Інколи здається, що вже бачив всі можливі грані цинізму, і в цей момент українські реалії підкидають черговий випадок людської підлості. За ранковою кавою натрапив на анонс прес-конференції фармацевтичної компанії «Валартин Фарма» та громадської організації Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів, з гучною назвою «Корупція в Мінздраві виносить вирок 200 тяжкохворим гепатитом українцям».

Враховуючи, що наша організація постійно стикається з проблемою лікування гепатитів та добре поінформована про події в цій галузі, ми вирішили відвідати захід разом декількома нашими клієнтами, які хворі на гепатит С.

В залі УНІАНу виявилось, що прес-конференція зацікавила також громадські організації «Пацієнти України» та «Всеукраїнську мережу людей, що живуть з ВІЛ», які й були головними лобістами державного лікування гепатиту в Україні. Проте представників цих пацієнтських організацій організатори заходу відмовились пускати в зал. Мене особисто це здивувало, лише тиждень тому в нас самих була прес-конференція, на яку прийшли три інших НУО, які працюють в суміжній сфері. Тож ми всі вимушені були спостерігати за ходом з монітора, який розміщений в коридорі.

Фарма компанія, яка буцімто піклується про здоров’я пацієнтів, не захотіла почути голос цих самих пацієнтів. А розказати було що…

Насправді ситуація дуже проста. Як стало відомо з розповідей учасників імпровізованого пікету, «Валартин Фарма» типова «шарашкіна контора», зареєстрована менше ніж два роки тому, власником якої є кіпрський офшор. Вони завезли китайський порошок, розфасували його в Україні, та назвали це «ліками від гепатиту С українського виробництва».

Клінічне випробування цього «препарату» пов’язане з ім’ям пані Ольги Голубовської, яка поєднує три ролі: вона керівник кафедри, яка проводила дослідження, член комісії, яка цей препарат затверджувала для реєстрації в Україні та член тендерної комісії, яка організовувала державну закупівлю. Попри це пані Ольга, була присутня на прес-конференції та не побачила в своїх діях жодного конфлікту інтересів :)

Саму реєстрацію «чудо ліків» проводили за часів міністерства Богатирьової, яка прославилась крейдою замість медичних препаратів.

Цього року «Валартин Фарма» теж подався на тендер для закупівлі ліків від гепатиту, на суму близько 100 млн гривень. Та отримав закономірну відмову, адже навіть це сумнівне клінічне дослідження було проведено лише для одного, досить рідкого генотипу ( виду) Гепатиту С. Клінічне дослідження генотипу 1, яким власне і хворіють пересічні українці не проводилось.

Проте фарм компанія дуже не хотіла втрачати 100 млн, тож подала скаргу в Антимонопольний комітет, який наказав МОЗу перепровести тендер. Тобто витратити ще декілька місяців через невдоволення шарашкіної контори.

Міністр Мусій відповів шантажистам сильно – видав наказ про проведення перевірки дотримання норм реєстрації цього чудо препарату. До складу комісії були включені основні державні медичні експерти та запрошені представники пацієнтських організацій.

Зрозумівши, що зараз почнуть випливати всі факти порушень при реєстрації псевдо-ліків, фармацевтичні бізнесмени забили на сполох, та організували прес-конференцію, де повідомили, що в МОЗ корупція, а його дії загрожують пацієнтам, які можуть лишитись без ліків.

Тобто хлопці спочатку самі зірвали тендер на закупівлю ліків, а потім висловили глибоку занепокоєність з цього приводу. Проте навіть ці 200 пацієнтів, які начебто залежні від препарату, виявились міфічними, адже наразі за кошти держави хворих на гепатити лікують іншими препаратами.

Сумним фактом стало те, що в цю брудну оборудку вв’язалась громадська організація «Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів». За непідтвердженою інформацією, заступник голови цієї організації входив в робочу групу, яка проводила клінічне дослідження препарату.

Найкумедніше, що представник «ради захисту» Сердюк підтвердив журналістам, що його дружина лікувала гепатит С іншими, закордонними ліками, які дорожчі проте якісні. Чомусь пан Сердюк не захотів піддавати свою дружину тому ризику, якому хоче піддати інших хворих підсовуючи їм замість ліків плацебо з тяжкими побічними ефектами.

Ця історія знову загострила в мене питання, щодо громадських організацій, які начебто мають захищати права громадян, а натомість лобіюють інтереси бізнес компаній, причому шкодячи цим самим громадянам.