Завтра почнеться відбудова України. Роботи багато. Організації громадянського суспільства отримають свою долю донорського пирога, розмір якого ще не бачила економіка сучасної України.

Наше завтра завжди визначається нашим сьогодні. А сьогодні Україна – країна номер один у світі, яка кинула виклик останній імперії зла на нашій планеті. І не просто кинула виклик, наша країна ефективно шматує мордор, наповнений допотопною біомасою.

Для того щоб завтра було свідомим, сьогодні треба тренувати пам’ять. Я хочу запам’ятати три висновки, зроблені мною у ці дні. У цьому пості про перший висновок.

Рашка не мала, не має і ніколи не матиме такого явища як громадянське суспільство. Те, що багато західних експертів бачать в організованих скупченнях рашкінської біомаси якісь елементи громадянського суспільства, насправді є суцільним самообманом, несвідомим бажанням видати бажане за дійсне. Громадянське суспільство – невід’ємний атрибут цивілізованої країни, до яких остання імперія зла точно не належить.

Натомість громадянське суспільство України регулярно доводить свою спроможність. До 2014 року донори намагалися нас активно дружить з «колегами» за поребриком. Деякі донори не полишали цих спроб і до сьогодні. Але ж у нас за поребриком ніколи не було справжніх колег, бо там ніколи не було громадянського суспільства.

Мета-фейсбучна реальність – це чудове середовище для взаємодії з уявними друзями та колегами. Саме у цій реальності зараз можна натрапити на душераздірающіє звернення деяких лідерів наших ОГС до уявних друзів та колег за поребриком. Хоча ми, представники українських ОГС, не можемо звертатися до «наших колег» у рашці: бо ІХ ТАМ НЄТ, як немає і громадянського суспільства. Перефразовуючи «хрещеного батька»: той з нас, хто зараз закликає відомих йому персонажів нєкамерчєскіх арганізаций рашки на щось там павліять – зрадник, який готує грунт майбутнього замирення з неіснуючими колегами. Бо це ж все путін наробив, а ми були катєгарічєскі протів. Але не путін сидіть у танку чи запускає калібри. путін – це лише грудка допотопної біомаси як і наші уявні колеги, які ніколи ні на що там не впливали.

Для мене тут все просто, як у тесті на паляницю… Далі буде.