Розвиток освіти в територіальних громадах (ТГ) – це не лише виклик для посадовців та освітян, а й показник якості життя. Важливим моментом, який впливає на цей розвиток, є стратегічне планування.  Чому?

Відповідь можна знайти у всім відомому народному прислів’ї: «Що посієш, те й пожнеш». Іншими словами, сьогоднішній стан освітньої сфери напряму залежить від того, що для досягнення конкретних результатів робилося вчора, минулого тижня, місяця, року. І мова йде не лише про якість тих чи інших заходів, а й про ретельне та продумане планування.

Щоб допомогти з таким планування, Волинський Інститут Права (ВІП) уже декілька років надає громадам експертну підтримку у цьому напрямку. Завдяки проєктам цієї громадської організації, було розроблено Плани розвитку освіти у Поромівській, Головненській та Вишнівській ТГ. Зараз аналогічні стратегічні документи напрацьовуються у інших волинських громадах.

Зокрема, ще в минулому році, в рамках проєкту  «Діалог, як інструмент порозуміння та ухвалення рішень у громаді», експерт Сергій Пазюк відвідав населені пункти Павлівської та Торчинської ТГ і презентував посадовцям, депутатам, освітянам та батькам учнів попередньо напрацьовані аналітичні звіти. У них він детально вивчив освітні та демографічні показники і описав виклики, сильні та слабкі сторони кожної школи вищезгаданих громад.

«Якщо для місцевих посадовців ця інформація здебільшого не була нова, то педагоги, батьки і депутати багато чого почули вперше. Це не тільки дозволило їм краще зрозуміти поточний стан розвитку їх навчального закладу, а й освітньої мережі в цілому. Вони задавали багато питань та ділилися своїми думками», – розповідає Сергій Пазюк.

Щоб продовжити обговорення розвитку освіти Павлівської та Торчинської громад із залученням якомога більше мешканців, було організоване опитування усіх причетних до навчального процесу (в тому числі й школярів). Воно стосувалося стану освітнього середовища, якості оцінювання, рівня управління.

«Добре, що нас залучили до цього анкетування, адже це можливість поділитися своїми думками і таким чином впливати на зміни. Знаю, що багато учнів звертали увагу в цьому опитуванні на потребу розвитку дозвілля, збільшення кількості гуртків, закупівлю нового обладнання», – ділиться своїми думками учениця Торчинського ліцею Каріна Дужа.

Ця та інша зібрана інформація стала основою для напрацювань спеціально створених робочих груп, до яких увійшли директори шкіл, вчителі та посадовці. Їх завдання – разом з Сергієм Пазюком детально обговорити проблемні моменти та шляхи їх вирішення; проаналізувати сильні та слабкі сторони; напрацювати проєкти та заходи з розвитку освіти на наступні три роки.

«Ми вивчали, аналізували багато показників; проводили чимало моніторингів;  аналізували сильні та слабкі сторони розвитку нашої освіти.  Як результат, буде розробка конкретних пропозицій для усунення наявних недоліків, щоб створити оптимальну мережу на ту кількість дітей, яка в нас є», – зазначає головний спеціаліст відділу з питань освіти Павлівської громади Неоніла Вижва.

Керівниця гуманітарного відділу Торчинської громади Ольга Лукащук теж розповідає про значний обсяг проробленої роботи. На її думку, участь в проєкті Волинського Інституту Права – це хороший досвід та важлива допомога:

«Дякуючи цій ініціативі, ми отримали вичерпну відповідь на питання, які нас хвилювали, та почерпнули багато корисної інформації з аналітичних звітів і результатів анкетування. Все це полегшує роботу над Планом розвитку освіти і дозволяє використовувати в його напрацюванні нові для нас підходи».

Завершити розробку вищезгаданих стратегічних документів планують найближчим часом. Після цього будуть організовані публічні заходи для обговорення напрацювань та винесення цих документів на затвердження депутатами Павлівської та Торчинської ТГ.

«Є декілька особливостей нашого проєкту. По-перше, це фахова допомога незалежного експерта. По-друге, обговорення освітніх проблем громад у широкому діалозі. По-третє, крім власне напрацювання Планів, було організовано тематичні тренінги. Завдяки їм вчителі та посадовці змогли покращити свої знання та навички щодо ефективної комунікації в громадах та організації навчального процесу в умовах карантину. На різних етапах реалізації цього проєкту ми чули схвальні відгуки від посадовців, освітян, батьків та учнів. Як на мене, це означає, що ми рухаємося правильним шляхом», – зазначає керівниця Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Вона додає, що дізнавшись про досвід Павлівської та Торчинської ТГ, інші волинські громади тепер звертаються до ВІПу з проханням реалізувати подібний проєкт у них. Для цього Волинський Інститут Права активно працює над залученням грантових коштів, щоб допомагати й іншим територіальним громадам у стратегічному плануванні розвитку освітньої мережі.

Тому, сподіваємося, що далі буде!