Можливо ви не прочитаєте більше першого абзацу, але поговоримо про інструменти громадської участі. Якщо хтось вперше чує цей термін, то, заспокоїмо, не все так нудно і страшно, як може здаватися на перший погляд.  Саме таким словосполученням називають можливості мешканців того чи іншого  міста, містечка, селища чи села впливати на важливі  моменти життя їх населеного пункту.

До прикладу, проблему закриття школи або  неякісних громадських перевезень можна вирішити під час громадських слухань чи шляхом місцевої ініціативи.  Облаштувати прибудинкову територію або  відремонтувати  дорогу можна завдяки електронній петиції чи зверненню громадян.

Звісно скептики можуть «кинути камінь в наш город» запитавши: чи багато в Україні  прикладів вирішення місцевих  проблем завдяки цим або іншим інструментам громадської участі? Нажаль, небагато.

Але і ми запитаємо у скептиків: чи багато громад мають нормативні документи, що визначають механізм застосування таких інструментів? Відповідь така ж, як і на перше питання: не багато. Водночас, їх кількість поступово збільшується з кожним роком. Як приклад, завдяки проєкту  «Участь в дії: практики взаємодії влади та громади» у п’яти волинських ОТГ триває активна робота з напрацювання вищезгаданих документів.

Зокрема:

-          в Шацькій ОТГ напрацьовано проєкт Положення про бюджет участі та бюджетний регламент, проаналізовано Статут, запропоновано Положення про запровадження конкурсу підтримки місцевих ідей;

-          у Люблинецькій громаді напрацьовано проєкт Положення про місцеві ініціативи, громадські слухання та загальні збори;

-          в Зарічанській ОТГ проаналізовано та запропоновано зміни у Програму підтримки місцевих ініціатив (конкурс проектів);

-          Проєкт Статуту  та Положення про місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори Смідинської громади нещодавно було затверджено під час чергового сесійногозасядання;

-          у Литовезькій ОТГ напрацьовано проєкт Положення про електронні петиції.

«Роботу в цьому напрямку ми почали ще у березні. Перші консультації та наради відбувалися в он-лайн форматі, а нині зустрічаємося наживо. Радує те, що посадовці цих громад розуміють важливість розробки та затвердження подібних документів і активно включаються у роботу», - зазначає керівниця Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Але повернемося до скептичних і логічних питань. Із затвердженням цих документів настане ідеальна комунікація між мешканцями громад та місцевою владою? Ті чи інші проблеми тепер легко вирішаться завдяки інструментам громадської участі? Відповідь в обох випадках одна: все залежить від готовності мешканців вищезгаданих ОТГ користуватися цими інструментами. Для їх ефективного застосування потрібні досвід та час, але перший крок для цього точно зроблений.

Довідково:

Напрацювання цих нормативних актів відбувається в рамках проєкту «Участь в дії: практики взаємодії влади та громади», що реалізується громадською організацією «Розвиток Волині» у партнерстві з Волинським Інститутом Права та фінансувалися в рамках Фонду підзвітності Міністерства закордонних справ Нідерландів.