8 червня закінчився марафон для тих, хто відчував внутрішню втому, втрату орієнтирів і брак ресурсу рухатися далі. І сьогодні - хочемо поділитися, що сталося за ці 7 днів.

Хто прийшов на марафон?

Це були:

▪️ волонтери й волонтерки, які тягнуть на собі турботу про інших
▪️ активісти, які останні роки живуть у режимі виживання
▪️ ті, хто давно не ставив собі просте запитання: “А як я взагалі живу?”

Анкети перед стартом говорили самі за себе:

“Втома й розгубленість.”
“Відчуття безсилля, ніби я застряг(ла).”
“Хочу, щоб хоч хтось підтримав мене, бо самій не вистачає ресурсу.”

▪️ Середній емоційний стан: виснаження, внутрішня порожнеча, відсутність мотивації.
▪️ Рівень задоволеності життям - від 1 до 4 із 10 у переважної більшості.
▪️ Лише одиниці були повністю готові до дій - більшість шукали хоч якийсь поштовх.

Що відбулося за тиждень?

Марафон «Детектор життя» - це не “мотиваційний спринт”. Це простір для зупинки, чесної тиші, самоспостереження й м’якого повернення до себе. Без пресингу. Без очікувань. Без “треба”.

Учасники щодня отримували письмові завдання, які допомагали:

▪️ вивести назовні внутрішні запити
▪️ побачити, як змінюється сприйняття подій
▪️ відчути точку внутрішньої опори

Цінні відкриття, які ми почули у фінальних анкетах:

“Я вперше дозволила собі не бігти. Просто бути.”
“Це був час для себе. Без вини. Без очікувань.”
“Я зрозуміла, що мені не потрібна мотивація - мені потрібна тиша, щоб почути себе.”
“Я знайшла внутрішній імпульс до дії. Не зовнішній наказ - а тиху впевненість усередині.”

А що з трансформацією?

Чи з’явилася ясність щодо наступних кроків?

▪️ 100% учасників відповіли - так або частково.
▪️ Багато хто вперше сформулював, що хоче від себе, свого життя, простору навколо.

Чи змінився рівень готовності до змін?

▪️ Більшість учасників зазначили: “Трохи більше впевненості”, або “Я готова/ий діяти”.
▪️ Це не обіцянка все змінити. Це нова якість присутності у своєму житті.


Що кажуть учасники?

 “Я вийшла з цим планом: три прості кроки. І - головне - з внутрішньою силою їх зробити.”

 “Тепло, глибоко, чесно. Це був не марафон - це був простір для відновлення.”

 “Мені було важливо, що я не одна. Що є люди, яким не все одно.”

Дякуємо всім, хто був із нами

Ми щиро вдячні кожному, хто довірився. Кожному, хто вирішив: «Цей час - для мене».
Нехай ці 7 днів стануть основою для наступних важливих змін 

Слідкуйте за нашими новинами:

ahalar.org
Facebook
Telegram


Проєкт “Зміцнюючи серця: Культивування добробуту в громадському секторі України під час війни” реалізується за підтримки National Endowment for Democracy (NED).