Добігла до завершення офіційна складова дебатного проекту, ініційованого виховною платформою «Молодіжний актив «Гравітація» (МАГ) Глухівського національного педагогічного універистету імені О. Довженка, під загальною назвою: «Дебатна академія: молодіжний активізатор раціональної співпраці» (ДА: МАРС). В цілому вдалося провести 7 дебатних шкіл в Глухові, Сумах, Києві та Кролевці, залучити до активного дебатування 100 студентів і 15 старшокласників.

Дебатний молодіжний рух має свою усталену структуру. Всеукраїнські молодіжні організації (такі як ВМГО «Федерація дебатів України») є форпостом і гарантом виживання, мотиваційним стражем цього вектору молодіжної активності, спрямованого на міжнародний рівень. Університетська складова розвитку освітньої технології «Дебати» більш академічна, так як спрямована переважно на навчальну функцію дебатів. Інші функції – змагальна і громадська – є наслідком першої і не потребують активної участі з боку академічного формату.   

Отже, в рамках соціально-розвиваючого проекту учасникам вдалося не лише навчитись грати в Британському форматі парламентських дебатів (БФПД, модифікація – Всесвітній формат дебатів), випробувати свою здатність бути переконливим на практиці за рахунок участі в дебатному турнірі (з назвою «МАРС»), а й долучитись до молодіжного дебатного руху, спрямованого на пробудження ініціативи та лідерства в  молодіжному (студентському) середовищі.

Як відомо, учасниками проекту є: студенти соціальних професій педагогічних вишів (майбутні соціальні педагоги та соціальні працівники), потенційні соціальні інженери, що здатні змінити життя на краще, активні старшокласники. Важливо, що участь в проекті взяли три університети і один коледж: Національний педагогічний універистет імені М.П. Драгоманова, Сумський державний педагогічний універистет імені А.С. Макаренка, Глухівський національний педагогічний університет  ім. О. Довженка і Професійно-педагогічний коледж Глухівського НПУ ім. О. Довженка.

Метою проекту стала апробація навчально-виховної моделі, яка формує комунікативну компетентність. За великим рахунком, успішне життя є результатом правильно окресленої комунікативної сфери персоніфікованого рівня. На 50% успіх – це те, що формує нашу комунікацію (спілкування). Бути досвідченим та ефективним в цьому аспекті – означає бути носієм комунікативної компетентності.

Не лише дебати як освітня технологія, спрямована на розвиток комунікативної компетентності (хтось це називає – вмінням критично мислити і переконувати, інший – вміння застосовувати технології зв’язків з громадськістю), а як важливий компонент успішної професійної самореалізації особистості.

Учасникам проекту вдалося осмислити сутність спроби визначити формулу успіху, а саме його соціально-педагогічної складової: постійне застосування професійних технологій зв’язків з громадськістю (PR) та фандрейзингу (FR). Словосполучення «постійне застосування» означає соціальний процес, який не можливий без мистецтва публічного виступу, вміння бути переконливим лідером (ініціатором або генератором ідеї).        

Отже, створення дебатних клубів в університетах, коледжах, школах є практичною складовою програми  підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності (набуття комунікативної компетентності) з використанням освітньої технології «Дебати». Навіть більше того – це є адаптуванням наукової позиції К. Поппера, який в роботі «Відкрите суспільство та його вороги» визначав найвищий рівень професіоналізму як компетентність «соціального інженера»: «Соціальний інженер не питає про історичні тенденції чи про приреченість людини. Він вважає, що людина є господарем власної долі і що, відповідно до нашої мети, ми можемо змінювати чи впливати на історію людини так само, як ми змінили обличчя землі. Він вірить не в те, що ці наслідки нав’язані нам нашим історичним минулим або загальною спрямованістю історії, а що вони радше обрані, або навіть створені нами точно так, як ми створюємо нові ідеї, нові твори мистецтва, нові будівлі чи нові машини».

Як вказував К. Поппер, осмислюючи важливість пошукової діяльності: «Останнім випробуванням будь-якого методу є його практичне застосування і практичні результати». Власне, проектом «ДА: МАРС» доведено важливість дебатів як методу формування комунікативної компетентності. І результатом є не відповідь на питання «Що робити?», бо дебати самі по собі є інструментом підготовки до публічної діяльності. Результатом проекту є відповідь на запитання «Яким чином?». Запропонована модель може використовуватись як мотиваційна в процесі виховання громадської активності та соціальної відповідальності молоді. Кількісні показники, замірювання якісних змін на індивідуальному рівні, які досягнуті під час проекту, можуть бути сприйнятими як об’єктивна реальність в історичному процесі. Головні соціально-педагогічні результати проявлять себе в середньотерміновій перспективі (5-7 років).       

Саме для передбачення такої перспективи, обумовлення її здійснення і був реалізований молодіжний проект «Дебатна академія: молодіжний активізатор раціональної співпраці» (ДА: МАРС) на соціальному грунті сприятливої готовності і розуміння того, що бо без об’єднання в молодіжні центри народження ідей, розвитку синтетичного мислення та набуття досвіду публічних виступів, що забезпечує освітня технологія «Дебати», сьогодні неможливо досягнути соціально запитуваного рівня фахівця-носія комунікативної компетентності і бути гарантією соціального зростання суспільства.    

 Володимир Любивий