Цей допис я пишу не для оцінок, він стосується тільки тих, хто на хвилі подій в країні став волонтером. Не вирішив, не готувався, а став волонтером несподівано для себе. >>>>
В попередньому записі описував створену групу, яка виросла до НГО. Кроки розвитку, важливі рішення. В коментарях торкнувся і теми мотивації учасників.
>>>>
За час свого блогерства на ГУРТі не тільки писав, але й читав дописи експертів, це дало змогу розширити свій погляд на самодопомогу. Виникла ідея створити >>>>
Після моїх останніх блогозаписів , вирішився на зміни у власному житті. Блоговедення для мене виявилося своєрідною групою самодопомоги. Настала особистісна криза і я виніс свою проблему «на люди» в публікації «як це бути вільним…», отримані коментарі допомогли поглянути на свою проблему з різних боків та прийняти рішення.(Теж саме відбувається на групах самодопомоги, де я отримую доступ до досвіду багатьох людей і маю можливість обрати свій шлях). >>>>
Переглядаючи свої блогозаписи, спало на думку ,що вони нагадують щоденник. Такий собі щоденник активіста, зі своєю динамікою, та етапами розвитку. >>>>
Чи відрізняється діяльність НГО від звичайної спекуляції ? Чи потрібна діяльність НГО кінцевому отримувачеві послуги. Наскільки якісні послуги пропонуються клієнтам? Що залишиться якщо відкласти піар? Чи виживуть хоч 10% ініціатив, якщо припинити штучне фінансування. Що думають про третій сектор пересічні громадяни? >>>>
Сьогодні довелося опановувати нову для мене роль спікера. Ділився набутим досвідом з соціальнними працівниками Пирятина та Решитилівки Полтавської області. >>>>