Василю, все так красиво і правильно написано, що гріх й дискутувати ;) У мене є тільки одне питання (на вскидку - без залучення кмісоподібних): чи багато на теренах нашої країни можна знайти підприємств, які відповідатимуть вищезазначеним критеріям?

Богдане, дякую за швидке реагування! Я сподіваюся, що знайдемо багато. Принаймні до середини лютого ми збираємо анкети для формування КАТАЛОГУ соціальних підприємств України. Сьогодні вже надіслали 2 анкети, які відповідають даним критеріям. Щоб підтвердити це сподівання, я закликаю усі соціальні підприємства заявити про себе і заповнити аплікаційну форму, яку можна отримати тут: https://gurt.org.ua/news/recent/16619/bull/

Василю, готовий при зустрічі розказати як можна зробити підприємство в Україні і соціальним і конкурентноздатним.
Готовий до співпраці з усіма підприємцями. Є матеріали для навчання. Даю ці матеріали або платно, або безплатно на певних умовах.
Про все розкажу при зустрічі.

п. Василю, давайте зустрінемося на наступному тижні. Я можу або 22 або 23 травня.

Василю як будете готові то звоніть, або інше.
097 740 31 53
063 581 95 14

Повністю підтримую коментар Богдана

Соціальне підприємництво дійсно сьогодні потребує широкого обговорення і обовязкових змін до законодавства. Скажу про наше соціальне підприємство. Ми громадська організація, яка створилась малозабезпеченими громадянами для самостійного вирішення соціальних проблем. Ми організували дві комерційні діяльності - це благодійна крамничка "Благодар" (в ній ми реалізуємо за фіксований благодійний внесок б\у речі , які нам благодійно надали громадяни міста та району - таким чином ми розвиваємо благочинність у заможних людей і допомагаємо собі працевлаштуванням, а іншим бідним створивши місце де можна "купити" речі за символічну "ціну" , що в десятки разів дешевше ринкових) , а також виробництво журнальних та дитячих столиків - де батьки кризових родин можуть працювати і так ми допомагаємо цим сімям . Ця комерційна діяльність у нас записана у Статуті , що є дуже важливим при реєстрації організації. Але на жаль відкрито продавати товар з касовим апаратом ми не можемо тому, що законодавство в такому випадку автоматично заносить нас до звичайного бізнесу і уже не важливо куда ти тратиш прибуток, головне, що ти стаєш джерелом прибутку держави , хоча і виконуєш її роботу по вирішенню соціальних проблем. Получається така петрушка.
Рішення у нас приймаються зборами членів організації і всі разом ми затверджуємо розподіл коштів. Звичайно це реально при невеликій кількості членів , але я думаю з часом ми знайдемо універсальну модель справедливої участі кожного у прийнятті рішень організації.

До законодавства потрібно підходити дуже обережно, щоб не вийшло "хотіли як краще, а вийшло, як завжди".

На мій погляд обслуговуючий кооператив ( кооператив з асоційованим членством) може бути самим кращим рішенням для соціального підприємництва в Україні.

Василь Назарук проти закону про соціальні підприємства!!! Читайте у персональному блозі: http://socialbusiness.in.ua/index.php/blog/entry/chy-potriben-ukraini-zakon-pro-sotsialne-pidpryiemnytstvo

А я бьюсь с вопросом, Дом культури и клубы по интересам как база для розвития социального предприятия.

Дом культури и клубы в которіх есть библиотки могут стать местом обучения пользования комптютером и Интернетом.
Есть бесплатніе предложения для єтого - Библиомост, Майкрософт и т.д.
Есть уже и примеры использования в городах Николаев, Киев, Ровно.

Згодна і тому працюємо використовуючи прогалини сьогоднішнього законодавчого поля, але питання стає все гострішим і гострішим. Наприклад податкова інспекція - це орган де для кращого розвитку соціального підприємництва для початку потрібна зміна хоча б людей , тобто щоб прийшли молодші та трішки прогресивніші, а не сиділи заскорузлі та зажерливі старі кадри. І ще думаю, що потрібна більша активність громади та інформаційна атака про таке підприємництво і тому плануємо цього року провести круглий стіл із представниками державних фіскальних органів та громадських активістів.

