Навички з OSINT сьогодні потрібні кожному, хто працює з інформацією. Цю тезу на тренінгу “Практичні лайфхаки з OSINT: як швидко знаходити інформацію”, який відбувся у регіональному хабі Інституту масової інформації (ІМІ) “Медіабаза Житомир”,  озвучила журналістка-розслідувачка, представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб. Мая має великий досвід роботи з OSINT-інструментами, розслідуваннями фейків і маніпуляцій. Вона тривалий час працювала у проєкті “InfoCrime Lutsk”, де аналізувала російські наративи, викривала неправдиві новини й пояснювала, як працює дезінформація. 

Навіщо сьогодні кожному знати про OSINT

“Навички OSINT сьогодні – це базова грамотність для кожного, хто працює з інформацією. Ми живемо у світі, де фейки поширюються швидше, ніж офіційні новини, а маніпуляції можуть впливати на вибори, репутації та навіть безпеку. Тому важливо не лише знати, як знайти інформацію, а й як переконатися, що вона правдива”, – пояснює Мая Голуб.

За її словами, журналіст не може дозволити собі “довіряти на слово” навіть офіційним повідомленням. Кожне твердження має мати підтвердження з кількох незалежних джерел. Якщо такого підтвердження немає, інформація потребує перевірки або не повинна бути оприлюднена.

Як розпізнати фейк: основні маркери

Мая наголосила, що перед тим, як поширювати інформацію, варто поставити собі кілька простих запитань:

• Чи є джерело інформації? Хто це сказав? 
• Чи є підтвердження від інших медіа або офіційних структур?
• Чи не є заголовок клікбейтом?
•  Чи відокремлені факти від думок у публікації?
• Чи немає у тексті закликів поширити або негайно відреагувати?

Особливо уважними варто бути до матеріалів, які викликають сильні емоції – страх, злість, зневіру або захват. Саме через емоції люди найчастіше «ведуться» на фейки.

Інструменти для перевірки фото та відео

На тренінгу учасники не лише слухали теорію, а й одразу відпрацьовували навички на практиці – перевіряли фото, відео та акаунти.

Ось добірка сервісів, які рекомендувала Мая Голуб:

Пошук зображень і людей:

• PimEyes – пошук людей за фото.
• Search4Faces – пошук профілів у соцмережах за зображенням.
• Mxface та ToolPie Face Comparison – сервіси порівняння облич, які допомагають визначити, чи на двох фото зображена одна й та сама людина.

Пошук компаній та осіб:

• YouControl – пошук інформації про компанії, керівників і судові рішення.
• CorruptInfo – реєстр корупціонерів.
• Checko.ru і EGRUL – пошук інформації про російські компанії.

Інші корисні сервіси:

• Wayback Machine – пошук видалених сторінок та їхніх попередніх версій.
• Archive.li – архівування сторінок для збереження зібраної інформації.
• Baza GAI – пошук інформації за державними номерами автомобілів.
• Have I Been Pwned – перевірка, чи не потрапила ваша електронна пошта до злитих баз даних.

Приклади з практики: як одна деталь допомогла викрити фейк

Один із кейсів, який Мая продемонструвала на тренінгу, стосувався фейкового відео у TikTok про нібито роздачу повісток представниками ТЦК у Познані. Аналіз показав, що це маніпуляція: українські ТЦК не мають повноважень видавати повістки за кордоном.

Покадровий перегляд відео дозволив звернути увагу на табличку hop&go – систему пунктів для самокатів, яка дійсно існує в Познані. Саме ця дрібниця стала ключем до верифікації відео.

Так учасники тренінгу переконалися, що OSINT – це не про складні програми, а про уважність і логіку. Часто достатньо помітити деталь, яка іншим здається неважливою, і це відкриє шлях до правди.

“Найцінніше в нашій роботі – це критичне мислення”, – говорить Мая Голуб і дає такі поради:

• Завжди перевіряйте дату публікації та джерело інформації.
• Якщо цитата не має посилання на конкретну людину чи дослідження – це привід для сумнівів.
• Інформація з соцмереж – це не джерело, а лише привід для подальшої перевірки.
• Якщо фото або відео з’явилося раніше в іншому контексті, а в новині йдеться про інше – це може бути ознакою  фейку.
• Сумніваєтесь у чомусь? Поставте собі запитання: “Чи це справді так?” і “Звідки я це знаю?”

Координаторка Медіабази Житомир Оксана Трокоз