Світова фінансова криза, збройні конфлікти, природні катаклізми, поширення ВІЛ/СПІДу та загальна неспроможність владних структур та громадськості захистити дітей від експлуатації та жорстокого поводження вже призвели до катастрофічних наслідків: 100-150 мільйонів дітей у світі живе або працює на вулицях, 8 мільйонів перебувають у закритих закладах інтернатного типу, понад мільйон неповнолітніх перебувають під арештом.

Діти, які сьогодні переживають розлуку з рідними частіше, ніж інші стають жертвами насильства, експлуатації, ВІЛ-інфекції, страждають на психічні розлади та стаючи дорослими – усвідомлено приймають рішення залишити власних дітей.

«Кожній дитині» наголошує, що зниження видатків на розвиток соціальних служб для вразливих сімей та дітей, неспроможність надати адекватну відповідь процесу добровільного чи примусового вилучення дітей з сім’ї, ставить під загрозу досягнення Україною Цілей розвитку тисячоліття, проголошених ООН.

В ювілейний рік прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Декларації Прав Дитини 1959 року, «Кожній дитині» підготувала реліз довідкового документу про глобальні наслідки вилучення дітей із сімейного середовища. Не зважаючи на те, що достовірної інформації про кількісні показники дітей, вилучених із сімейного середовища, не існує, у документі йдеться про глобальні тенденції, які призводять до неймовірного зростання кількості цих «невидимих» для статистики дітей. Стабільна опора держави на заклади інтернатного типу для виховання «соціальних» сиріт країнах Східної Європи – один із основних факторів зростаючої кількості дітей, які залишаються без опіки батьків, родичів та піклувальників.

Анна Фейчвонг, Виконавчий директор «Кожній дитині» (Велика Британія):

«Сьогодні ми бачимо багато свідчень неспроможності, як багатих, так і бідних країн, захистити найбільш вразливу категорію населення – дітей. Як наслідок, країни, що розвиваються, «заплющують очі» на зростаючі темпи розпаду сімей та ескалацію їхнього неблагополуччя, яке примушує більшість дітей вступати до інтернатних закладів, або ставати «дітьми вулиці». Уряд та неурядові організації повинні прикладати більше зусиль для попередження вилучення вразливих дітей із сімейного оточення, тим самим на практиці демонструвати прагнення досягти Цілей Розвитку Тисячоліття ООН.

Діти, які опинилися без сімейного оточення, сьогодні є «невидимими» для державних органів статистики, проте їхня кількість по всьому світу вже перейшла за мільйони. Ми не можемо не бачити їхні потреби, вони заслуговують на повагу та дотримання своїх прав. Голод, хвороби, погані житлові та освітні умови – основні вороги дітей, які проживають за межею бідності у всіх куточках світу. Проте, діти, яких вилучено із сімейного оточення, змушені переживати ці проблеми сам-на-сам, без жодної допомоги».

Для отримання довідкової інформації чи коментарів, звертайтеся: Швед Оксана 8067 234 60 97; 457 29 10; 457 29 11 [email protected]

ПБО «Кожній дитині» в Україні – З 1998 року сприяє реформуванню системи опіки та піклування, розвитку мережі соціальних служб для незахищених сімей з дітьми. Ми надаємо можливості сім’ям, громадам та органам державної влади забезпечувати найкраще оточення для дітей, де б вони могли зростати та розвиватися. www.everychild.org.ua