Опис програми

Фонд реагування на кризові ситуації CIVICUS Crisis Response Fund (CRF) підтримує організації громадянського суспільства та ініціативи, які стикаються з новими обмеженнями у своїй діяльності, надаючи фінансування для заходів зі зміцнення стійкості та адвокації.

Фонд спрямований на захист і посилення громадянського суспільства в умовах системних загроз, з особливим фокусом на забезпеченні прав і свобод мирних зібрань, вираження поглядів та об’єднань (FoAAE).

CRF пропонує два типи грантів:

• Гранти на адвокацію / раптові можливості (Advocacy / Sudden Opportunity Grants): підтримують реагування на несподівані обмеження громадянського простору або використання можливостей для його розширення та зміцнення, просування прав людини або запобігання негативній реакції та згортанню свобод.
• Гранти на стійкість / екстрене реагування (Resiliency / Emergency Grants): підтримують організації та групи, що стикаються з негайними або постійними загрозами, даючи змогу підвищити їхню стійкість та впровадити заходи безпеки і захисту.

Фінансування

Фонд фінансує діяльність, безпосередньо пов’язану з кризовим реагуванням, зокрема у випадках, коли організації громадянського суспільства:

– стикаються з репресивним законодавством або адміністративним тиском;
– зазнають нападів, залякування, дискредитаційних кампаній;
– потребують термінових заходів безпеки (фізичної, цифрової, організаційної);
– змушені переформатовувати діяльність через війну, надзвичайний стан, політичні або соціальні кризи.

Допустимі витрати можуть включати:
– витрати на персонал та експертів, безпосередньо залучених до кризового реагування;
– операційні витрати, необхідні для реалізації підтримуваних дій;
– заходи з безпеки, адвокації, комунікацій або психосоціальної підтримки.

Фонд не встановлює жорсткого переліку статей бюджету, однак оцінює їхню доцільність, терміновість та прямий зв’язок із кризою.

Підтримувані активності

1. Адвокаційні та правозахисні дії
– термінова адвокація проти законодавчих або адміністративних обмежень діяльності ОГС;
– кампанії на національному або міжнародному рівні для захисту громадянських свобод;
– стратегічні комунікації для протидії стигматизації громадянського суспільства.

2. Захист організацій та активістів
– розробка та впровадження стратегій безпеки;
– цифрова безпека, захист даних та комунікацій;
– фізична безпека офісів, заходів і персоналу.

3. Організаційна стійкість
– адаптація операційної діяльності до кризових умов;
– підтримка базової спроможності організацій у період гострої нестабільності;
– короткострокові інституційні заходи для збереження діяльності.

4. Психосоціальна підтримка
– підтримка добробуту активістів, правозахисників та команд;
– заходи з профілактики вигорання у кризових умовах.

Усі активності мають бути чітко прив’язані до конкретної кризи та демонструвати негайний або короткостроковий ефект.

Детальніше за посиланням.