п. Наталіє, повністю вас підтримую! Зі свого боку хочу повідомити, що 14 березня 2013 року ВРЦ розвитку соціального підприємництва планує провести 1 Форум соціальних підприємців, де і будуть обговорюватися усі нагальні питання, які піднімають соціальні підприємства сьогодні. Про це додатково буде повідомлено.

Василю дуже бажаю попасти на цей форум.
Моя пошта: osvasiliy()yandex.ru
Маю в наробці корпоративну культуру - партнерське підприємництво.
Ця наробка появилась на основі реальних проблем тому що я співзасновник колективного підприємства з 1993р.

Василю, дякую за ваш інтерес до Форуму! На своєму блозі обов"язково розміщу анонс.

Буду радий відвідати форум за умови цікавої програми та учасників

Сергію! Дякую за готовність обговорювати нагальні питання соціального підприємництва України! Програму Форуму ми творимо самі. Які питання ти б хотів обговорити?

Сергію, ти можеш визначити цікавість програми тут: https://gurt.org.ua/news/events/17201/

Колеги,
До нас надійшло вже 3 анкети від соціальних підприємств України, які відповідають запропонованим критеріям. Я впевнений, що СП знаааааачно більше. Допоможіть їх відшукати!

Расскажите про эти предприятия.

Ірино, на даний момент ми маємо 5 анкет від соціальних підприємств. Ми обов"язково опишемо усі. На наступному тижні почнемо!

Василю, класний матеріал. Розвивайте тему. І чекаємо на результати дослідження.

Сподіваюсь, Ви не забули про підприємства інвалідів? Їх в Україні чимало. От Вам і матеріал для формування бази. Можна звернутись до Асамблеї інвалідів, вони дадуть контакти. Щодо законодавства, давайте не поспішати. Дефініція в законодавстві не допоможе, а може лише заважати. На моє переконання, не можна пласко підходити до визначення соціального підприємства. Існує тонка межа між бізнесом в чистому вигляді і соцпідприємництвом. Це перш за все, філософія діяльності. От, наприклад, Siemens - бізнес чи соціальне підприємство? Рентабельне, має соціальні цілі (виробляє медичну техніку для лікування людей, слухові апарати тощо), реінвестує у виробництво. Першими СП (за кордоном) були некомерційні організації. Раніше такі організації існували за рахунок членських внесків чи грантів, а зараз використовують підприємницький підхід для забезпечення своєї соціально значимої діяльності. Неприбуткова організація "продає" свій продукт чи то за благодійний внесок, чи як плату за послуги, населенню ззовні (часто не вище собівартості!), виконуючи державне соціальне замовлення - це соцпідприємництво. Разом усі надходження покривають витрати, і це вкладається в діяльність знов і знов. Вони назвали себе соціальними підприємствами, а бзнес побачив в цьому вигоду: завоювання користуачів через схвалення соціальної складової, зменшення собівартості за рахунок використання дешевої праці, можливість отримати муніціпальне соціальне замовлення. І давай себе проголошувати СП й потроху перебирати на себе ковдру. Та це добре, хай би всі працювали на соціальні цілі

Ларисо, дякую, що долучилися до цього обговорення! Стосовно підприємств інвалідів, то, звісно, надішлемо їм листа окремо.
А щодо інших прикладів соціального підприємництва, то, власне, всі вони і надихнули мене розпочати цю дискусію. Якщо ми дійдемо спільного знаменника, то й працювати буде легше. По суті, усі підприємства (які б не назвали), окрім злочинних, мають соціальні цілі, бо працевлаштовують ЛЮДЕЙ, виготовляють щось для ЛЮДЕЙ. Різниця полягає у розподілі прибутку. І цей критерій легко відрізняє СП від іншого бізнесу.

Соціальне підприємство в Україні це перш за все кооператив з асоційованим членством. В законодавстві України значиться як обслуговуючий кооператив.
Як що кооператив з асоційованим членством робити відкритим для переходу із асоційованого членства в повне то це механізм до суспільства інтелект підприємців.
Така форма господарювання найбільш перспективна тому що найбільш ефективна.
Тільки такою формою господарювання ми можемо підняти наше село.

