Центр економічно-правового розвитку (далі — ЦЕПР) — це членська організації Мережі правового розвитку з Львівщини, яка надає правову, соціальну та психологічну допомогу всім, хто потребує. Протягом останніх років ключова увага ЦЕПР спрямована на підтримку вимушених переселенців, які завжди можуть розраховувати на системний супровід від команди організації. Про те, як ЦЕПР вибудував свою роботу, яке значенні в ній має такий інструмент як анкета, а також про приклади позитивного впливу на життя людей, читайте у цій статті.
«На базі центрів підтримки ВПО, центрів зайнятості, у приміщеннях адміністративних установ та у старостинських округах ми також періодично організовуємо правопросвітні зустрічі, групові консультації та тренінги. Теми цих заходів ми заздалегідь узгоджуємо з працівниками центрів та їхніми відвідувачами. Найпопулярніші теми: соціальний захист, пенсійне забезпечення, права та обов’язки ВПО. Кожен захід збирає не менше 20 людей», — розповідає голова ГО «Центр економічно-правового розвитку» Андрій Корбецький.
«Коли ми зрозуміли, що зазвичай у людей ціла низка питань, які потребують вирішення, то створили анкету. Відповідаючи на прості запитання, люди фіксують у ній не лише одну, найбільш актуальну проблему, а й інші, потенційні, потреби: у психологічній підтримці, фінансовій допомозі, сприянні у працевлаштуванні чи пошуку житла. Це дає нам базу, розуміння того, що людям потрібно — не лише зараз, а й у перспективі. Якщо сьогодні ми не можемо задовольнити якусь потребу, ми повертаємося до анкети, коли з’являється можливість», — пояснює Андрій Корбецький.
«Хоча близько 80% нашої роботи — це дві громади, фактично ми надаємо допомогу жителям всього Львівського району. Час від часу звертаються жителі з інших громад — хтось телефонував для отримання консультації, хтось приїжджав до нас для проживання у прихистку, хтось отримував гуманітарну допомогу», — уточнює Андрій Корбецький.
«Люди шукають можливості для заробітку, цікавляться високооплачуваною роботою. Дехто звертався щодо започаткування бізнесу, перекваліфікації. Ми співпрацюємо з центром зайнятості, щоб у разі додаткових можливостей одразу інформувати ВПО. Зараз почали масово звертатися з питань відшкодування за зруйноване/пошкоджене майно — подача заяв, підготовка позовів до суду», — зазначає Андрій Корбецький.
«Нещодавно до нас звернулася жінка 35 років з двома дітьми, яка приїхала з Миколаївщини. Їй відмовили в призначенні державної допомоги ВПО через помилку в довідці про взяття на облік у ЦНАПі — там вказали 2024-й рік замість 2023-го. Ми підготували заяву про виправлення технічної помилки, зібрали документи на підтвердження — довідку з місця попереднього проживання, квитки на евакуацію. Помилку виправили за 12 днів, виплати призначили з моменту прибуття. Крім того, допомогли оформити субсидію на оренду. Зараз ця жінка працює прибиральницею в місцевій школі, сімейний бюджет стабілізувався», — розповідає Андрій Корбецький.
«Вимушений переселенець, чоловік 51-річного віку ,який на Донеччині працював шахтарем, не міг отримати пенсію за вислугу років. Пенсійний фонд постійно вимагав додаткові довідки. Ми склали детальну заяву з обґрунтуванням, отримали архівні витяги з реєстру страхувальників через запит, провели кілька зустрічей із представниками ПФУ в районі. Після третього подання з супровідним листом пенсію призначили без суду, з перерахунком за вісім місяців. Він отримав одноразову виплату понад 60 тисяч гривень і тепер регулярно отримує пенсію», — згадує Андрій Корбецький.
«Молода мама з немовлям отримала відмову в зарахуванні дитини до дитсадка. Місцева адміністрація посилалася на “відсутність вільних місць для ВПО”. Ми роз’яснили їм пріоритетне право на дошкільну освіту для дітей переселенців, підготували офіційну заяву, організували зустріч із завідувачкою садочка. Через три тижні дитину зарахували, і мама змогла вийти на роботу. Більшість питань ми вирішуємо в позасудовому порядку — це швидше й ефективніше для людей», — зазначає Андрій Корбецький.
«Зараз все менше і менше грантових програм міжнародних партнерів передбачають залучення організацій із західних областей. Фінансування суттєво зменшилося, але ж люди нікуди не поділися, вимушені переселенці продовжують потребувати допомоги», — описує проблему голова ЦЕПР.
«Ця допомога багато для нас значить. Вона покриває роботу юристів і частково — психологині. Ми можемо продовжувати нашу інституційну діяльність і закривати потреби вимушених переселенців, яких прийняла Львівщина», — зауважує Андрій Корбецький.
«Ми не просто даємо консультацію і забуваємо про людину. Ми фіксуємо її потреби, залишаємося на зв’язку і повертаємося до неї, коли з’являється можливість допомогти. Це може бути через місяць, через три, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з проблемами», — підсумовує Андрій Корбецький.
Коментарі