bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз

Результати дослідження візової політики консульств Республіки Польща та Чеської Республіки
25.09.2009

У Львові досліджували візову політику консульств Республіки Польща та Чеської Республік

Довжелезні черги, необґрунтовані відмови у видачі віз, збільшення кількості одноразових віз, витребування додаткових документів, що не передбачені відповідною угодою – це головні проблеми, з якими стикаються люди, які отримують шенгенських віз у львівських консульствах Польщі та Чехії. Такі результати громадського дослідження оприлюднив на прес-конференції Андрій Лепак, член громадської ініціативи «Європа без бар’єрів», представник ГО «Львівське юридичне товариство».

Мета дослідження полягала у визначенні рівня доступності віз країн ЄС для українських громадян та проблематики візової процедури. Об’єктом дослідження стала візова політика країн ЄС та стан виконання Угоди між Україною і ЄС про спрощення оформлення віз консульськими установами Республіки Польща та Чеської Республіки, що розташовані у Львові. Дослідження проводили на основі анкетування, локального спостереження, опитування людей, які стояли в чергах під стінами вищезгаданих консульств, а також – проведення експериментів із проходження візової процедури. Польовий етап проекту стартував з 10 липня 2009 року (дослідження біля консульства Республіки Польща, що на вул. Сміливих, 5), 10-25 серпня 2009 року проводилося опитування біля консульства Чеської Республіки, що на вул. Антоновича, 130. 

Як зазначила Ірина Сушко, керівник Центру миру, конверсії та зовнішньої політики та координатор громадської ініціативи «Європа без бар’єрів», - моніторинг візової політики проводиться вже декілька років поспіль задля визначення реальної та об’єктивної ситуації із візовими процедурами та постановки питання про скасування візового режиму з країнами ЄС. Результати моніторингу передаються в МЗС і суспільного комітету експертів. Вони враховуються при підготовці відповідних дорожніх карт і розробці відповідних пропозицій для покращення візової політики загалом.

На думку пані Ірини, - саме ефективне виконання угоди про спрощення оформлення віз дозволить Україні ставити питання про подальшу лібералізацію або пом’якшення візового режиму між Україною та ЄС, розширення пільгових категорій та скасування консульського збору для громадян України.

Необхідно тиснути на українську владу, яка взяла на себе зобов’язання про виконання цілого ряду завдань щодо скасування візового режиму. Це і необхідність у злагодженій, комплексній роботі МЗС, МВС, Мін’юсту, Мінекономіки, Державного міграційного органу, а також виконання базових завдань щодо безпеки документів, створення системи інтегрованого управління кордонами та запровадження адмінвідповідальності для тих, хто порушує міграційне право, - звертає увагу пані Сушко.

Як зазначили львівські експерти ініціативи «Європа без бар’єрів», - згідно з результатами дослідження, при поданні документів до Генерального консульства Республіки Польща на отримання візи 83,7% респондентів очікували більше трьох годин в черзі. 55,9% опитаних сказали, що чекали на рішення про отримання візи 6-10 днів, більше 11 днів доводилося чекати 33,7% опитаних.

На думку респондентів, у черзі біля польського консульства можна простояти до 17 годин, саме на черги і найбільше скаржились респонденти, а ще вони зазначали, що біля дипломатичної установи не облаштована автомобільна стоянка і це ласий факт для працівників ДАІ, які щодня фотографують машини і звісно, штрафують власників авто за порушення правил паркування. До того ж місцева влада Львова не дбає про порядок біля польського консульства, де купи сміття.

За словами громадських експертів, 54% опитаних респондентів стверджувало, що польське консульство вимагало додатково інших документів, які не передбачені положенням відповідної угоди. Серед тих, хто платили за візу, 97,2% обов’язково сплачували консульський збір у розмірі 35 євро. Лише один респондент зазначив, що окрім консульського збору платив ще за послуги посередників.

Під час опитування, проведеного у липні 2009 року, 7% респондентам відмовили у наданні візи польські дипломати, а це на 2% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Серед тих, хто не отримав візи 80% респондентам пояснили причину відмови, а 20% - не пояснили.

У рамках дослідження польського консульства було проведено також два експерименти. У першому експерименті громадянин самостійно проходив візову процедуру, проте в черзі доводилося чекати два дні. У другому експерименті громадянин скористався послугами посередників. Сплативши 500 грн. і за декілька хвилин черга не мала ніякого значення. Такі люди безперешкодно потрапляли на територію консульства.

При поданні документів для отримання візи у консульство Чехії, 44% респондентів очікували у чергах більше трьох годин. 33,8 опитаних очікували на рішення про отримання візи 6-10 днів, більше 11 днів очікували 36,8% респондентів. 

31% опитаних стверджували, що працівники консульства Чеської Республіки у Львові вимагали документи, не передбачені у положеннях відповідної угоди. Експерти відзначають, що головна проблема чеського консульства – застаріла інформація на офіційному сайті про необхідні документи для отримання візи, подвійна процедура запису у чергу, відсутність належного переліку документів і зразків їх заповнення. Принаймні, на такі незручності нарікають люди, яких учасники дослідження опитували біля стін консульства. Проте, перевагою співпраці з консульствами, опитані відзначають краще ставлення працівників до тих, що хочуть отримати візу.

Як кажуть експерти, дія угоди про спрощений візовий режим лише частково покращила напружений візовий клімат, а з іншого боку – створила численні технічні проблеми у реалізації її положень, можливості для різноманітних інтерпретацій, інколи й зловживань, існування нових міфів.

- На жаль, угода ще не стала ефективним і якісним інструментом забезпечення реалізації права на свободу пересування для громадян України, - відзначає Лепак. – Покращення умов для впровадження безвізового режиму, радше стало елементом політичних дискусій і спекуляцій, темою для висловлення цілком протилежних позицій, які характеризуються відсутністю елементарного розуміння проблематики.

Натомість, консул з питань візової політики Генерального консульства Республіки Польщі Рішард Вінявський сказав про статистику видачі віз консульством. У 2009 році Генеральне консульство Республіки Польща у Львові видало понад 226 тис. віз. Він запевнив, що кожного року число видачі віз збільшується.

«Ми мусимо вивчити результати цього дослідження і тішимося з того, що такі дослідження з’являються. Бо ми зацікавлені в тому, щоби наше представництво працювало щораз ліпше, а місцеві люди, котрі приходять до нас, були задоволені більше, аніж перед тим. Тому такі напрацювання нам напевно допоможуть. Але наскільки вони будуть для нас придатні, то про це можна буде говорити лише після вивчення документів. Ми систематично подаємо інформацію представникам місцевої влади про ситуацію, яка складається перед консульством. Ми знаємо від відвідувачів, які до нас приходять, про те, як вони цю ситуацію відчувають, як вони це переживають на власному досвіді», –зауважив консул.


Опитування проведено методом стихійної, непропорційної, стратифікованої, систематичної вибірки. У дослідженні застосовується групова вибірка, заснована на випадковому доборі респондентів. Випадковість означає, що усі потенційні респонденти (відвідувачі консульства) мають рівні шанси бути опитаними, а також цей підхід уможливить реальний статистичний аналіз отриманих даних. 

Дослідження відбувалось під загальним керівництвом та за методикою Центру миру, конверсії та зовнішньої політики (м. Київ) у рамках громадської ініціативи «Європа без бар’єрів».Виконання дослідження стало можливим за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду „Відродження” в рамках проекту „Експертне дослідження візової політики консульських установ Республіки Польща та Чеської Республіки, що розташовані у м. Львові”.

Коментарі

  •   Пiдписатися на новi



Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.