Три дні журналісти з Словаччини і Чехії провели в Києві, де мали змогу поставити найнезручніші питання у всіх інституціях, відповідальних за зовнішню політику України.

Отримати коментарі від українських першоджерел для них непросто, тож передруки з повідомлень російських інформагентств - поширена практика. Саме тому унікальною можливістю для медіа побачити все на власні очі та взяти інтерв’ю у високопосадовців став прес-тур на запрошення Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного партнерства у співпраці з «Українською призмою».

- Підтримка курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію серед українського населення - на піку. Саме народ України - єдина гарантія незмінності цього курсу, - запевнив Дмитро Кулеба, віце-прем’єр-міністр України. - За перші вісім місяців року обсяг торгівлі з ЄС виріс на 8,5%, і він продовжує зростати протягом останніх років. 42% товарообороту України - з Європейським союзом.

Українці - найчисленніша національна меншина в Чехії й одна з найбільших в Словаччині. Тож питання їх захисту також цікавило медіа.

- Українців світі близько 65 мільйонів. Ми працюємо над законодавством, яке приведе до відповідності сучасним умовам статус закордонного українця та питання подвійного громадянства. Ми розглядаємо можливості залучити українців з-за кордону до політичного життя країни - дати їм можливість голосувати на виборах та обирати своїх представників в парламент, - зазначи під час зустрічі у Верховній Раді народний депутат Святослав Юраш.

Та, безперечно, найбільше запитань стосувалося ситуації на Донбасі, розведення військ та можливості проведення зустрічі у Нормандському форматі.

- Українські військові, попри всі домовленості про припинення вогню, і досі - найголовніша сила, яка стримує російську окупацію. Вони не підтримують розведення сил. Але на політичному рівні ми розуміємо, що для того, щоб рухатися далі, потрібно робити перші кроки, - зауважив Василь Бондар, заступник міністра закордонних справ України.

- З початку війни 13 000 людей загинули, і позиція Президента Зеленського полягає в тому, що нам потрібно діяти, щоб припинити війну. Тому що чим більше ми будемо чекати на переговори, тим більше людей загине, - озвучила позицію президента його прес-секретарка Юлія Мендель.

Погляд громадянського суспільства на ці ж питання, а також - на енергетичну безпеку, інформаційну політику влади, гібридну війну Росії журналісти почули під час зустрічі з експертами Української національної платформи форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Станиця Луганська - міст до окупованих територій

Як виглядає розведення, закордонні журналісти побачили самі - у Станиці Луганській, яка була першої точкою відведення сил. Тут запевнять, обстрілів справді не було дуже давно. Міст між окупованими і контрольованими урядом територіями щодня його перетинає 12 тисяч осіб - хтось на роботу, хтось до родичів. З чужинцями спілкуються тут не дуже охоче.

- 80% людей, які перетинають КПВВ - це люди похилого віку, тут є й інваліди. Умови на пункті пропуску значно покращилися. Від і до мосту (це близько 800 метрів) людей підвозять безкоштовні автобуси, тут є навіси від дощу та сонця, питна вода, перша медчина допомога. Ми створили всі умови, щоб у разі провокаційних обстрілів КПВВ максимально сховати людей і зберегти їх життя і здоров’я, – каже Неля Доценко, начальник прес-служби Лисичанського прикордонного загону.

Україна виконала умови розведення: з нашого боку нема ані військових, ані укріплень.

Бойовики ж свої укріплення не прибрали. Українські прапори вздовж дороги терористи назвали провокацією і вивісили удвічі більше своєї символіки.

Рік війни - п’ять років розмінувань

Уздовж усієї новенької дороги до пункту пропуску - великі яскраво-червоні знаки: “Обережно, міни!”. Таких уздовж лінії розмежування - тисячі. За роки війни 2075 цивільних і військових отримали поранення чи загинули від вибухів на Донбасі. З них діти - 26 загинуло і 106 поранені. Над очищенням української землі від “подарунків” війни працюють сотні фахівців. Серед них - і міжнародний фонд HALO Trust. За роботою демінерів на горі Карачун, де у 2014 точилися запеклі бої і підірвали два гелікоптери, могли спостерігати і журналісти з Чехії та Словаччини.

- Все залежить від місцевості. Якщо доволі чиста місцевість, можна обстежити близько двадцять квадратних метрів за день. Якщо трава густа або дуже багато дерев, то процес пошуку розтяжок іде дуже повільно і ретельно, - каже демінер Наталія Нежива. Жінка рухається на колінах короткими відрізками по 30 см: спочатку перевіряє траву щупом - чи нема розтяжок, потім зрізає рослинність, шукає металодетектором уламки, а далі кожен листочок перебирає руками,щоб не пропустити осколки. І знову - нові 30 см

Фахівці кажуть, кожен рік війни - це п’ять років розмінування. А війна триває, тож Наталії і її колег ще чимало роботи.

Далі буде…

Такий візит - можливість для медіа з сусідніх держав не просто побачити на власні очі, але й показати своїм читачам, глядачам, слухачам, що насправді відбувається в Україні. З нього народилося десятки репортажів та чекає виходу фотопроект з обличчями Донбасу.

Це був уже п’ятий прес-тур для журналістів із сусідніх країн, організованих Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства у співпраці з “Українською призмою” за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду “Відродження” та проекту Громадська синергія