5 жовтня 2009 року Україна святкуватиме сторіччя з дня народження одного з кращих своїх поетів – Богдана-Ігоря Антонича. Проведення ряду акцій, які здійснюються за ініціативою городян певних міст, заплановано по всій країні.

В рамках святкування днів Богдана-Ігоря Антонича в Івано-Франківську відбудуться читання віршів під акомпанемент класичних інструментів під відкритим небом, писання віршів на бруківці, стріт-арт – розмальовування тематичними ілюстраціями будівель (внутрішній дворик арт-кафе клубу «Химера), читання віршів в громадському транспорті, декламування віршів в радіопросторі івано-франківських станцій, рок-концерти, презентації та багато іншого. Взяти участь в акції можуть всі бажаючі.

Акція стартує 30 вересня із читання віршів на одній із івано-франківських радіостанцій. Кожного дня будуть відбуватись певні дійства. Святкування буде тривати протягом двох тижнів. Окрім того, на кінець року заплановано проведення концерту за участі місцевих гуртів та виконавців, присвячений творчості Антонича.

Як зазначили організатори, уже є композитори, котрі погодились написати музику до віршів поета. «Антонич писав про українців як не про багатостраждальну націю, а як про веселий та життєрадісний народ. Таку поезію легко читати, вона налаштовує на позитивне мислення. Твори Антонича завжди будуть свіжими та актуальними», - зазначив представник «Галицької інтеліґенції» Олекса Шкляр.

«Історично склалось так, що ім’я цього митця було забуте впродовж багатьох років. Перша збірка творів Богдана-Ігоря Антонича вийшла лише через двадцять років після смерті поета, - розповів представник Фундації імені короля Юрія Роман Малиновський. - Активна українська молодь вирішила відновити історичну справедливість та повернути із забуття Антонича».  

Довідка: Богдан-Ігор Анто́нич (5 жовтня 1909, с. Новиця (Лемківщина, сучасна територія Польщі) — 6 липня 1937, Львів) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Перший свій вірш поет опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні». Виступав з доповідями про українську та «чужу» літератури; робив переклади; писав рецензії; публікував сатиричні фейлетони та пародії. Спробував свої сили у прозі та драматургії. Залишилася незакінчена новела «Три мандоліни» та великий фрагмент повісті, що мала називатися «На другому березі». Деякий час редагував журнали «Дажбог» та «Карби». Антонич малював, грав на скрипці і компонував музику, навіть мріяв бути композитором. Помер на двадцять восьмому році життя від хвороби.

Контакти для додаткової інформації та бажаючих приєднатись до акції:
Роман Малиновський - 8 (0342) 53-74-93, Благодійна фундація імені короля Юрія.
Олекса Шкляр – 80632233023, ГО «Галицька інтеліґенція».