Увiйти
+ Пiдписатися
Футбол і донори громадянського суспільства
В офіційному європейському футболі чітко розділено професійні та аматорські команди. До професійних колективів застосовуються жорсткі вимоги щодо дотримання стандартів УЄФА, але у разі дотримання стандартів та успішного виступу такі колективи претендують на чималенькі премії та бонуси з боку УЄФА. Така схема проста і зрозуміла, хочеш бути професіоналом – інвестуй в розвиток клубу, забезпечуй належні адміністративні витрати, інвестуй в інфраструктуру. Аматори залишаються аматорами, без дотримання жорстких стандартів, з тренером та футболістами волонтерами, поганим стадіоном та президентом з категорії менеджерів середньої ланки нібулонметінвестівців.
Багато років спостерігаючи за інституціями громадянського суспільства України, я наважусь поділити їх на відверто аматорські та такі, що декларують професійність. Але і ті, й інші все ще мають майже однакові можливості та вимоги щодо залучення ресурсів від міжнародних донорів. Хоча ІГС аматори, не маючи потреби в адміністративних та інших накладних витратах, відверто демпінгують «грантовий ринок», змушуючи «претендуючих на професійність» ІГС свідомо занижувати адміністративні бюджети та «оптимізувати» програмні витрати.
Я відвертий противник поведінки «винахідників» велосипедів, на яку часто страждають керівники міжнародних донорських програм в Україні. Повірте, все хороше до вас вже придумали, або придумають значно пізніше того моменту, як ваш мандат в Україні закінчиться. Почніть працювати в Україні як в Польщі чи Угорщині. Адже УЄФА працює в Україні так само, за тими самими правилами і стандартами, як і в країнах ЄС. І що цікаво – футбольний ринок України значно більш привабливий ніж ринки Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі разом взяті! Поважайте мою країну, і ви побачите, що ваші результати стануть значно кращими!
Вважаю, що грантові конкурси для аматорських та професійних ІГС мають бути окремими, з окремими вимогами та умовами. Якщо донори хочуть бачити достатню кількість професійних та справді незалежних ІГС в Україні через 10 років, вони вже сьогодні мають інвестувати в їх інституційний розвиток значні ресурси, однозначно вимагаючи підзвітності, прозорості і т.д. В усьому світі аматорські ІГС – це левова доля всіх інститутів громадянського суспільства, але бюджети професійних ІГС – це 80% всього бюджету інститутів громадянського суспільства розвинутих країн світу. Хочемо збудувати в Україні «унікальну» модель розвитку, прапор в руки новоявленим «винахідникам» велосипеду! Хочемо розвиватись як розвинуті країни світу – тоді «прапор» має опинитись в руках компетентних людей як в середовищі донорів, так і середовищі професійних ІГС.
Багато років спостерігаючи за інституціями громадянського суспільства України, я наважусь поділити їх на відверто аматорські та такі, що декларують професійність. Але і ті, й інші все ще мають майже однакові можливості та вимоги щодо залучення ресурсів від міжнародних донорів. Хоча ІГС аматори, не маючи потреби в адміністративних та інших накладних витратах, відверто демпінгують «грантовий ринок», змушуючи «претендуючих на професійність» ІГС свідомо занижувати адміністративні бюджети та «оптимізувати» програмні витрати.
Я відвертий противник поведінки «винахідників» велосипедів, на яку часто страждають керівники міжнародних донорських програм в Україні. Повірте, все хороше до вас вже придумали, або придумають значно пізніше того моменту, як ваш мандат в Україні закінчиться. Почніть працювати в Україні як в Польщі чи Угорщині. Адже УЄФА працює в Україні так само, за тими самими правилами і стандартами, як і в країнах ЄС. І що цікаво – футбольний ринок України значно більш привабливий ніж ринки Угорщини, Чехії, Словаччини та Польщі разом взяті! Поважайте мою країну, і ви побачите, що ваші результати стануть значно кращими!
Вважаю, що грантові конкурси для аматорських та професійних ІГС мають бути окремими, з окремими вимогами та умовами. Якщо донори хочуть бачити достатню кількість професійних та справді незалежних ІГС в Україні через 10 років, вони вже сьогодні мають інвестувати в їх інституційний розвиток значні ресурси, однозначно вимагаючи підзвітності, прозорості і т.д. В усьому світі аматорські ІГС – це левова доля всіх інститутів громадянського суспільства, але бюджети професійних ІГС – це 80% всього бюджету інститутів громадянського суспільства розвинутих країн світу. Хочемо збудувати в Україні «унікальну» модель розвитку, прапор в руки новоявленим «винахідникам» велосипеду! Хочемо розвиватись як розвинуті країни світу – тоді «прапор» має опинитись в руках компетентних людей як в середовищі донорів, так і середовищі професійних ІГС.
