Переглядаючи свої блогозаписи, спало на думку, що вони нагадують щоденник. Такий собі щоденник активіста, зі своєю динамікою, та етапами розвитку.Тому вирішив не відступати від цього стилю, але хочу підсумувати результати п'яти місяців блогерства на ГУРТі. 

 Розпочав свої блогозаписи доволі активно, пишаючись своїми досягненями, та бажаючи ділитись набутим досвідом. Але перечитуючи записи інших почав страшенно комплексувати побачивши свій рівень. Далі заспокоївся і зрозумів, що є місце і для професіоналів і для волонтерів, але з'явилося бажання розвиватись далі.

І отут розпочалося найцікавіше для мене, зав'язалося спілкування з читачами вже за сторінками ГУРТа. Маю надію що комусь допоміг я, але отримав серьйозну допомогу і сам. Все це вилилося в нові ідеї, та надало рішучості втілити свої мрії в життя. В результаті я звільнився з роботи і чомусь замість стресу, якого я боявся, отримав велике  полегшення. З'явилось відчуття, наче камінь з душі зняли.Про це мріяв останні три роки, але не наважувався. Мабуть якби не активна реакція на запис "Як це бути вільним...", не наважувався б ще довго. Так збулася перша мрія.

Були ще дві мрії між собою не пов'язані, відвідати Закарпаття, та вчитись на інструктора з курсу "Мистецтво життя". І от вже завтра, завдяки спонсорській підтримці, я їду на Закарпаття на тренінг який є останнім перед інструкторським курсом.(Мене дуже цікавить одна з антистресових програм для ув'язнених, яку я зможу проводити в колоніях, і яка є дуже дієвою). Ще дві мрії збуваються.

Далі мені вдалося сформулювати програму по роботі з підлітками які знаходяться в конфлікті з законом. Не знаю чи нададуть на неї фінансування, але для мене це перший досвід і я тому дуже радий.

Не міг потрапити до Польщі на навчання, не маючи контактів Польської сторони, і тут мені пропонують поїздку на навчання, до тогож разом з керівництвом колонії в якій організовували групу самодопомоги і з'явився шанс вивести співпрацю на інший рівень.

Почало вирішуватись питання з друком брошур для підлітків, отримав інформацію про сайт Велика ідея, та подав проект по збору коштів на друк брошури на розгляд адміністрації.

А ще й на додаток до цього мені пощастило прийняти участь у народженні нової організації, в розробці напрямку діяльності. Результатом стала ідея створення комьюніті центру для молоді. Не інвалідів, не проблемних дітей, а самих звичайних школярів та студентів.І на щастя робота в цьому напрямку кипить.

Все це для мене не реально, але роблю поправку на те що якісь ініціативи не профінансують, якісь не підтримають, але хоч одна має "вижити" і реалізуватись. Сил вистачить. Але що мене турбує, в мене не має і тіні вірності якійсь одній організації. Все вище описане зплетено з трьох чи чотирьох організацій. Але мені хочеться використовувати потенціал організацій, як інструмент для втілення ідей які принесуть користь і організації і людям. І зовсім не хочеться стати лише гвинтиком в одній із установ і звужувати своє бачення до окремого напрямку діяльності.

Не знаю що буде далі, але майбутнє не лякає. А зараз насолоджуюся моментом, коли збуваються мрії. Прямо зараз, не так часто потрапляєш в такий момент.