Читайте також: Волонтерство в Індії: що потрібно про це знати

Даниїл Майоров, керівник ініціативної групи "Здравіє", кілька місяців займався волонтерською діяльністю в Індії. ГУРТ запитав у нього про практичні поради та особливості такого екзотичного волонтерства.

ГУРТ: Даниїле, що спонукало Вас волонтерувати в Індії?

Мене завжди цікавила ведична культура і традиції стародавньої Індії, тому щось постійно ніби тягнуло в той далекий край. До того ж мій дідусь побував в Індії в 60-ті і його чорно-білі фотографії з цієї чудернацької країни назавжди закарбувались в моїй пам'яті.



ГУРТ: Практичні поради: як знайти спосіб волонтерування, обрати напрямок, організацію?

Організацій, що пропонують стажування майже по всьому світу і яким можна довіряти, не так багато. Одна з них - AIESEC, одна з найбільших студентських організацій, що має осередки в 110 країнах. Тому обирати довго не довелося.

ГУРТ:  Якою саме діяльністю Ви займалися в Індії?

Я працював у міжнародній загальносвітній приватній школі, створеній у 2010 році. Проводив уроки з різних предметів, починаючи з науки, закінчуючи іграми і фізичною культурою. Школа англомовна. Англійська мова взагалі в Індії є другою державною, більшість людей розуміють її. Також у школі були класи для молодших дітей віком від 5 років, іноли працював і з такими дітками. Задоволення неабияке, тому що я не тільки навчав дітей, а й сам вчився у них. До того ж, багато розповів їм про Україну і нашу культуру, кількох хлопців навіть навчив певним елементам бойового гопака, після чого вони дуже просили мене надати їм більше інформаціїї про козаків, козацькі фільми, музику тощо.



ГУРТ: Даниїле, розкажіть про специфіку Індії : люди, їжа, погода, мова тощо. Як себе поводити в таких екзотичних умовах?

Індуси дуже відкриті і привітні люди. Здається, навіть найбідніший індус є щасливим. Особливо вражає їх гостинність. Вони сприймають гостя так, ніби до них прийшов сам Бог, і потрібно з ним поводитись максимально гостинно. Індія навчила мене як по-справжньому треба приймати гостей. Але варто остерігатися вуличних торговців, які прагнуть здерти з тебе по максимуму, підвищуючи ціни в десятки разів. Їжа в Індії не просто гостра, а дуже дуже дуже гостра. Всюди додають перець чилі. Ще вони їдять багато рису, по три рази на день буває. Напевно, найсмачніші солодощі в світі - це індійські, в основному зроблені на молоці, з різноманітними екзотичними для нас фруктами. Спека неймовірна, особливо влітку. Всюди вентилятори, в автобусах, потягах, в усіх кімнатах де тільки можна. Декілька разів на день потрібно приймати душ. Багато сміття, бездомних собак і корів серед вулиці, сморід, неймовірна кількість безхатьок - все це Індія...

Мова хінді та англійська. Але до акценту англійської потрібно звикати декілька тижнів. Хінді схожа на санскрит. Також майже в кожному штаті є своя локальна мова.



ГУРТ: Даниїле, чи були якісь цікаві ситуації, які надовго запам'яталися?

Одного разу їхав потягом, який запізнювався на вісім годин - це нормально для індійської залізниці. Познайомився з хлопцем-студентом, який їхав додому. Обидва ми виходили на кінцевій, але оскільки потяг приходив вночі через запізнення, мені необхідно було чекати до ранку рейсовий автобус, який довіз би мене до школи. Я пояснив йому ситуацію, і він одразу не вагаючись запропонував мені залишитись на ніч у нього вдома. В результаті, мене прийняли у велику сімю, нагодували, спати поклали, ще й зранку відвезли до автобуса. Отакі гостинні індуси.

ГУРТ: Кілька слів-настанов для тих, хто планує волонтерувати в Індії.

Не очікувати від цієї країни того, що змальовують в інтернеті і в ЗМІ. Це дуже бідна країна, яка страждає від перенаселення, тому треба бути готовим до всіх проблем, що виникають там внаслідок цього.



ГУРТ: Назвіть цікаві місця, які, на Вашу думку, варто побачити.

Найперше що я порадив би - це Гімалаї. Кожна людина має побачити цю красу хоча б раз у житті. Засніжені гірські вершини Гімалаїв захоплюють дух настільки, що не можна відірвати погляд. Особливо раджу це тим, хто практикує медитацію. Також цікаво в Харідварі, де кожного вечора проводяться ритуали поклоніння річці Ганга, і Рішікеш - столиця йоги.

Раджу відвідати Індію, тим хто їздив до Європи, але не був у Азії. Цей контраст варто відчути. Після повернення в Україну, наше рідне повітря, вода, земля ще досі здаються мені надзвичайно чистими, і я почав цінувати красу і природу нашої рідної Неньки настільки, що важко повірити!

Якщо у вас є подібний цікавий досвід волонтерства закордоном або в Україні, сміливо діліться ним у коментарях, або пишіть на [email protected], додаючі практичні поради і цікаві ілюстрації! 

Спілкувалася Любов Єремічева
Фото із приватного архіву Даниїла Майорова