у мене є така підозра, що чим більше інтернет буде проникати в наші будинки, тим менше буде таких політиків :)

справа не в Інтернеті і не в політиках, на мою думку.
можливо, завдяки Інтернету ми "дорослішаємо" трошки швидше.
а політики намагаються дати нам те що ми від них очикуємо: поки всі хочуть дива вони всі стараються виглядати чарівниками.

я би повірив у дійсну дорослість суспільства, якби воно в 2-му турі замість вже традиційного обирання між більшим і меншим (фізичні пропорції зберігаються) злом показово обрало "проти обох". і таких би була більшість, і ця більшість би вже була свідомою з того, що ці двоє, дід мороз та снігуронька, вже фактично доживають свої дні на політ.олімпі. а так ми можемо дорослішати ще кілька міжвиборчих п"ятирічок, й далі стрибаючи на місці

і що буде коли більшість, навіть якщо всі проголосують у другому турі проти обох? Ющенко залишиться президентом? чи буде повторний перший тур? чи ми перетворимось на чисту парламенттську республику без президента? і що зміниться при кожному з цих варіантів? треба дорослішати, жити реаліями, а не примарами та фантазіями. "От давайте ми проти них обох проголосуємо, вони тоді зрозуміють які вони не праві, будуть плакати та розкаюватись!"

та вони тут нідо чого.. Ющенко теж не залишиться, але інші сили отримають шанс показати себе. зрозуміло, що інший політик скоріш за все не буде кращим, але це і є вибір, це і є відповідальність за нього, яка притамання "дорослому" суспільству.

а щодо парламентської республіки, то я теж не проти. досвід ЄС показує, що ця форма правління перевірена часом й діє в більшості розвинутих країн. від президента як ефективного інституту політ.системи є користь, лише якщо він очолює популярну та чисельну парламентську силу. якщо ні, то маємо постійну кризу та конфлікти.

якщо ми будемо чекати "Діда Мороза" та вождя тоді звісно жоде політик нам не догодить, якщо найманого працівника - доведеться обирати з наявного на "ринку праці" та змушувати його працювати нормально.
Щодо політичної системи, у світи є багато прикладів успішного функціонування найрізноманітніших систем, і це зайвий раз доводить, що не від системи залежить функціонування держави...

Я особисто ще не визначилась щодо "вибору без вибору". Ми вибираємо менше зло через те, що іншого варіанту немає. А потім "воно" на кожному кроці пищить, кричить і вихваляється, що "воно" підтримується 30%, що становить N міл. виборців. Дуже хочеться проголосувати "проти всіх"!

так, погоджуюсь, що маємо примусити. але як - без його згоди? малоймовірно. саме тому нові обличчя можуть бути контрольовані, бо знають, що це є невід"ємною складовою довіри до них. політики з радянським минулим на це ніколи не погодяться, не варто й сподіватись.

Тут теж слушні думки є. http://mactep.livejournal.com/107642.html

Якщо механізм вибору не працює, вибирати нема з кого, варто його міняти!

Микола, особисто знаю автора цього посту. Той ще провокатор з неукраїнським громадянством ;)

З твітера прийшло, за що купив, за те й продав :)

я не маю на увазі, що йому не можна довіряти. просто він, по суті, немає жодного стосунку до наших виборів ))

п.с: у вас який нік в твітері?

https://twitter.com/nickzam

Недовіра перш за все є до капиталізму. Тому що приходиться вибирати між кандидатами в яких раніше були проблеми з законом.
Проблема тільки в тому що просоціалістичні партії і їхній кандидат мають програму примітивного соціалізму основаному на ідеології. Да і Симоненко віришив вдруге оженитись в такий відповідальний момент не на користь собі як кандидату.

КПУ для мене тепер назавжди пов'язані з ТПУ - Тендерною палатою України, була така "громадська організація" славна. Мабуть, краще дискримінувати себе та ліву ідею просто не можливо.