Так, кооператив і на заході найбільш поширена організаційно-правова форма соціальних підприємств.

Кооператив кооперативу рознь.

Дякую, пане Василю, за цікаву тему, і всім коментаторам за конструктивну дискусію. Якраз вивчаю курс "Social Entrepreneurship" в рамках магістерської програми в Університеті Мериленду, тому зараз цікавлюся всім, що на цю тему відбувається в Україні.

Стосовно винесених на обговорення критеріїв, то маю декілька пропозицій:
Стосовно п. 1. Бізнес. Загалом, звісно, погоджуюсь. Але нюанс про обов"язкову прибутковість (у вашому формулюванні - рентабельність) вважаю зайвим. Пояснюю: соціальний підприємець може бути успішним якщо він досягає соціальної місії, але має проблеми з "виходом в плюс" фінансово. Він може закривати цей дефіцит, наприклад за рахунок спонсорів-благодійників або власних фінансових ресурсів. Однак ця збитковість не означає що він перестає бути соціальним підприємцем. Приклад великого соціального бізнесу з великим негативним балансом: http://www.oneworldhealth.org/, який закриває свої фінансові діри завдяки фундаціям.

П. 2. - погоджуюсь, але пропоную переформулювати заголовок і трохи по тексту. Заголовок пропоную сформулювати як "Пріоритет соціальних цілей перед бізнесовими", і також трохи змінити мову в тексті. Для багатьої корпорацій соціальні цілі цілком є продуктом цілеспрямованої діяльності і вони ставляться до КСВ дуже серйозно, і цей соціальний ефект часто
аж ніяк не "побічним ефектом". На мою думку, це навіть може звучати образливо для наших колег з бізнес-сфери. Тому пропоную на чолу цього критерію поставити пріоритетність цілей - те, що Ви сказали в тексті "бо основною метою кінотеатру є отримання прибутку...". Ключове словосполучення - "основна мета".

п. 4. Демократичне управління. Не можу з цим погодитись. Для багатьох перелічених вами прикладів цей критерій підходить, але для деяких інших випадків може і не підійти. Якщо, скажімо мій друг-бізнесмен на певному життєвому етапі вирішив стати соціальним підприємцем, визначив соціальну місію, створив нове ПП, через яке почав ефективно досягати свою соціальну місію застосовуючи свій досвід в for-profit бізнесі, і до того ж щорічно публікує звіти про свою діяльність - соціальні і бізнесові результати... То хто і на яких підставах може вимагати від нього колективного управління його приватною фірмою? Хто може гарантувати, що "громадська рада" зробить його соціальний бізнес більш ефективним? І чи буде його одноосібна власність над підприємством підставою заявляти, що він не соціальний підприємець?

Хочу прокоментувати "необов'язковість" першого критерію. Знаєте, колись "на зарє" КСВешних конхверенцій в Україні почув чудову фразу у виступі красуні-топ-менеджерки київської зоряної телекомунікаційної компанії про те, що їх соціальна відповідальність вже у тому, що вони (це не жарт)... платять працівникам зарплату, а державі податки на цю зарплату... Зараз ми "на зарє" соціального підприємництва і ця зоря освітлює чимало спроб спрофанувати всесвітньо відоме явище на наших широтах. Приберіть перший критерій, і всі невдахи від бізнесу моментом стануть "уважаємимі" соціальними підприємцями з щирим бажанням, аби їх "діри" залатали якісь там хвундації. А з нашого досвіду: фундації, бажаючи "латать на зарє", теж завжди знаходяться :) Просто класична українська "він-він" ситуація намальовується :)