- 29.07.2010
Богдан Маслич 
8
Коментарі
Варто також розуміти що є «професійний футбол», так само як і будь-який інший «професійний спорт».
По великому рахунку – це шоу. «Спорт великих досягнень» не приносить здоров’я людям, які в ньому задіяні, як правило навпаки – віднімають це здоров’я.
Єдиний сенс існування «великого спорту» крім видовища – пропаганда фізкультури, «аматорського спорту».
Яка користь від «професійного футболу», якщо його прихильники сидітимуть з пивом та чіпсами на дивані перед телевізором (варіант – в спорт-барі, на стадіоні)? Користь буде лише тоді, коли людина захоче так само швидко бігати, вправно володіти своїм тілом, коли людина збере однодумців, зорганізує їх, і вони всі разом підуть на футбольне поле. Хай воно неякісне, з багнюкою та бур’яном, хай там не буде вболівальників і якість гри буде далекою від «професійної». Але люди таким чином зміцнять свій організм, корисно та якісно проведуть час.
Так само і в «громадському секторі». Суть існування НУО, як на мене, в тому, що люди різні за професією, компетенцією і т.п. зібралися та зорганізувалися для вирішення спільних проблем. Отримавши результат, такі люди відчують свою спроможність щось змінити, відчують себе громадянами. У випадку коли діятимуть лише «професійні гравці» третього сектору, а звичайні люди будуть лише спостерігати за їхніми діями та споживати результати тих дій, користі саме для громадського суспільства не буде. Так само як і «аматори»-футболісти, зібравшись та погравши разом, відчують користь від гри для себе не тільки у перегляді матчу по телевізору, прості громадяни мають відчути свою спроможність щось змінити, а не лише розраховувати на вправність «професіоналів».
Спонсори вкладають гроші у «великий футбол» лише заради реклами та прибутку від неї. Якби у футбол вкладали благодійники, впевнений, що вони обрали б саме «аматорів».
Для того, аби аматори давали очікуваний від них результат їм гроші майже не потрібні. Більше того, часто саме гроші заважають аматорам бути ефективними. Гроші потрібні професіоналам, бо лише професіонали спроможні забезпечити їх ефективне використання. Я не проти аматорів в будь-якій сфері, я за те, щоб в будь-якій сфері аматорство та професіоналізм чітко розділялись. Мало хто захоче лікувати зуби у стоматолога-аматора, навіть якщо його кабінет обладнано за благодійні кошти :)
мені здається, що правда десь посередині
бо є різні професіонали, є різні й аматори
Дуже часто деякі аматори переходять в розряд професіоналів, а буває і навпаки - професіонали діють, як аматори. Це - суб'єктивна думка аматора. А взагалі здається, що і Михайло має рацію, і Богдан. Напевно це тому, що думка Михайла Ізюмського сприймається аматорами (а зараз мова про них) в контексті себе самих (а хто ж про себе погано думає :-)))))), а думка Богдана Маслича сприймається в контксті ГУРТа (а ця інституція є дійсно високопрофесіна).
Шановна Лілія, колеги. Перепрошую, що можливо не чітко висловився. Я ні в якому разі не хотів протиставляти аматорів та професіоналів. Без маси зацікавлених та відданих аматорів неможливе справжнє громадянське суспільство ані в Україні, ані в США! Я просто намагався ще раз озвучити для міжнародних донорів одну просту річ: практично в усіх програмах міжнародних донорів йдеться про необхідність створення кагорти життєздатних професійних ІГС, але ця кагорта не виникне з нічого. Аби вони виникла та життєствердилась потрібні значні й тривалі інвестиції в інституційний розвиток такої "кагорти". Поки я не спостерігаю таких інвестицій з боку більшості міжнародних донорів...
Та взагалі-то я і спочатку зрозуміла, що цей пост "адресований" не нам, українським ІГС, скільки представникам міжнародних донорів. Просто хотіла пом'якшити можливу реакцію таких же "аматорів", до яких належу і сама :-)