Вибачте, але я стопроцентно, (хай буде на 95%) згідний з паном Михайлом. Зразу ж попереджую, що громадянство, як і все решту в мене українське.
Радянська система старалася знищити відчуття особистої відповідальності за країну, за рідний край, за сім'ю, за себе. Було "не моє", ("державне", "колгоспне",) і "МОЄ".
При цьому забувалося, що державний бюджет формується власне з нашої праці.
Чи було медичне страхування при РадВладі - безперечно "обов'язкове загальнодержавне".
Так же само з нашої праці оплачувалося "безкоштовна" освіта, армія, санаторії, всі пільги офіційні і закриті.
Та наприкінці 80-х дармоїдів стало так багато, їхні запити наскільки великі, а що основне ефективність управління наскільки низькою, що економіка країни пішла в круте піке.
Великі сини цієї системи почали розпродувати все що могли заводи, фабрики, надра. Ще не до кінця вдається оформити справу з землею.

А для нас підсовували партії "ліві" і "праві". І на чолі як "позиції" так і "опозиції" система ставила "своїх" людей (винятки – як підтвердження правила, доказ - обидва Чорноволи), (опозицію потрібно не тільки очолювати, а й для підтримання загального іміджу показувати видимість, що ти з нею воюєш – театр однієї партії)
Та повернемось до наших "обранців" Як ми бачимо - більшість з них сини тієї ж системи. В якій були вироблені досить ефективні системи маніпулювання власним народом.
Ї хоч основне для наших славних депутатів керувати навіть не скільки бюджетом, а основне майже всім "державним" майном району. Де можна його розпродувати, оприходувати бюджетні кошти на "свої" підприємства, або жити просто на "відкатах". І багато з тих хто оцінив можливості "державної" кишені готові викинути досить значні кошти з власної кишені, щоб дорватись до "державної".
Але депутати, як вищого, так і нижчого рівню керують нами так, як ми їм дозволяємо.

Бюджет країни, області. району формується нашою працею.
З наших податків формується фонд оплати бюджетників: освітян, медиків, міліції, пожежників тощо.
З наших податків формується фонд оплати пільг
А де ж ми???
Купуємося на красиві гасла і передвиборні подачки, а потім сидимо на кухні і хаємо всю владу. Так ми ж її по-перше вибирали, а по-друге своїм мовчанням підтримуємо її діяльність.
Поки ми не перестанемо бути "хохлами", а станемо "петлюрівцями", "бандерівцями", "махновцями", козаками - людьми які поважають себе – доти ми будемо ходити в рабстві своїх ілюзій відносно Діда Мороза
Вибираючи депутата ми наймаємо НА СВОЇ ГРОШІ людину, яка має відстоювати наші інтереси. І ми в любий момент повинні мати право і можливість проконтролювати його роботу НА НАС, а якщо його діяльність нам не сподобається - шукати іншого. А коли депутат зробив щось кримінальне, а тим більше використовуючи нашу довіру – повинен нести двійне покарання.
Тільки при такому підході вони боятимуться робити протизаконні речі.
Безперечно шлях важкий, але поки ми не подолаємо раба в собі – доти будемо шукати "доброго" (або й злого (до інших)) ПАНА.

Усього найкращого ПАНОВЕ !!!

Не пам'ятаю кому належить дана класифікація. Дорослі чоловіки психологічно можуть бути, дитиною, підліткоом, юнаком і зрілим чоловіком. Тому існує російська приказка: "Мальчики не взрослеют, они вырастают". Це я до того, що можливо ми просто зростаємо, але не дорослішаємо? Але тут і підказка, що потібно робити за аналогією як з дитини зробити підлітка, з підлітка - юнака і з юнака - дорослого чоловіка. Дякую за пост.

Мойсей 40 років водив
Нам ще 20 ...

Але вдячний всім за думки, тому що тут зібралися небайдужі, шукаючі правильного шляху люди. а диспуті народжується істина

Я не член КПУ і ніколи ним не був. Так само я не є прибічником лівої ідеї і лівої ідеології. Я прибічник і автор концепції сучасного соціалізму. Як що кому то не подобаються дії КПУ і Симоненка то це ніяк не значить того що незаконно прихватизовані родовища газу мають приносити дохід прихватизаторам а не всьму суспільству.
Так же як що комусь подобається бути експлуатавним то то його проблеми. Але мені не хочеться щоб я і моя дитина були експлуатовані. Так же не бажаю жити за рахунок інших.
Думаю що це нормально. Надіюсь що і інші будуть просипатись від демократитчного гіпнозу.
Нинішні вибори між людьми які не в ладах з законом цьому допоможуть.

