Експерти дійшли висновку, що тема виборів не є топовою у місцевих онлайн-медіа, ЗМІ не дотримуються гендерного паритету, водночас деякі з них продовжують транслювати риторику Кремля. Щодо соціальної мережі Facebook, то у конкуренцію вступили не лише місцеві команди і кандидати на посаду міського голови, а й бренди та меседжі партій на всеукраїнському рівні.

Перший моніторинг проводиться коаліцією громадських організацій за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні». Експерти аналізують тематику та тональність новин, гендерний аспект; якість медійних матеріалів та їхню відповідність виборчому законодавству у 12 областях.

Другий моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа», досліджуючи російські та проросійські дезінформаційні наративи у загальноукраїнських медіа та в медіапросторі вісьмох східних і південних областей.

Олена Литвиненко, заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні відзначила ефективну роботу коаліції громадських організацій, яка впроваджує моніторинг і зазначила, що головна ціль моніторингу - сприяти більш справедливому та неупередженому висвітленню виборів у медіа.

«Важливо керуватися ключовими принципами щодо роботи медіа під час виборів, які закріплені в рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи CM/REC(2007)15 щодо заходів з висвітлення виборчих кампаній у медіа. Головні принципи - невтручання з боку органів державної влади в діяльність медіапрацівників з намірами впливу на вибори, забезпечення захисту від нападів, залякування та інших форм незаконного тиску на медіа. Забезпечення редакційної незалежності й дотримання професійних і етичних стандартів є критично важливими під час виборчої кампанії. Нормативно-правова база або механізми саморегулювання повинні забезпечувати, щоб медіа, оприлюднюючи результати опитування громадської думки, надавали суспільству достатню інформацію для оцінювання якості опитування», - зазначила Олена Литвиненко.

Так, перший моніторинг показав, що топ-3 тем, про які ЗМІ найбільше публікують новин – це теми з негативною конотацією. На першому місці тема COVID-19 (14,37% від усіх новин), на другому – катастрофи, інциденти та нещасні випадки (12,71%), на третьому – злочинність (11,93%). Тема виборів аж на сьомому місці у переліку інших тем. 

«Цей медіамоніторинг ще раз демонструє ту велику кількість проблем, які є в наших регіональних медіа. І йдеться не лише про «джинсу» (хоча це ганебне явище). Йдеться, у першу чергу, про той порядок денний, який встановлюють у тому числі онлайн-ЗМІ на місцях. А цей порядок денний далекий від реальності. Також ми бачимо, що відсутні аналітичні та просвітницькі матеріали, все зводиться до швидких новин із клікабельними заголовками. Звідки тоді громадянам, які мають право обирати, брати інформацію для прийняття важливих рішень?  Такий порядок денний потрібно змінювати. Бо одного разу, після чергових виборів, можемо прокинутись в зовсім іншій країні», - зазначила Діана Дуцик, консультантка Ради Європи, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації.

В Україні станом на вересень 2020-го року відсутнє будь-яке спеціальне регулювання діяльності онлайн-видань, платформ спільного доступу до відео та до інформації (соцмереж), у тому числі під час виборів. Однак, не дивлячись на зазначені прогалини законодавства в частині регулювання онлайн-ЗМІ та соціальних мереж під час виборчого процесу у звітному періоді було зафіксовано системні два типи порушень. Перше – прихована передвиборча агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборчої агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Виборчого кодексу. Друге – поширення результатів соціологічних опитувань, пов’язаних з виборами, без зазначення замовника та/або інших обов’язкових даних.

«Новий закон у сфері виборів – Виборчий кодекс – на жаль, не передбачив практично нічого нового в частині регулювання інформування та агітації. Маємо «правила гри» на рівні 2008-2009-х років. Проте, деякі загальні вимоги Виборчого кодексу все ж поширюються і на діяльність онлайн медіа та активності на платформах спільного доступу до інформації (відео). Наприклад, оплатні послуги щодо просування агітматеріалів мають фінансуватись виключно з виборчих фондів кандидатів/партій. Якщо мова йде про висвітлення виборчого процесу – воно має відповідати вимогам Виборчого кодексу щодо достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Будь-який поширювач результатів соціологічних опитувань, пов’язаних з виборами, зобов’язаний зазначати всі реквізити визначені Виборчим кодексом, і замовника зокрема», - зауважив Олександр Бурмагін, консультант Ради Європи, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини».

