В умовах загального послаблення ролі представницьких органів місцевого самоврядування, зумовленого воєнним станом, депутати тилової Львівської громади поступово повертаються на політичну арену. Експерти Громадянської мережі “ОПОРА” у Львові проаналізували дисципліну відвідувань пленарних засідань обранцями протягом третього року повноважень. Детальніше про це – у межах нового матеріалу всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад”.

Закриті засідання виконкому замість щомісячних відкритих депутатських засідань – здебільшого таким запам’ятається перший рік життя Львівської міської ради в умовах повномасштабного вторгнення, коли виконавчі органи перебрали ініціативу у прийнятті рішень до своїх рук, а суспільний запит на консолідовану позицію на певний час зробив непріоритетними політичні амбіції сторін. Минулося – з кінця 2022 року засідання ради знову стали регулярними, за ними можна спостерігати онлайн та навіть наживо, а градус обговорень у сесійній залі стає індикатором повернення до міжфракційних дискусій. Прагнучи дослідити доброчесність депутатів Львівської міської ради щодо відвідування пленарних засідань у третій рік повноважень (з грудня 2022 року до листопада 2023 року), аналітики львівського осередку ОПОРИ опрацювали копії протоколів та списки зареєстрованих на засіданнях, оприлюднені на Інформаційному порталі Львівської міської ради.

Результат аналізу засвідчив, що за період моніторингу Львівська міська рада збиралася на пленарні засідання 12 разів (з них 2 рази – позачергово) та змогла розглянути майже 1500 питань, забезпечивши сталу життєдіяльність громади. Зокрема, 10 липня 2023 року депутати зібралися на незаплановане засідання та затвердили Програму ліквідації наслідків ракетного удару по багатоповерхівці на вулиці Стрийській, що трапився напередодні. Такі ситуації гарно ілюструють, наскільки важливою є наявність дієвого депутатського корпусу, здатного до швидкої мобілізації з метою прийняття антикризових рішень.

Загалом, як і у попередні роки, депутати Львова продовжують бути дисциплінованими у питаннях роботи у сесійній залі. Так, не пропустили жодного з 12 пленарних засідань 25 (42%) депутатів — Євген Бойко, Валерій Веремчук, Ірина Воронецька, Володимир Гой, Володимир Гринишин, Роман Грицевич, Андріян Гутник, Михайло Дідух, Вікторія Довжик, Ігор Зінкевич, Євген Кузик, Юрій Мартинюк, Оксана Маруняк, Лейла Мелесова-Вальчак, Любомир Мельничук, Юрій Моравецький, Уляна Пак, Тарас Репицький, Олексій Різник, Наталія Сомик, Андрій Стець, Віталій Троць, Марія Чижишин, Андрій Шевців, Наталія Шелестак. По одному пропуску засідань мають ще 18 (31%) обранців: Петро Адамик, Назарій Бербека, Антон Борковський, Олег Василишин, Олекса Возняк, Тарас Ворко, Любов Давидович, Віктор Доскіч, Остап Доскіч, Роман Дуда, Володимир Лесик, Володимир Лучишин, Володимир Марусяк, Анастасія Окряк, Олена Пелех, Орест Печенко, Ольга Посипанко, Іван Рудницький. Тобто загалом майже три чверті представників депутатського корпусу мають показник відвідування пленарних засідань вищий за 90%.

Пропустили два засідання сім (12%) обранців – Неля Васюта, Володимир Гаразд, Оксана Динік, Андрій Дячишин, Богданна Зубрицька, Дмитро Колесник, Юрій Лукашевський. Їх показник відвідуваності становить – 83,3%. На одне відвідування менше та загальний показник у 75% відвіданих засідань мають 3 (5%) депутати – Юрій Мельник, Андрій Курочка, Сергій Івах.

По чотири пропуски та, відповідно, 67% присутності на засіданнях у ще 3 (5%) депутатів Анни Дідух, Андрія Закалюка, Вікторії Христенко. Половину пленарних засідань пропустили Гнат Герич та Юлія Хомчин, а найгіршою є дисципліна Романа Федишина, який відвідав 5 з 12 (41,7%) засідань.

Порівнюючи ці показники із аналогічними даними за попередній рік бачимо, що 27 (46%) депутатів покращили свою дисципліну. Зокрема, на третину (33%) кращими стали результати Володимира Гринишина та Андріяна Гутника. Ще 12 (20%) депутатів втримали стабільно високу позначку, не маючи жодного пропуску. Також стабільним другий рік поспіль є показник відвідування Анни Дідух – він тримається на позначці – 66,7%.

Зазначимо, що  17 (29%) обранців показали гірший результат. Зокрема, значно спала активність участі у пленарних засіданнях депутатів Юлії Хомчин (на 39%), Романа Федишина (на 36%), Вікторії Христенко (на 33%), Андрія Закалюка (на 22%).

За два роки діяльності в умовах кризи воєнного часу депутати Євген Бойко, Валерій Веремчук, Володимир Гой, Михайло Дідух, Вікторія Довжик, Ігор Зінкевич, Оксана Маруняк, Лейла Мелесова-Вальчак, Юрій    Моравецький, Олексій Різник, Віталій Троць та Андрій Шевців відвідали всі 100% пленарних засідань міської ради. Натомість найнижчий показник присутності – у депутата Гната Герича, який знаходить можливість брати участь у засіданнях тільки у половині випадків.

Нагадаємо, що до складу Львівської міської ради входять 64 обранці, однак у межах дослідження не оцінювалася діяльність депутата Юрія Ломаги (через смерть), секретаря ради Маркіяна Лопачака та депутатів Андрія Тягнибока, Руслана Кошулинського, Тетяни Шевченко (мають обмежені можливості здійснювати депутатську діяльність, оскільки захищають країну у складі ЗСУ), а відтак за 100% від складу ради для розрахунків приймалася цифра у 59 депутатів. Ще для двох обранців – Ірина Воронецької та Тараса Репицького, які увійшли до міської ради замість Юрія Гриніва та Ігоря Шолтиса, початковою датою моніторингу було обрано 27 квітня 2023 року – день, коли обранці склали присягу.

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад» за посиланням.
За постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
На вебплатформі Атестація депутатів місцевих рад
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»