У Легедзиному пройшла восьма трипільська толока.  

Тальнівщина – це подих трипілля, і нині на повні груди ним дихає село Легедзине, де продовжуються традиції трипільців.

«Перша толока відбулася  у  2008 році, ми буквально за  два роки  встигли врятувати хату, на третій рік учасники зрозуміли, що хочуть продовжити цю давню національну традицію, поєднуючи працю й розваги. Сьогодні вже буде восьма толока, взагалі,  ми  плануємо через кілька таких толок побудувати Ска́нсен –  музей просто неба, справжнє трипільське поселення, яке наповнимо посудом,  свійськими тваринами, поставимо горна, зліплені руками  гончарів  з Полтави і Закарпаття. Все буде так , як і за  тисячі років до нашої  ери на  тальянківському полі,  всього лиш  за один кілометр від нашого музею», – ділиться задумом Владислав Чабанюк, директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура».  Його думку продовжує керівник Трипільської археологічної експедиції Олексій Генріхович  Корвін – Піотровський, який  привітав усіх  з археолого-етнографічним святом, підкреслив, що перед такими сакральними святами обов’язково розробляється технологічна карта, оскільки це не просто розваги – це  перш за все науковий експеримент, який іде на користь України.

Потім розпочалося те, чого всі з нетерпінням чекали  – справжня трипільська толока, яка відтворює життя пращурів  мідно-кам’яного віку і вчить  філософії  життя українського народу. Учасники заходять у коло і починають  місити глину,  один одного підмащують ,  малюють  трипільські , національні символи, підкидають полову, лунають патріотичні гасла: «Слава Україні – Героям Слава», «Слава Нації – смерть ворогам». Приєднується все більше й більше людей і вже три круги  рухаються по колу.

Привертає увагу  один  з організаторів толоки, відомий  казкар   Сашко Лірник, закликаючи святково відпочивати  та продовжити  гарну традицію –«ліплення баби». Учасники  придивляються, яка з дівчат найгарніша і мерщій обліплюють глиною.

Фіксують ці миті спалахи  фото- та відеокамер, як аматорів так і професіоналів відомих українських телеканалів.

Робота над новою трипільською хатою тривала до вечора. Дерев’яний  каркас, облаштований  ще минулого року,  наліплюють глиною – і вже маємо стіни.

Після завершення праці Владислав Васильович  проводить екскурсії  археологічними розкопками  на поселенні «Тальянки», огляд експозиції  Державно історико-культурного заповідника «Трипільська культура»  проводять працівники музею, де кожний раз для себе пізнаєш щось нове!

На вечір починаються трипільські вечорниці зі співочих голосів  тальянівських  вокалістів   –  Романа Шевченка, Юлії Дімітрової, Тетяни Демчук, танцями уманських дівчат студії «Батерфляй».

Завершується  свято цікавими оповідками від майстра химерних казок Сашка Лірника та виступом  повстанського  гурту «Вертеп» з Дніпропетровська, новими гайдамацькими піснями з альбому «Мамай». Всі свої пісні музиканти супроводжували  гарним український прислів’ям: «Хто як гуляє, так і працює, так  і воює, так і відпочиває».

Добре попрацювали, гарно відпочили, скуштували смачних страв. День пройшов у кращих традиціях українського народу.