Страху у політиків точно стало набагато більше. Кожна з команд кандидатів проектує, що б вони на місці свого опонента могли таке "вчудити" в даній ситуації і дрижить від страху. Може вже скоро з`їдять один одного і тоді нам стане легше.

До Василя Остапчука. А в концепції сучасного соціалізму передбачено повернення конфіскованого майна? В законі написано що маю право. правда лише "теоретично". А як у Вас , в концепції?

До Руслана Добровольського. Так Моісей 40 років людей водив по пустелі. То, невже, нам ще 20 років чекати свого Моісея? Бо Кравчука, Кучму, Ющенка і теперішніх кандидатів до Моісеїв віднести ніяк не можна.

чому ж? один з Вікторів мабуть і досі вважає себе месією. навіть на Святу Землю їздив за благословінням :)

Хлопці. Ви молодці.
Я вважаю, що основне не те, що Моісей водив, а те що народ в пустелі вчився находити істину.
Зі мною згідні мої однодумці

Не погано. Але ж той народ в пустелі ледь не вбив Моісея. Криза нам підказує, що можливо нам як тому народу в пустелі всім слід різко зменшитьи свої потреби (менше споживати газу, води, продуктів, менше їсти, їздити на машинах), тоді менше буде, відповідно, і сміття і не потрібно буде багато і неефективно працювати.

До Анна Чайковської.
Анна, якщо по тексту відповідати то не зрозуміло про яке майно йдеться мова? Приватне чи оособисте? Коли і чому його конфіскували? Трактувати закон можно по різному. І кожен його трактує так як він його розуміє. Але крапку ставить суд. Іншого правового механізму нема. Що б не говорили ви або я.
Друге те що я можу відповісти тільки на питання по самій концепції.
Для цього її треба просто прочитати.
Прочитати її можна на моєму сайті.
http://of-partner.at.ua/publ/sovremennyj_socializm_1/21-1-0-57

Прочитав и з багатьма твердженнями згоден. Є окремі помилки в розрахунках(крім материальних витрат, є ще й нематериальні). Але дійсно кооператив це найбільш стійка ситема господарювання, особливо на зеьоі за умови, що всі члени непасивні, керівництво не зловживає владою і має високий досвід, а вибори керівництва відбуваються демократично. Наші політики щоб забезпечити собі право на власність навіть правове поняття колективної власності прибрали, щоб у них їх власність знову не могли колективізувати.

Питання не тільки просто в кооперативі. Справа в тому що я стверджую що сьогодні в Українському селі бажано неповний відкритий кооператив з асоційованим членством більшості.
Не потрібно надіятись на колектив і колективне господарювання. Повними членами кооперативу можуть стати всі але не зразу а індивідуально через іспитовий строк на соціальну відповідальність перед повними співвласниками.
Крім того можу добавити що все створено і запущено спілку споживачів в Інтернеті. Яка сьогодні може дати можливість селу створювати виробництво орієнтоване на високоякісну дорогу продукцію. А це високі зарплати і налоги. Да і можливість українцям споживати високоякісну сільгосппродукцію.

Згідний з вами, що громада - на певних етапах була досить потужною і самодостатньою формою самоорганізації певної групи населення.
В умовах села така форма може, і мабуть й бажано щоб функціонувала і зараз.
Але в умовах великого міста, з тим що значна к-ть населення щоденно переміщається з "спальних" районів у виробничі, і на місці проживання знаходяться досить короткий вечірньо-світанковий час. В умовах, коли сусід не знає сусіда поверхом нижче, то підтримання громадської форми співжиття є досить проблематичним.
Є ситуації, коли окремі активісти гуртуть навколо себе певну к-ть однодумців і сподвижників. І створюється ілюзія утворення громадської форми співжиття (домкоми, будинкові комітети).
Та такі групи ідуть за організатором, і залежать від його ініціативності.
А на мою думку основоположним показником громади, є відкритість та певна рівність членів, взаємоконтроль, та спільне вирішення громадських питань.
Як створити умови для утворення громади ???

Не маю досвіду роботи на утворення громади. Але є деякий досвід створення ОСББ з 2001 року. ОСББ поки що не створив. Разом з тим не жалкую що не створив його формально коли мені радили так робити.
На мій погляд ОСББ в Києві потрібно починати створювати через створення інформаційної площадки в Інтернеті.
Яку потрібно розкручувати шляхом реклами через поштові скриньки.