Колеги, я радий, що ми почали конструктивно обговорювати кожен критерій! Отже, на разі, ми дискутуємо про №1 - БІЗНЕС. Якщо це не бізнес, то втрачає сенс фраза "соціальне підприємництво", якщо він не прибутковий, то що це за бізнес? Ми всі (особливо громадські організації) вміємо гарно витрачати гроші, а заробляти!?
Сам "фікус-пікус" (вибачте за жаргон) соціального підприємництва полягає в тому, щоб самому заробити і самому витратити на щось суспільно важливе.
Критерій №2 - соціальні цілі. Якщо написати "пріоритет соціальних цілей над бізнесовими", то може настати момент, коли пріоритет зміниться навпаки. Це вже схоже на корпоративну соціальну відповідальність. Жодних образ. Було б дивно (особливо зараз), якщо б великі корпорації робили багато "каки" (знову вибачте за жаргон - накипіло) навколишньому середовищу і людям, які там проживають, і не компенсували хоч трохи на соціальні цілі. А крім того, багато українських компаній стали "дууууже" соціально відповідальними, щоб підняти рейтинг своїх акцій на міжнародних біржах цінних паперів. Але НІКОЛИ вони не думають над пріоритетом соціальних цілей над бізнесовими. Запитайте у пересічних працівників таких компаній про стратегічні цілі КСВ і побачите усе, як є.

Критерій №4 - демократичне управління. Радий, що є бізнесмени-одинаки, які витрачають свої прибутки на соціальні цілі! Проте в минулому році я зустрічався з однією відомою "бізнес вумен", яка позиціонує себе, як соціальну підприємицю, тобто одноосібно вона вирішила, що буде запрошувати дітей з особливими потребами безкоштовно проходити курси іпотерапії, а іншим надаватиме платні послуги. Чи є вона соціальним підприємцем? Пропустіть цей випадок через призму 4 критеріїв - упс! Так вона ж соціально-відповідальний бізнес організувала!!!
Інший приклад: сьогодні бізнесмен вирішив, що буде певний відсоток прибутку витрачати на соціальні цілі, а завтра захотів придбати розкішний автомобіль і припинив витрачати на соціальні цілі. А хто йому дорікатиме?

Добрий день колеги. Дозвольте долучитись. По критерію №1 та його співвідношенню з критерієм №2. Якщо це бізнес у формі громадської організації з комерційним проектом. ГО апріорі має соціальні цілі при цьому комерційний проект може не мати таких, але кошти отримані від комерційного проекту направляються на соціальні цілі ГО. Чи буде така організація відповідати критеріям СП?

Так!
Власне, у нашій "стабільній" економіці всі намагаються перестрахуватися, особливо це стосується інвестицій у бізнесі. Тому громадські організації, які хочуть диверсифікувати джерела доходів для здійснення своєї статутної діяльності, пробують запускати комерційні проекти і, повірте, при отриманні позитивного ефекту, вони задумуються про інші форми господарювання.

Сергій Аверков проілюстрував своїм питанням саме ту схему, яка найбільш популярна і найбільш зрозуміла в Україні. Тобто, громадська організація створює комерційний проект/ фірму, яка заробляє гроші і перераховує прибуток засновнику - громадській організації, яка апріорі створена для вирішення соціальних проблем і має демократичне управління, бо основні засади діяльності приймаються голосуванням загальних зборів.

Шановні колеги! Сьогодні телеканал "Інтер" у подробицях показав репортаж про соціальне підприємництво. Подивитися можна тут:
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2013/02/01/885415.html

Гарний сюжет. Він ще раз підтверджує традиційне уявлення українців про СП. Це як правило діяльність підприємств інвалідів, працевлаштування незахищених верств населення, допомога безхатченкам. І це добре коли такі підприємства є, і я тільки за те щоб їх ставало більше і вони були ефективними. А от що до тих ГО які намагаються за рахунок СП диверсифікувати свої доходи і бути менш залежними від донорів або мати більше можливостей для діяльності то таких СП набагато менше і вони ще не зовсім сприймаються суспільством. Бо якщо тренінг проводить ГО або розповсюджує брошури то це має бути безкоштовно - а якщо за гроші то тут щось не те... Я наприклад не знаю приклади таких СП в своєму регіоні (крім традиційних підприємств УТОСів і подібних) І коли наша ГО стала на шлях розвитку СП ми зрозуміли скільки є труднощів на цьому шляху. Я думаю зараз дуже на часі запровадження таких критеріїв і популяризація СП саме для тих ГО (правозахисних, моніторингових, аналітичних центрів, екологічних і т.д.) які хочуть розширити свої можливості і бути більш незалежними на шляху досягнення своїх соціальних цілей.

