Увiйти
+ Пiдписатися
Сделал доброе дело? Заплати налоги!
Главным ньюзмейкером нового Кабмина однозначно признается новосозданое Министерство доходов и поборов. Началось с назначения министром 32-х летнего, но наверное очень опытного, Александра Клименко.
Молодой и горячий министр тут же заявил, что планирует через Facebook узнавать, кто как живет и требовать объяснить, откуда деньги на телефоны и путешествия.
Последнее налоговое ноу-хау грозит побить все рекорды по обсуждения в масс-медиа. Министерство поборов потребовало у Международного Альянса по ВИЧ заплатить 3,3 млн грн, за (внимание) ввезенные в 2010 (!), шприцы для потребителей инъекционных наркотиков.
Эти шприцы являются гуманитарной помощью от крупных благотворительных организаций и ввезены согласно Закону України № 1026-V «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки». Наркоманы очень часто используют один шприц на нескольких человек, и это существенно увеличивает риск заражения ВИЧ. В Украине работает мировая практика обмена социальными работниками использованных шприцов на новые, что позволяет эффективно сдерживать темпы роста инфекции в группе риска.
Но, по мнению Министерства поборов, это бизнес-операция, и Альянс должен заплатить налог в количестве 196% (0_о) от рыночной стоимости шприцов.
Мало того что Украина единственна страна где государство не выделят ни копейки на профилактику ВИЧ, так его представители еще и мешают реализовывать программы профилактики тем, кто взял на себя заботы правительства.
Поражает тот факт, что наиболее ВИЧ распространен как раз в восточных регионах страны, которые поддерживают действующую власть.
Такие налоговые наезды, в комплекте с невыполненными обязательствами страны перед международными организациями, и постоянными попытками регионалов усложнить доступ социальных работников к группам риска может через несколько лет поставить Украину на первое место по количеству ВИЧ-инфицированных, обогнав даже бедные африканские страны.
- 25.01.2013
Олександр Равчев 
5
Коментарі
Дійсно, згідно з Додатком до програми одноразові шприці має оплачувати... державний бюджет (п. 7). Без тексту повідомлення-рішення податкової можна обговорювати цю тему довго; краще швидше йти до окружного адмінсуду з нормально складеним позовом. Митарі виграють переважно справи про мита і ПДВ, а щодо "звичайної/ринкової ціни" одразу видно великий досвід - ці норми діють з 01.01.2013 р.
Там все складніше. Ці гроші податкова хотіла стягнути ще у 2009 році, але як Ви правильно кажете, суд став на сторону Альянсу, та відмінив це рішення. Після чого Альянс ввіз шприци. Але у 2011 Апеляційний суд відмінив рішення про нестягнення мита. Оскільки згідно закнодавства України, якщо певна норма не діє на момент здійснення вчинку, і за неї не може бути відповідальність, то податкова два роки не мала притензій до Альянсу. Але після створення міністерства поборів скоріш за все перед ними поставили задачу - покрити дефіцит бюджету і вони почали пресингувати всіх кого тільки можливо.
А у нас работает часный предприниматель, который опираясь на закон объясняет ЧП, как не платить двойных и лишних налогов. А ЧП это почему-то формулируют в "как государство обмановать". Почему мы не хотим знать своих прав, а соглашаемся часто с неправильно сформулированными обязанностями.
Підтримайте петицію:
Ми вимагаємо скасування протиправного рішення про сплату "антидемпінгового мита", а також заявляємо про свою підтримку МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" та його правової позиції, викладеної за цим посиланням: http://goo.gl/vLM4H
http://www.petitions247.net/helpalliance
Знову таки, якщо вже були рішення судів, то треба виходити з документів. В замітці багато неоднозначних даних, а посилання на вимогу міністерства поборів не працює. Схоже на те, що позиція новоствореного органу у цій справі все таки програшна з огляду на строки давності та річне обмеження для державних органів на подання касаційних скарг. А щодо небажання знати свої права і користуватися ними... Як юрист можу сказати про це юридичною (не людською!) мовою, але краще просто згадати слова Маргарет Тетчер: немає жодного "суспільства", є інтереси конкретних чоловіків і жінок. От поки ці чоловіки і жінки будуть вірити, що є абстрактне "суспільне благо", "держава, яка не обманює" та інші фікції, їхні права для них залишатимуться такою ж саме фікцією порівняно з побоюваннями чиновної "помсти" або сподіваннями на чиновну ж "гречку".