Коли б вас запросили на Марс (планета в Сонячній системі, «сусід» Землі), то вам би знадобилось пояснення до такого жарту, бо ви ж нормальна людина. Врешті решт, можливо хтось мав на увазі метафору до далекої і небезпечної подорожі завдовжки в життя і йому потрібен був подорожній… Або можливість подивитись на далеку планету в телескоп.

Мова про новий дебатний проекту, ініційований виховною платформою «Молодіжний актив «Гравітація» (МАГ) Глухівського національного педагогічного універистету імені О. Довженка під загальною назвою: «Дебатна академія: молодіжний активізатор раціональної співпраці» (ДА: МАРС). В рамках соціально-розвиваючого проекту планується не лише навчитись грати в Британському форматі парламентських дебатів (БФПД, модифікація – Всесвітній формат дебатів), не лише випробувати свою здатність бути переконливим на практиці за рахунок участі в дебатному турнірі (з назвою «МАРС»), а й долучитись до волонтерського руху молоді, пов’язаного з втіленням в життя різноманітних ініціатив породжених в процесі проектної комунікації. Учасники: студенти соціальних професій педагогічних вишів (майбутні соціальні педагоги та соціальні працівники), соціальні інженери, що здатні змінити життя на краще. Запрошені до участі: Національний педагогічний універистет імені М.П. Драгоманова, Сумський державний педагогічний універистет імені А.С. Макаренка…

Сьогодні країна як ніколи потребує активних і свідомих громадян. Фактом є те, що патріотизм це не лише здатність і готовність вийти на бій з ворогом, це ще й переконання в вищій цінності гуманізму по відношенню до вирішення соціально-політичних конфліктів. Стереотипно поєднувати вимогу до патріотичного світогляду зі здатністю захищати територіюзі зброєю в руках, бо тоді втрачається сенс життя як такого, особливо для тих, хто не взяв зброю в руки. «А ти чому не в АТО? Значить ти не патріот…» – спрощена, якщо не примітивна, модель тестування на патріотизм. Потрібні нові підходи, нова якість моделювання суспільних відносин.

Карл Поппер так пояснював давньогрецьке уявлення про сутність патріотизму:

«Афінський громадянин не ухиляється від громадських обов’язків, навіть коли він зайнятий особистими справами… Ми вважаємо людину, що не цікавиться державою, не шкідливою, а некорисною. І хоча лише нечисленні здатні творити політику, ми всі можемо судити про неї. Ми вважаємо, що відкрите обговорення не стане на шляху політичних рішень, а навпаки є обов’язковою передумовою мудрих вчинків… Ми віримо, що щастя – це дитя свободи, а свобода – рідна сестра доблесті, і ми не відступаємо перед небезпеками війни… Підсумовуючи, я хочу заявити, що Афіни – це школа Еллади, і гадаю, що кожен афінянин зростає для щасливої різнобічності, готовності до будь-яких несподіванок і упевненості в собі».

Ці слова – не просто панегірик Афінам, – зазначає К. Поппер.– Вони виражають справжній дух Великого покоління. Ці слова формулюють політичну програму видатного егалітарного індивідуаліста, демократа, який чудово розуміє, що демократія не вичерпується безглуздим принципом, за яким «народ повинен правити», а повинна заснуватися на вірі в розум і на гуманізмі. Водночас ці слова виражають справжній патріотизм, справедливу гордість за місто-державу, що поставило собі за мету стати взірцем і стало школою не лише Еллади, але, як тепер відомо, всього людства, упродовж як минулих, так і майбутніх тисячоліть». 

(З книги Карла Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» Том 1. / Перекл. з англ. О. Коваленка. – К.: Основи, 1994. – 444 с.)

Бути корисним – то є володіти громадянською мужністю сказати на «чорне» – «чорне», а на «біле»  – «біле» і при цьому не бути примітивно прямолінійним у спілкуванні. Прийти з корисною ідеєю не те ж саме, що цю ідею реалізувати. Однак, для того, щоб не бути пасивним (байдужим) потрібно вміти стимулювати особистісну здатність до «творення» ідеї (розвивати в собі евристичність, креативність). Це – перший крок, якому вчать дебати. Мислити сміливо, креативно, конструктивно і структурно. Здатність до такого процесу рано чи пізно породжує синтетичний спосіб мислення, який притаманний всім великим особистостям (від Г. Форда до Б. Гаврилишина).  

Цитата з книги Мішеля Терещенка «В пошуках скарбу родини Терещенків» (2013): «Необхідно, щоб відбулось моральне зцілення, а з ним до молоді України повернулось би бажання битися за свою батьківщину і за своїх співвітчизників, добиватися успіхів в житті заради своєї родини, трудитися і діяти завжди у відповідності до принципів чесності, прозорості та поваги до ближнього» може вважатись виховним меседжем до молодого покоління». Пророчі і виховуючі слова. Та чи передбачав автор на стільки буремні події, які сколихнули суспільство у 2013-2014 році? Малось на увазі виховання переконаних патріотів, які розуміють сутність понять-цінностей «Батьківщина», «Свобода», «Правда», «Віра».

Що важливіше: зробити корисну справу (наприклад: прибрати біля річки сміття та опале гілля), чи написати інформаційно-актуальну статтю в газету про життя студентського активу? Підхід «або-або» не буде корисним і дієвим. Варто поєднувати колективну працю (при реалізації волонтерських ініціатив) з вдосконаленням власного духа, розвитком таланту і професійних якостей (комунікативної компетентності, спеціальних навичок тощо), займатися спортом та активним дозвіллям. А ще, безумовно, читати книжки, відвідувати музеї, концерти тощо. Головне – бути здатним до особистісної ініціативи, спробувати себе в ролі відповідальної особи.

…Часто ідеї перетворюються на непотріб, бо автори відходять в сторону через певні організаційні проблеми. Бути компетентним – не дар Божий, а набута якість у процесі суспільного включення (взаємодії, участі в проектах, роботі студентського активу тощо). Проявити себе – справа тонка. Можливостей безліч, а шлях до мети – один. І пролягає він через вміння бути переконливим, вміти доводити свою позицію, володіти мистецтвом форматування публічної промови.

Іншого шляху нема. Стереотип, який не спростований практикою професійного росту.

То, що? На МАРС? Випробуй себе в грі, щоб не пасувати на практиці. Проект стартує серією дебатних шкіл в форматі засідань Дебатного клубу «Оратор і Я» з 03 лютого 2015 року…