(Не)переселенці: як вихідцям зі Сходу і Криму допомогли влитися в сумську громаду

Центр підтримки та розвитку родини «Калинове гроно» працює в Сумах і області більше 20 років. За цей час він допоміг сотням прийомних, багатодітних і кризових сімей. Події у Криму й на Сході України внесли корективи в діяльність громадської організації. У 2014 році Центр одним із перших у місті почав роботу з внутрішньо переміщеними особами. Як вдалося налагодити новий напрям у короткий термін, дізнавалися у керівника громадської організації «Калинове гроно» Ніни Чернявської. Далі – пряма мова.

Як усе починалося

Ми зайнялися переселенцями несподівано навіть для себе. Як тільки зав’язалися дії на Сході, у Суми переїхала директор соціальної служби зі Слов’янська. Вона була першою переселенкою, яка прийшла до нашої організації. Жінка  пропрацювала в Центрі три місяці. Завдяки їй ми багато дізналися про проблеми переселенців.

Із якими труднощами стикалися

Одразу ж з’ясувалося, що людям, які приїжджають до Сум, дуже не вистачає інформації. Вони не знають у місті нікого й нічого. Спочатку ми випустили буклети. Пізніше підготували проект і створили консалтинговий центр. Коли в організацію почали масово приходити переселенці, зрозуміли, що порад «Куди йти?» і «Що робити?» уже недостатньо. До питання треба було підходити системно.

Матеріальні труднощі спочатку вирішували власними зусиллями. Приносили речі з дому, просили допомоги у друзів і знайомих. Потім до нас підключилися містяни. Пам’ятаю, коли збиралася на роботу, від мене навіть діти ховалися. Бувало, підходила до сина, і говорила: «У тебе три светри. Ти можеш два собі залишити, а один – віддати для доброї справи?».

Люди пережили багато горя, тому потребували не лише матеріальної, а й психологічної допомоги. Ми підключили до роботи спеціалістів, які допомагали виходити з кризи. Із часом почали створювати групи взаємодопомоги. Люди збиралися разом, проговорювали свої проблеми, і їм на душі ставало легше.

Ми переконані, що кожен має займатися тими питаннями, які він зміг відчути. Тому щиро раділи, коли переселенці, облаштувавшись на новому місці, ставали волонтерами і співробітниками Центру.

Чому всі мають бути разом

Ми вважаємо, що людей не можна ділити на гарних і поганих, своїх і чужих, переселенців й АТОшників. Це нічим хорошим не закінчиться. І в тих, і в інших є проблеми. Якщо вже живемо в одному місті й одній країні, то маємо бути разом. Саме тому на свої заходи запрошуємо всіх. Коли вперше збирали родини переселенців й АТОшників в одних стінах, багато хто говорив: «Що ви робите?». Ми не слухали, і, як виявилося, правильно робили. Ця зустріч допомогла дорослим і дітям знайти нових друзів. Наступні події ще більше згуртували сім’ї.

Кому найбільше потрібна підтримка

Людям, які приїжджали з близькими, було легше пережити проблеми. Вони спілкувалися між собою, підтримували один одного. А ось пенсіонери найчастіше залишалися сам-на-сам зі своїми бідами. Розуміючи це, ми створили для них «Клуб вихідного дня». Спочатку організували екскурсію містом, адже, як з’ясувалося, дехто, крім Управління соцзахисту, нічого не бачив і не знав. Потім організовували нехай і не дуже масштабні, але доволі душевні заходи. Вони допомогли підопічним перезнайомитися, знайти однодумців. Приємно, що зараз бабусі вже гарно спілкуються між собою.

Чи можна стати своїми за два роки

Кожна подія Центру спрямовується на те, щоб переселенці вливалися в життя громади. Ми радіємо, коли ця мета досягається. Люди, які прожили в Сумах більше двох років, уже не переселенці, а свої для міста. Найімовірніше, вони нікуди звідси не поїдуть. Два роки – це дуже багато, особливо, коли ростуть діти.

Контакти

  • Центр підтримки та розвитку родини «Калинове гроно
  • http://4family.org.ua/
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi

Мої активи

Нові можливості з ГУРТом!



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.