Піднята тема і дискусії навколо неї нагадуть класичний спір про те з якого кінця треба розбивати яйце: з тупого, чи гострого. Сподівюсь серед дискутантів знайдуться ті, хто знайомий з наслідком тої дискусії. Просте питання навіщо ці критерії потрібні?
Відповіді в усіх дописах я не знайшов. Проста думка - щоб відділити соціальний бізнес від несоціального, знову породжує питання - навіщо? Взагалі питання "навіщо?" є найнезручнішим. От і тут, спроба знайти на нього відповідь привела до висновку: критерії потрібні, щоб виглядати "правильним" перед грантодавцем.
Адже людині, що зайняти реальною справою задля соціального ефекту не є важливим: її справа відповідає якимсь там критеріям, чи не відповідає. Головне - вирішуються хоч якісь питання.
Зате тема критеріїв дає грунт для всяких кологромадських професорів. Причому добривами для цього грунту слугують тиж такі технічні допомоги. Авжеж, як приємно виглчдає замість займатися соціально значущим бізнесом дискутувати про нього на гроші добрих дядечок.
Як на мій погляд, головне: чи париносить бізнес користь суспільству (і не тільки сірим і вбогим) і чи не несе йому шкоди (як от наркоторгівля). Всі інші мудрування це вирішення питання про тупий чи гострий кінець у яйця. Давайте робити соціальнозначущий бізнес!

Цікава позиція. Але пан Олег Лиховід протестуючі проти критеріїв сам говорить про один з таких - "чи париносить бізнес користь суспільству". Пане Олег я теж за те щоб розвивався соціальнозначущий бізнес в тому числі і у формі соціального підприємництва. Але погляньмо правді у вічі - коли наша організація стала на цей шлях (до речі без донорської підтримки) - у нас навіть не було можливості порадитись з тими хто вже зробив більше і перейняти досвід щоб робити поменше помилок. Я вважаю що такі обговрення потрібні і потрібно гуртувати тих хто займається цією справою. А критерії потрібні хоча б для того щоб ідентифікувати себе, а в подальшому приєднуватись до спільноти однодумців та формувати середовище в т.ч. законодавче. Інакше кожен так і буде розвиватися в своїй шкарлупі (як в тому яйці про яке Ви згадуєте))). Такі обговрення є лише каталізатором розвитку, принаймі на мою думку.

Я радий, що і такі думки висловлюються. Також вдячний за посвяту у "кологромадські професори"! Приємно!
І заклик мені подобається: "Давайте робити соціальнозначущий бізнес!" А дайте, п. Олеже, визначення "соціальнозначущому бізнесу"! І кого до нього відносити? От Ви, представляючи благодійний фонд, маєте чіткі рамки роботи такого роду організації, а соціальні підприємства ще не мають, але теж хочуть мати. Давайте конструктивно дискутувати. Ви вважаєте, що критерії соціального підприємництва не потрібні?
Можливо, ви продемонструєте широкій громадськості якісь інші джерела ресурсів, окрім технічної допомоги, якими ви користуєтеся?

Як на мене то соціально значущий бізнес це той в якому кожному дається можливість стати співвласником.
В більшості компаній такої можливості не дають і учать як це зробити.
Я навчаю найомному підприємництву і роботі асистентом підприємця. При том практично безплатно.
На мій погляд це і є соціально спрямований бізнес і соціально значимий.
Тому що людина яка працює на себе є фінансово незалежна, вільна в своїх діях.

Помилка.
В більшості компаній такої можливості не дають і учать як це зробити.
Потрібно читати так:
В більшості компаній такої можливості не дають і не учать як це зробити.

