Увiйти
+ Пiдписатися
Прем’єра! «Привид опери»! У головній ролі – громадянське суспільство
Так вже заведено, що аналізувати суспільний поступ в Україні треба з Помаранчевої революції. Бо саме її керманичі ввели в повсякденний обіг раніше маловживане поняття «демократії» та його безумовні складові у вигляді «свободи слова», «відкритості» й розбудови «громадянського суспільства». Зупинімось саме на неурядових організаціях, бо західні теоретики чомусь завжди ототожнюють демократичні перетворення саме з рівнем їхнього розвитку.
Думаю, ніхто не сперечатиметься, що такі інституції на теренах України складаються з активних борців за суспільні інтереси. Ці люди, на відміну від бізнесменів та депутатів, мають на меті саме розвиток нашого пострадянського соціуму, додаючи йому більше демократичності й менше хаотичності. Але коли починаєш розмову зі звичайними людьми, про яких печуться громадські діячі, часто чуєш цікаві речі.
Виявляється, що більшість українців навіть не знають, що воно таке «громадянське суспільство» і як розшифрувати відому у вузьких колах абревіатуру НУО (радію, що наші читачі в курсі). Деякі навіть пов’язують її з НАТО, хоча й останню теж не взмозі розтлумачити. Тому в мене постають резонні питання: а може цього «суспільства» й взагалі не існує? Бо представники звичайного люду якось не дуже «в темі». Може громадські організації дійсно є лише «грантожерами» та «агентами американської розвідки», як про них відгукуються здебільшого проросійські доброзичливці?..
Особисто мені вони видаються ельфами-невидимками, які роблять людям добро, але їх чомусь бояться. Вони виводять пересічних українців з темного комуністичного минулого у світле демократичне майбутнє, при цьому старанно ховаючись за їхні тіні. А чи не варто їм таки набратися сміливості й вийти з цієї інформаційної темряви, змити з себе вже товстенький шар таємничості й частіше розповідати про себе звичайною, людською мовою. Виходьте – люди вас зрозуміють і, думаю, навіть полюблять.
Думаю, ніхто не сперечатиметься, що такі інституції на теренах України складаються з активних борців за суспільні інтереси. Ці люди, на відміну від бізнесменів та депутатів, мають на меті саме розвиток нашого пострадянського соціуму, додаючи йому більше демократичності й менше хаотичності. Але коли починаєш розмову зі звичайними людьми, про яких печуться громадські діячі, часто чуєш цікаві речі.
Виявляється, що більшість українців навіть не знають, що воно таке «громадянське суспільство» і як розшифрувати відому у вузьких колах абревіатуру НУО (радію, що наші читачі в курсі). Деякі навіть пов’язують її з НАТО, хоча й останню теж не взмозі розтлумачити. Тому в мене постають резонні питання: а може цього «суспільства» й взагалі не існує? Бо представники звичайного люду якось не дуже «в темі». Може громадські організації дійсно є лише «грантожерами» та «агентами американської розвідки», як про них відгукуються здебільшого проросійські доброзичливці?..
Особисто мені вони видаються ельфами-невидимками, які роблять людям добро, але їх чомусь бояться. Вони виводять пересічних українців з темного комуністичного минулого у світле демократичне майбутнє, при цьому старанно ховаючись за їхні тіні. А чи не варто їм таки набратися сміливості й вийти з цієї інформаційної темряви, змити з себе вже товстенький шар таємничості й частіше розповідати про себе звичайною, людською мовою. Виходьте – люди вас зрозуміють і, думаю, навіть полюблять.
- 17.10.2009
Антон Альошин 
7
Коментарі
"Зупинімось саме на неурядових організаціях, бо західні теоретики чомусь завжди ототожнюють демократичні перетворення саме з рівнем їхнього розвитку".
Розвиненість "третього сектору" є НАСЛІДКОМ, ОЗНАКОЮ розвиненого суспільства. Тобто, якщо є відкрите суспільство - неодмінно з'являться НУО. А твердження, що велика кількість НУО дасть поштовх розитку суспільства є лише гіпотезою. Мені з цього приводу подобається порівняння, зроблене колись Володимиром Литвином (у свою бутність головою адміністрації президента він полюбляв писати статті про громадянське суспільство). Так от, він проводить аналогію з посмішкою: посмішка є ознакою доброго настрою, але якщо ми підійдемо вранці до дзеркала та посміхнемось, тоді й настрій підніметься завдяки посмішці.
А люди у "третьому секторі" є різні, не тільки такі, про яких ви говорите.
Суть у тому, що це звичайні люди, такі ж як усі, і не варто їх протиставляти решті. Так, серед НУОшників багато активних громадян, які прагнуть змін, але й "заробітчан" вистачає, які побачили у цій сфері можливість для збагачення чи не змогли реалізуватися в інших, і випадкових людей, які взагалі не розуміють де вони і що з ними відбувається... Самі ж НУО є лише інструментом творення змін, то чи так вже важливо щоб люди знали назву цього інструменту? Головне щоб зміни відчували!
Михайло, дякую за коментар!
Так, я свого часу теж знайомився з роботами чинного спікера щодо ОГС. Але краще про них не казатиму..
Щодо Вашої тези про НУО як інструмент суспільної трансформації. Звісно, людям не обов"язково знати в обличчя кожного активного учасника цих перетворень. Але часто виникає ситуація - звичайна людина відчуває нестримне бажання зробити свій внесок у розвиток суспільства, але навіть не знає, до кого звернутись. Більше того, якщо НУО працює в міжсекторальному полі із залученням місцевих політиків на чиновників, то саме останні в підсумку є реципієнтами поваги і шани від свого потенційного електорату. Отже, кому стане на заваді більша публічність "третьосекторників"?..
Антоне, бачив на твіттері посилання на Ваш пост :). У Вас, як блогера, є RSS-ка. Можете її використовувати у соцмережах для дистрибуції Вашого контенту і привернення уваги. все ж НУОшна аудиторія тут представлена непогано. Недавно провів невелике опитування серед більш менших відомих організацій, у донорському середовищі - читають і стежать за блогами :). висновки робіть самі :)
Тарасе, приємно вражений Вашою уважністю :) РСС відразу додав до свого твіттера, тож інформація розповсюджуватиметься автоматично на інші блоги та соцмережі. Ваш приклад щодо донорів є ще одним аргументом на користь відкритості роботи громадських організацій. Отже, залюбки поділюся з гуртівськими співавторами технологіями публічності в Інтернеті ;)
тоді чекаю Вас на ГУРТкемпі :)
Обговоремо це в приватному режимі - Вашу емейл-адресу я знаю ;)