростання начебто в наявності, але в абсолютних цифрах воно невелике. Потонути до дна, а потім спливти на 3% — це все одне бути глибоко під водою».
<p>За даними статистики в країні стало вироблятися менше товарів і послуг. Це означає, що, по-перше, економіці потрібно значно менше працівників, по-друге, і працівники, і власники бізнесу можуть розраховувати на значно менші доходи. Зниження доходів, звичайно ж, вплинуло на споживчу поведінку. Дуже чітко це відмітили продавці продуктів харчування. За їх словами, криза не тільки привела до зменшення кількості відвідин магазинів, але і примусила покупців вибирати дешевші продукти.
<p>Істотно впав попит на дорогі промислові товари. У вересні попит на валюту продовжує рости, тому Нацбанк вимушений здешевлювати гривню, але до якої межі впаде офіційний курс, відповісти складно. Прогноз розвитку або занепаду економіки залежить від трьох складових: динаміки експорту, динаміки інвестицій і динаміки кредитування. В даний час динаміка експорту в Україні пішла на поліпшення, в основному за рахунок підприємств металургії. Оскільки в світовому машинобудуванні почалося пожвавлення, то можливо ця динаміка збережеться. А значить, і попит на метал буде стабільно рости до кінця року, мінімум.
<p>Що стосується динаміки інвестицій, то тут ситуація складна — приватні інвестори свою активність скрутили, а уряд виділяє на вкладення в економіку мінімум (на добудову нечисленних житлових будинків, наприклад). Третій чинник — банківські кредити населенню і підприємствам. Тут останнім часом є пожвавлення. Але слабеньке. Як і раніше, узяти кредит дуже важко. Окрім цих основних чинників слід врахувати, що в бюджеті наростає дефіцит коштів. Щоб знайти гроші на зарплати робітникам бюджетної сфери, Кабміну потрібно ще більше скорочувати держпрограми, що негативно б'є по економіці. Не можна забувати і про політичну нестабільність. Передвиборна кампанія відлякує інвесторів — вони не наважуються вкладати гроша до України, не знаючи, що з нею буде через півроку.
<p>Тяжким тягарем на економіці висить і оплата зовнішнього боргу. І, нарешті, докризові запаси коштів у підприємств і населення добігають кінця. Нових ресурсів немає — банки практично не кредитують. А значить, є загроза нової хвилі банкрутств. Загалом, поки рано стверджувати, що достатньо причин для того, щоб друга хвиля економічної кризи обов'язково була, але немає і гарантій того, що її не буде. Як не намічається і швидкого відродження економіки.