Благодійний фонд «Полк Святослава Хороброго» з Кропивницького створив простір, де самодопомога стала ліками для серця. Групи підтримки об’єднують військових, родини загиблих, дружин мобілізованих і ВПО. Це не просто осередок групової соціально-психологічної реабілітації - це спільнота, яка відновлює сенс і тримає там, де здається, що більше немає сил. 

Історія сили та об'єднання 

«Ми не планували ставати психологічним хабом, - зізнається Яна Пшеніцина, керівниця фонду - Ми просто хотіли підтримати спецпризначенців житлом… А вийшло - підтримати цілу громаду». 

Благодійний фонд «Полк Святослава Хороброго» народився у травні 2022 року, під час найгостріших боїв за Україну. Його заснували ветерани 3-го полку, щоб забезпечити своїх побратимів найнеобхіднішим. Але війна змінила масштаби всього - і організація виросла у потужну структуру, яка реалізувала вже понад 13 проєктів і допомогла понад 5000 людей: військовим, їхнім родинам, дітям, ВПО. 

У 2023 році до команди приєдналася і Яна Пшеніцина. Знайомство з Валентиною Пастуховою, дружиною загиблого військового, стало переломним: разом вони заснували хаб «Простір хоробрих» - включаючи також кав’ярню «Кава хоробрих», що стала частиною теплого простору. Саме тут народились перші практики психологічної підтримки, арт-терапії, реабілітаційних зустрічей, а згодом - і груп самодопомоги. 

«У нас залишались люди після проєктів. Просто не хотіли йти. Це був наш найкращий показник», — каже Яна. 

Запит, що проріс крізь біль 

«Мені не треба було фахівця, я не бажала цього - мені треба було, щоб хтось просто слухав. Така сама, як я», — ділиться одна з учасниць. 

Так з’явилися перші групи самодопомоги. Потреба визрівала довго: дружини мобілізованих, матері загиблих, жінки з родин зниклих безвісти - вони шукали спільність, підтримку без фахових слів. Ветерани, які поверталися з фронту, не знаходили мови з цивільними. І всі вони хотіли одного - бути зрозумілими. 

Коли кожна роль важлива 

Команда, що тримає ці групи - це не тільки фахівці. Це люди з війною в житті: координаторка Оксана Нетребенко - дружина ветерана, координатор волонтерів Микита Савченко - сам ветеран. Фасилітаторки - жінки, які прийшли як учасниці груп самодопомоги і залишилися назавжди. Серед них - психологині, медики, консультантки. Всі - свої для своїх. 

Участь у групах беруть: 

• чинні військовослужбовці, 
• ветерани, 
• дружини, матері, доньки військових, 
• ВПО з родин захисників. 

Залучають людей через сарафанне радіо, соцмережі, ЦНАПи, залишені флаєри у лікарнях. Але найкраще працює те, що «мені тут стало трохи легше» від друзів тих, хто вже отримав підтримку. 

Виклики і прориви 

Спершу було нерозуміння. Люди плутали групи самодопомоги з терапією: «А де психолог? Де вправи?» Військові не довіряли: «Це якась секта?» Але згодом все змінилось. 

«Ми просто пояснювали. Показували. І ті, хто залишався - вже не йшли», - каже Оксана. 

Була ще одна проблема: боляче говорити вголос. Люди зникали після першої зустрічі. Але з вересня 2024 року групи стали стабільними. Довіра проросла крізь досвід.  

Підтримка, яка відчувається 

Найбільшою підтримкою від ГУРТа стало навчання фасилітаторів і супровід. Консультації в чаті, методички, поради «в моменті», допомогли не зламатися, коли було складно. А ще - нові меблі і затишний куточок, який став домом для тіла й душі. 

Відгуки, що гріють серце 

«Тепла і довірлива атмосфера серед дівчат, які проживають подібне. Отримала підтримку і спілкування з хорошими людьми. При нагоді прийду обов'язково ще. Вдячна.» — Наташа 

«Побудова нових соціальних зв’язків зрушила з місця. Під час відвідування групи в Просторі Хоробрих виникають активні, цікаві дискусії, обмін досвідом при вирішенні різних життєвих ситуацій» — Ксена  

«Я була декілька разів на групі підтримки. Мені сподобалася атмосфера, де можна щиро проявити свої почуття… Це дуже цінно» — Валері 

Плани, що об'єднують 

Групи ростуть. Розглядається партнерство з ГО «Я Маріуполь». З’являються нові фасилітатори, нові формати - групи за інтересами, за запитами. Наразі є стабільна команда та велике бажання дати кожному місце, де його чують. 

 «Наш успіх - не в кількості. А в тому, що люди хочуть повертатись. І хочуть нести це далі», — підсумовує Яна. 

***  

Ресурсний центр ГУРТ працює над розвитком групової соціально-психологічної реабілітації за підтримки Національного фонду демократії (NED) та Уряду Швеції.   

***  

Цей матеріал підготовлено у рамках проєкту «Посилення спроможності громадянського суспільства сприяти соціальній згуртованості», що здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Національного фонду демократії (NED).  

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього матеріалу. Відповідальність за вміст матеріалу несуть виключно його автори.  

 
Матеріал підготувала Аделіна Аліна