14 жовтня в Івано-Франківську відбувся День кар’єри від “Промтех”. Говорили з  людьми, які змінили кар’єру, про те, як долати страхи, знаходити підтримку і починати щось нове. Модерувала зустріч виконавча директорка ГО «Громадський центр «Нова генерація» Оксана Глєбушкіна.

Подія зібрала тих, хто прагне професійних змін, шукає нові можливості на ринку праці або лише замислюється над тим, щоб розпочати новий професійний шлях. Серед них — ветерани, ВПО, студенти, жінки після декрету та інші. Участь у заході також взяли представники (-ці) громадських організацій, бізнесу, різних фондів, провайдери освітніх послуг, зокрема, професійно-технічної освіти.ськ.

Учасники (-ці) дізналися:

• де шукати роботу та з чого почати;
• які роботодавці в Івано-Франківську та за його межами пропонують офіційні й надійні умови працевлаштування;
• яку професію варто опанувати, щоб бути затребуваним і добре оплачуваним фахівцем;
• хто та як може допомогти безкоштовно здобути нову кваліфікацію.

«Сьогодні ринок праці постійно змінюється, війна змушує тисячі українців шукати нові можливості. Багато людей вимушено змінюють місця проживання, втрачають свою роботу і шукають нову. Надихаючі приклади, як перекваліфікація відкриває шлях до нової якості життя, набувають особливої цінності. Вони показують, що розвиток, — це завжди шлях уперед», — зазначила Оксана Глєбушкіна.

• Любов Романько, сушефка кейтерингу «23 ресторани», яка змінила професію після 50 років, залишивши посаду заступниці директора школи.
• Денис Жмуринський, ветеран, який після служби здобув кваліфікацію електрика й заснував власну справу.
• Євгенія Гончарова, керівниця з партнерств ГО «СпівДія», поділилася спостереженнями про виклики перекваліфікації дорослих.
• Назарій Гладун, керівник навчально-практичного центру ВПУ сфери обслуговуючих технологій, розповів про досвід викладачів і студентів, коли до навчання долучаються дорослі.
• Катерина Ганжа, психологиня, яка розпочала нову кар’єру після багатьох років роботи у торгівлі.

Про мотивацію і шлях змін

«Я маю дві вищі освіти і посаду заступниці директора школи. Але захотіла спробувати інше — пішла працювати помічницею кухаря, а згодом стала сушефом. Головне — не боятися почати з нуля», — Любов Романько.

«Ми дуже серйозно ставимося до змін. Думаємо, що це назавжди. Але ні — ми маємо право змінюватися. Навіть через рік можна змінити рішення і спробувати ще раз», — Євгенія Гончарова.