Днями в Клубі Кабінету Міністрів України відбувся круглий стіл «Відкритий Уряд в Україні: досягнення та перспективи». На зустріч  було запрошено членів Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд», представників органів виконавчої влади, громадських рад при органах влади та неурядових організацій, а також членів Міжнародної ради з впровадження ПВУ-Ініціативи  - загалом близько 90 осіб.

Під час зустрічі було обговорено громадський та урядовий звіти за результатами річного виконання ініціативи. На думку урядовців вкрай важливо, аби під час річного звітування перед Керівним комітетом ініціативи в Лондоні представники Уряду та громадськості мали узгоджену позицію у ключових питаннях ініціативи.

За словами представників громадськості, діалог з владою дійсно відбувся. Як зазначив Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, що є координатором громадської коаліції із сприяння у втіленні ініціативи: «Напередодні Вільнюського саміту Уряд демонструє бажання співпраці. Але чи його наміри будуть втіленні у життя, а чи залишаться декларативними, покажуть події наступних двох тижнів. Нам пообіцяли, що всі зауваження будуть враховані у вигляді окремих доручень Прем’єр-міністра України».

Що вже дає Україні участь в глобальній ініціативі «Партнерство Відкритий Уряд»?

Прозорість видобування нафти і газу                ‘

ПВУ-ініціатива  безумовно корисна для України, адже вона суттєво прискорює вирішення давніх проблем держави. Як то прозорість видобування нафти і газу. Всього за рік у цьому напрямі Україна вже зробила більше за попередні три. З 2009 року на столах урядовців без руху лежала  спеціальна Постанова Кабміну щодо участі України в EITI (Ініціативі з прозорості видобувних галузей). Проте тільки зараз Кабінет Міністрів України  по-справжньому вирішив забезпечити право громадян бачити звіти про те, скільки коштів отримує держава від видобутку нафтових, газових та мінеральних ресурсів.

Доступні адміністративні послуги та електронне врядування

Завдяки ПВУ-ініціативі в Центрі надання адміністративних послуг при КМДА вже майже рік діє електронна черга запису в дитячі садки Києва. Близько 400 тис документів Київської мерії наразі зведено в єдиний реєстр обліку інформації. Подібна система вже працює у більшості міст України. Центри адміністративних послуг почали працювати системно по всій країні, а з 2014 року в них вже можна буде оформити національний чи закордонний паспорт. Наразі розроблено пілотну версію єдиного порталу адмінпослуг www.poslugi.gov.ua, хоча громадськість продовжує нарікати на відсутність публічної інформації про вартість цього рішення Мінекономіки.

 Серед проблем напрямку варто виділити відсутність чіткого переліку адміністративних послуг, які надають ЦНАПи, та слабку обізнаність громадян про всі ці сервіси. Як коментує Віктор Тимощук, заступник директора Центру політико-правових реформ: «Замість уніфікації адміністративних послуг сьогодні ми маємо систему паралельних центрів, що лише ускладнює роботу та заплутує громадян.  Цю проблему можливо вирішити лише на рівні прийняття спеціальної Постанови Кабінету Міністрів та її безумовному дотриманні».

 Реальний доступ до інформації та боротьба з корупцією

Найбільше нарікань від експертів отримала діяльність Уряду із забезпечення доступу громадян до інформації. Громадськість поставила чітку вимогу -  урядовий законопроект № 0947, прийнятий у першому читанні вже більше року тому, має бути проголосований чимшвидше. «Саме це і буде знак що наша співпраця – не пусті слова урядовців», - підкреслює Олексій Хмара.

Крім того, експерти відзначають слабку організацію роботи державних реєстрів. Як зазначив Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень: «Закон про громадські об’єднання передбачив, що в поточному році має бути створено реєстр громадських об’єднань (формувань). Міністерство юстиції виконало завдання, але інформація в цьому реєстрі не співпадає  з даними Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб. Це додає зайву роботу держслужбовцям, які фактично змушені дублювати однакові дані в два різні реєстри».

Найактивніше у 2013 році Україна попрацювала у сфері  законодавчого регулювання проблеми корупції. Велика заслуга в цьому належить Європейському Союзу, що контролює  готовність України  до підписання угоди про Асоціацію. Протягом цього  року було прийнято ряд антикорупційних законів. А вже з січня 2014 року має стати публічним державний реєстр корупціонерів. Проте принципово важливий закон про фінансування політичних партій все ще перебуває на стадії розробки. Вся увага громадськості прикута і до оновлення антикорупційної держпрограми, за що наразі відповідає Мінюст.

Нагадаємо, Україна офіційно приєдналася до глобальної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» (анг. - Open Government Partnership) 20 вересня 2011 року. Ініціатива була започаткована Президентами США і Бразилії та вже охопила 59 країн світу. Метою ініціативи є забезпечення виконання країнами-учасницями конкретних зобов’язань щодо сприяння прозорості державного управління, залучення громадян до участі в процесах ухвалення рішень, боротьба з корупцією, використання нових технологій для покращення якості рішень влади. Країни-учасниці щороку звітують про власний прогрес в ПВУ-ініціативі. Цьогорічний звіт України та альтернативний звіт громадськості будуть представлені в Лондоні 31 жовтня.