Опозиційним журналістам в Україні загрожує екстрадиція в авторитарні країни

В Україні триває серія гучних затримань іноземних журналістів, які мають чи очікують статус політичних біженців. І це не співпадіння, а чітка тенденція. Узбекістан, Азербайджан та Казахстан використовують Інтерпол для арешту опозиціонерів, вважають в "Інституті масової інформації". Правозахисники ж стверджують, що українські спецслужби співпрацюють з авторитарними режимами.

21 жовтня в Україні була заарештована Жанар Ахмет, опозиційна журналістка та блогерка з Казахстану: їй загрожує екстрадиція.

Журналістка через соцмережі повідомила, що ввечері до неї додому прийшли невідомі особи в штатському, які намагалися її затримати. Жінка вела кілька відеотрансляцій, викликала охорону та поліцію. Після приїзду правоохоронців невідомі зникли, проте Жанар все-таки була заарештована. За словами речника Нацполіції Миколи Жуковича, журналістку було затримано за ст.208 КПК України через розшук в Інтерполі та доправлено до ізолятору тимчасового тримання у Вишгороді. Згодом Києво-Святошинський суд обрав журналістці 18 днів арешту в якості запобіжного заходу.

Жанар Ахмет

Як повідомлялося у ЗМІ, Жанар Ахмет перебувала в Україні з весни цього року та просила політичного притулку, наразі вона очікує надання статусу біженця. За словами журналістки, вона зазнала переслідувань через свої опозиційні публікації. Зі свого боку, влада Казахстану стверджує, що жінка знаходиться в розшуку через шахрайство («з березня 2005 по жовтень 2005 Жанара Ахметова заволоділа грошовими коштами громадян на суму більше 50 млн тенге під приводом повернення з відсотками», - повідомив представник МВС Казахстану Алмас Садубаєв).

Захистом журналістки займається адвокат Владислав Грищенко. Він збирається подавати апеляцію на рішення Києво-Святошинського суду та заявляє, що журналістка на батьківщині вже була засуджена за цією статтею і повторне покарання буде незаконним. Сама журналістка оголосила голодування.

Нагадаємо, це не поодинокий випадок, останнім часом проходить серія гучних затримань іноземних опозиційних журналістів, яких країни походження оголосили в розшук через Інтерпол.

20 вересня в аеропорту було затримано узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова, який критикував владу Узбекистану і через переслідування кілька років жив із родиною за кордоном. Суд визначив йому затримання на 40 діб, але 18 жовтня журналіста звільнили з-під варти через різке погіршення стану здоров'я. Екстрадиційна перевірка триває.

14 жовтня також в аеропорту заарештували азербайджанського журналіста Фікрата Гусейнова (Фікрет Гусейнлі), який мав статус біженця та громадянство Нідерландів. Журналіст отримав 18 діб арешту та досі перебуває під вартою.

Як розповідає Борис Захаров, керівник адвокаційного центру Української Гельсинської спілки з прав людини, наразі Харківська правозахисна група займається справами Охунжонова та Гусейнова та готова допомагати Жанар Ахмет. Правозахисник впевнений, що серія подібних затримань, які «просто пішли косяком», - це не випадковість, Україна співпрацює з авторитарними режимами, які переслідують своїх дисидентів.

«З іншого боку, тут є і вина Інтерполу, який недостатньо якісно перевіряє інформацію, - коментує Борис Захаров. – В базі розшуку Інтерполу міститься інформація про справу, за якою Жанар Ахмет вже відповіла, а двічі людину засудити неможливо. Тобто Україна формально повинна реагувати на червону картку Інтерполу, затримати підозрювану особу і почати екстрадиційну перевірку. Суд звичайно в таких випадках обирає міру запобіжного заходу або 40, або 18 діб. Але я вважаю, що нам потрібно змінювати законодавство і робити альтернативні запобіжні заходи для таких справ. Суд повинен брати до уваги всі обставини справи, поруки правозахисників, депутатів. Так, наприклад, за Охунжонова вже поручився народний депутат, голова Меджлісу Рефат Чубаров, будуть поручителі і за Гусейнлі».

«Після затримання в Охунжонова різко погіршився стан здоров’я: він втратив зір на одному оці, а поле зору в іншому істотно звузилося, - продовжує правозахисник. – Лікарі вважають, що це наслідки перенесеного інсульту. Охунжонов потребує медичної допомоги, і можливо, лікування в стаціонарі. Прокуратура вирішила, що не має підстав тримати його під вартою, тому зараз він перебуває в Україні на зйомній квартирі зі своєю родиною. Проте екстрадиційна перевірка не припинена».

«Перевірка може тривати і рік, це залежить від багатьох чинників, - пояснює правозахисник. - Наприклад, чи має особа статус біженця: Охунжонов та Ахмет його очікують, а Гусейнов вже його має. Далі. Інтерпол. Він мусить визнати це політичним переслідуванням та зняти з розшуку цих осіб - тоді автоматично має припинитися екстрадиційна перевірка. Ця перевірка в Інтерполі може тривати від кілька тижнів до 1.5 року. Паралельно екстрадиційна перевірка проходить в Україні: Генпрокуратура має дослідити, чи не загрожує переслідування, катування, зникнення цим особам на батьківщині. Також Міграційна служба України перевіряє підстави для надання статусу біженця чи додаткового захисту. Проте їхні рішення можна оскаржити в суді, а ще є європейські та ООНівскі механізми припинення видачі. Отже, поки тривають усі перевірки, поки не пройдені всі інстанції, видавати цих осіб ми не маємо права».

«Щодо Гусейнова, то він ще перебуває під вартою. Документи з Азербайджану на його видачу прийшли. У четвер (26.10) очікується апеляційне засідання суду, а в п'ятницю (27.10) – обрання запобіжного заходу по екстрадиційному арешту. До речі, під час перебування в Україні за Гусейновим стежили, і хто б міг це зробити? Варіанти два: або українські спецслужби нічого не роблять, і на нашій території вільно працюють спецслужби інших країн. Або це і є наші спецслужби, які співпрацюють з пострадянськими авторитарними режимами. Вірогідніше за все останнє», - резюмує Борис Захаров.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що існує чітка тенденція, коли система Red Notice Інтерполу використовується для тиску та ув’язнення журналістів, опозиціонерів та громадських активістів. «Режими Узбекістану, Азербайджану та Казахстану свідомо хочуть, аби журналістів заарештовували, - каже вона. - Справа Жанар Ахмет однозначно політично мотивована. Опозиційні журналісти їдуть до України з родинами - казахська журналістка змушена була тікати з сином, Охунжонов приїхав з 5 дітьми – та шукають тут притулку. Вони їдуть сюди, бо очікують, що наша країна стала на шлях реформ, обрала європейський вектор, захищає такі цінності як свобода слова та права людини. І мене особисто обурює той факт, що Ахмет мешкає в Україні вже майже рік, але Міграційна служба до цього часу не надала їй потрібних документів. Треба проводити реформу Міграційної служби або аудит системи: чому процеси затягуються, а люди наражаються на небезпеку. Наразі ми очікуємо, що Генпрокуратура візьме до уваги, що всі три справи політично мотивовані і вона не буде екстрадувати цих людей до країн їхнього походження. Зрозуміло, що там їх очікує дуже жорстке покарання».

Фото - 1, 2, 3, 4, 5

Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 6  - Нi  

Коментарі

Володимир Лисенко   25 днів тому   #  

жах (((

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



 

Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.