Відбулись громадські слухання щодо ініціативи про перенесення Київського міського центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД та сайта видачі замісної підтримуючої терапії при ньому.

Ситуація не проста.  Святошино, один з «лідерів» за кількістю наркозалежних в місті Києві, і навантаження витримує немале. Нажаль, мешканці бачили джерелом проблеми не загальну ситуацію з наркоманією в місті, а присутність на території району центру профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу та сайтів видачі замісної підтримуючої терапії. Вони звернулись до депутата мажоритарника Вадима Пишняка, з вимогою перенести цей центр за межі міста Києва. Були проведені перші слухання, на яких були представники будинків та медики, проте не було пацієнтських організацій.

Формулювання, які звучали в документах цих обговорень та протоколі засідання комісії Київради, викликали обурення в представників пацієнтів, оскільки були дискримінуючими та навіть образливими. Зрештою, як приклад «успішного перенесення медичного закладу» звучала скандальна історія з перенесенням загальноукраїнської лікарні для ВІЛ-позитивних з Лаврської на Амосова. Хоча це як раз хрестоматійний приклад того як робити не можна в жодному разі. Через це ідіотське рішення без своєчасної медичної допомоги залишились сотні пацієнтів, і нажаль не всі з них пережили «перехідний» період. Наразі стоїть питання про повернення клініки на Лаврську. Головною причиною перенесення лікарні був особистий лобізм екс-прем’єра Миколи Азарова.  Складно це назвати «історією успіху».

Після інформаційної хвилі, які підняли пацієнтські організації було вирішено провести ще одні громадські слухання, на які нас вже запросили. Зі сторони НГО представляли Київське відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та представники МБФ «Вертикаль». Учасників громади можна було умовно розділити на два табори: Молоді мами, які були найбільш конструктивними та націленими на результат і реальне вирішення проблеми безпеки в район та активісти більш поважного віку, які були більш рішучі та активні, але конструктивних пропозицій, які могли влаштувати обидві сторони, від них було значно менше.

Перш за все, представників NGO запевнили, що питання про перенесення чи втручання в роботу власне Київського міського центру профілактики та лікування ВІЛ/СНІД вже не стоїть.

Претензії мешканці мікрорайону мають виключно до сайтів видачі замісної підтримуючої терапії при КМЦ СНІДу та наркологічній лікарні «Соціотерапія».

Дискусії були складні, та напружені.

Мешканці розказували нам страшні, на їх погляд історії, особистої зустрічі за наркозалежними, ми зі свого боку пояснювали в чому відмінність між вуличними наркотиками та заміною підтримуючої терапією, апелювали до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, ООН, ЮНЕЙДС та Закону України про Національну програму протидії ВІЛ/СНІД, де вказано, що до 2018 року 35% всіх наркозалежних мають бути учасниками програми ЗПТ.

Ми пояснили в чому суть ЗПТ, чому неможливо розділити сайт ЗПТ при центрі СНІДу, та навели пояснення по цифрам. Зокрема пояснили, що в Київському центрі СНІДу отримують терапії всього 234 людини, при загальній кількості наркозалежних в Києві 9,8 тисяч на диспансерному обліку та до 50 тисяч реальних. Тобто учасники програми ЗПТ складають не більше 5% від всіх наркозалежних району.

Сам депутат Пишняк обрав дуже вірну роль модератора дискусії, та загалом склав враження людини, яка дійсно переживає за проблему наркоманії, хоча і має досить консервативні погляди на це питання.

Загалом вдалось реалізувати в практиці принцип «виграв-виграв», який містить позитив для обох сторін.

Перш за все домовились спільними зусиллями тиснути на правоохоронні органи, аби вони забезпечили патрулювання району, оскільки в міліції Києва чомусь є ресурси, щоб виставляти до 100 правоохоронців на захист КМДА, та наряд, який ганяє учнів місцевого колежу, що палять, проте немає людей аби вирішувати реальну проблему безпеки громадян.

Друге – домовились про спільно роботу з розширення сайтів ЗПТ, щоб розвантажити даний мікрорайон. В цілому ця робота вже йде – найближчим часом буде відкрити два сайти видачі ЗПТ на лівому березі. Проте цей процес натикається на купу бюрократичних проблем. Депутат Пишняк запевнив, що зробить зі свого боку все необхідне щоб прискорити відкриття нових сайтів ЗПТ.

В ідеалі сайти ЗПТ мають бути в кожному районі, при районній поліклініці. Домовились що до 15 січня 2015 НГО подадуть алгоритм запровадження цієї практики.

Третє – домовились «вибити» в керівника центру СНІДу створення громадського центру при сайті видачі ЗПТ, де учасники програми можуть поспілкуватись, що збільшить комфорт отримання препаратів.

Окрім, протокольних рішень в цілому домовились взаємодіяти в питаннях профілактики наркоманії та інших соціально небезпечних явищ. В цілому ця зустріч та наші подальші кроки мають стати гарним прикладом взаємодії всіх середовищ з метою досягнення спільних результатів, а не досягнення своїх цілей за рахунок порушення прав інших.