Щодо присутності можливих зовнішніх інформаційних впливів у місцевих онлайн-медіа, то Ольга Юркова, консультантка Ради Європи, співзасновниця проєкту StopFake, виокремила кілька трендів:

• відсутність згадок про російську агресію в окремих онлайн-медіа Донбасу при висвітленні бойових дій, натомість публікація версій подій від псевдореспублік “ДНР” та “ЛНР”, що перегукується  з наративом Кремля про відсутність російських військ на Донбасі;
• надання майданчика для просування своїх думок спікерам, які транслюють пропагандистські наративи;
• інформування про події у Росії й на окупованих територіях, яке популяризує пропагандистські культурні продукти.

«Риторика більшості великих партій на місцях у соціальній мережі Facebook схожа більше на підготовку до парламентських виборів, аніж як політична боротьба місцевого рівня. Натомість партії локального рівня практично не торкаються “центральних” тем. Більшість партій та їхніх лідерів намагалися дискредитувати опонентів і використовували щодо них образливу лексику, а інколи - мову ворожнечі щодо окремих категорій населення. Жодна з партій не надавала освітню інформацію для виборців про те, як зробити осмислений поінформований вибір», - зауважила Ольга Юркова.

Також експерти зауважили, що окремі політичні гравці активно поширювали меседжі у  Facebook, що перегукуються з російською дезінформацією. Наративи, які поширювалися, мали національний масштаб, навіть коли йшлося про окремі регіони.

Серед цих тез: “Україна - нацистська держава”, “Україна - failed state”, “зовнішнє управління Україною”, “Українська церква - неканонічна”, “Українські реформи провалилися” тощо.

Дані моніторингу показали, що тема «Гендерна рівність в політиці» в трійці найменш обговорюваних в регіональних онлайн-медіа разом із темами «Національні меншини» та «Крим». Попри зміни Виборчого кодексу та запровадження гендерних квот на місцевих виборах, медіа не почали говорити більше про жінок. Зокрема, лише 9 матеріалів з майже 18 тисяч проаналізованих були присвячені обговоренню збільшенню політичної участі жінок.

Кількість площі наданої суб’єктам моніторингу в онлайн медіа показує відсутність гендерного паритету. Зокрема, жінки отримали 215 млн пікселів або 12,61% простору, тоді як чоловіки  - 1491 млн пікселів або 87,39%.

«Висвітлення в медіа діяльності політиків та політикинь, зокрема під час виборів, впливає на сприйняття кандидатів громадськістю та, відповідно, голосування. Саме тому, журналісти і редакції зобов’язані висвітлювати діяльність кандидатів та їхні програми якомога ширше, незалежно від статі, і забезпечувати однакове й неупереджене ставлення до них», - зазначила Єлизавета Кузьменко, консультантка Ради Європи, координаторка моніторингу, голова ГО «Асоціація «Жінки в медіа».

Презентований звіт доступний за посиланням: https://rm.coe.int/zvit-oct-2020/16809fdf52

«Детектор медіа», здійснюючи моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальноукраїнському медіапросторі та в медіа восьми східних і південних областей, виявив, що найчастіше як у загальноукраїнському, так і в регіональному медіапросторі трапляються матеріали, що підживлюють наративи «Україна — недодержава», «Зовнішнє управління», «Україна — нацистська держава» та «Зеленський обманув виборців». Також під час дослідження були виявлені три додаткові наративи,  особливо поширені в медіа перед виборами: «Зрив виборів» (твердження, що влада має намір скасувати чи фальсифікувати місцеві вибори), «Переслідування опозиції» (реальні та вигадані історії кримінальних справ, нападів на агітаторів, відмови у реєстрації кандидатів від «Опозиційної платформи — За життя» та «Партії Шарія») і «Підживлення антизахідних настроїв» — звичний для кремлівської пропаганди антизахідні наративи.

Довідкова інформація:

Моніторинг проводила коаліція громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціацію «Жінки в медіа» за підтримки Проєкту «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні»упродовж 5 вересня - 25 жовтня, який охопив контент соціальної мережі Facebook та місцевих суспільно-політичних онлайн-медіа з найширшою аудиторією у 12 регіонах України, серед яких Закарпатська, Рівненська, Чернівецька, Львівська, Волинська, Чернігівська, Сумська, Житомирська, Вінницька, Київська області та  підконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей.

Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», що фінансується ЄС і Радою Європи, має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку.

ГО «Детектор медіа» проводить моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальнонаціональних медіа та в регіональному медіапросторі восьми областей — Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської. У кожній області аналізуються онлайн-видання, новини телевізійних каналів, телеграм-канали та фейсбук-сторінки, що поширюють політичні новини. У дослідженні беруть участь 16 експертів моніторингового центру ГО «Детектор медіа» та інформаційна агенція Guildhall. 

Для додаткової інформації та розгорнутих коментарів експертів та експерток контактуйте телефоном або електронною поштою +380632617405, Oksana.TOTOVYTSKA@coe.int