Почалось все з того, що я зі знайомими їхав поїздом на західну Україну. В нашій «купешці» (в лапках тому, що їхали ми плацкартом) сидів «піддатий» чоловік на ім’я Іван, якого ми охрестили «дядя Ваня». Був абсолютно спокійним, нікого не зачіпав, громадський порядок не порушував. Трохи пізніше ми помітили, як до нього підійшов провідник і щось запитав (мабуть квиток?), і після цього вони посварились. Причину сварки я не знаю, але провідник пообіцяв висадити його на найближчій станції. Так і сталося. На першій же зупинці потягу в наш вагон зайшов наряд міліції і почав робити спроби висадити Івана…..
Якраз збирався написати статтю про "середній клас" на прикладі пасажирів та провідників у наших потягах різних "цінових категорій"... Вважаю, що Ваші зусилля не пропали дарма: "вода камінь точить", і чим більше буде небайдужих громадян, чим більше таких проявів небайдужості, тим швидше наближатимемось ми до цінностей відкритого суспільства, до яких прагнемо.
Коментарі
Якраз збирався написати статтю про "середній клас" на прикладі пасажирів та провідників у наших потягах різних "цінових категорій"...
Вважаю, що Ваші зусилля не пропали дарма: "вода камінь точить", і чим більше буде небайдужих громадян, чим більше таких проявів небайдужості, тим швидше наближатимемось ми до цінностей відкритого суспільства, до яких прагнемо.
Так, саме такі цілі я і переслідую.