Шановні колеги! Розглядаючи заявки на тренінг "Кухня соціального підприємництва", я побачив багато запитів стосовно юридичного супроводу соціального підприємства і особливостей оподаткування такого типу організацій. Багато людей вважають, що соціальне підприємство має купу переваг, порівняно з традиційним бізнесом. Мушу розвіяти деякі міфи стосовно таких пільг. Варто знову зазначити, що законодавство України не містить такої форми, як "соціальне підприємство", тому СП не мають жодних пільг. Виключенням будуть соціальні підприємства організацій інвалідів, які дійсно мають пільги і на оренді і на податках. Тобто, створюючи власне соціальне підприємство, маєте 2 шляхи: 1) стати під "крило" (дах) організацій інвалідів і мати пільги; 2) працювати так само, як традиційний бізнес, заробити собі гарну репутацію і отримати від влади підтримку у вигляді приміщень, пільгової оренди тощо.

Щодо особливостей реєстрації, то все залежить, яку організаційно-правову форму ви обираєте для СП: об"єднання громадян, кооператив, товариство з обмеженою відповідальністю чи фізичну особу- підприємця.

Мене дивує реакція соціальних підприємств організацій інвалідів! Її просто немає!!! Таке враження, що їм не потрібно реклами! А потім з"являються репортажі на "Інтері", де горезвісні СП плачуться, що нема збуту!

У Львові на початку січня утворилась неформальна Ініціативна Група з Соціального Підприємництва. На першій зустрічі 16 січня 2013 ми говорили про те, що ми погоджуємось розуміти під терміном і під яким з них. Нотатки з протоколу:

"Соціальне підприємство" (СП) - організації, термін, який всі погодились потрібно використовувати і просувати
СП - економічний критерій - має працювати як звичайне підприємство, мати бізнес модель
СП - соціальний критерій - соціальний вплив підприємства, Соціальний вплив підприємства - вирішення соціальної проблеми, яка визнана суспільством і якою недостатньо займається держава, бізнес або громадські організації
СП повинно мати прямий соціальний ефект - або все віддає на ефективно працююче ГО (не фіктивне) або напряму вирішує серйозну соціальну проблему (чітко зрозуміло, хто є бенефіціаром діяльності)
Критерій розширення діяльності - географічно (чи можна аналогічну модель запровадити де-інде) або фізично (чи можна збільшити ефект від діяльності за рахунок більших оборотів - особливо якщо соціальна проблема - локальна) - критерій СП

На другій зустрічі 23 січня 2013 ми говорили про те, а для чого потрібен термін "соціальне підприємство" - для чого його визначати. Нотатки з протоколу:

1) Інформування громади - формування іміджу соціальних підприємств у суспільстві
2) Лобіювання влади - розширення соціального замовлення, преференцій для соціальних підприємств та полегшення доступу до фінансування. Важливою є підтримка владою (у різних формах) соціальної складової СП. Підтримка поняття СП на етапі оцінки конкурсів, удосконалення системи конкурсів на підтримку проектів. Створення ринків для СП - наприклад замовлення обідів в СП а не простому ПП - додаткові бонуси для влади у вигляді соціального впливу.
3) Створення фахового середовища - зустрічі Ініціативної Групи

Шановні колеги!
26.02.2013 р. в НаУКМА відбудеться відкрита лекція на тему "Соціальне підприємництво" засновника концепції соціального бізнесу у Великій Британії Фрієра Спреклі. Деталі можна подивитися тут:
https://www.facebook.com/events/431782586896364/

Поки що на
https://www.facebook.com/events/431782586896364/
Нічого про:
26.02.2013 р. в НаУКМА відбудеться відкрита лекція на тему "Соціальне підприємництво" засновника концепції соціального бізнесу у Великій Британії Фрієра Спреклі

Перевіримо. Якщо там щось не так, то надішлю новий лінк.

Шановні колеги! Є гарна можливість подискутувати про критерії на І Всеукраїнському Форумі соціальних підприємців!
Деталі тут: https://gurt.org.ua/news/events/17201/

Фоторепортаж з І Всеукраїнського Форуму соціальних підприємців вже доступний на порталі http://socialbusiness.in.ua/

До речі, а чому ніхто не обговорює законопроект Фельдмана про соціальні підприємства. Там критерії також обговорюється. Зокрема, до обов’язкових критеріїв соціального підприємства автори серед іншого відносять: більше половини працівників підприємства – особи, віднесені до соціально вразливих верств населення; надання соціальних послуг (відповідно до закону «Про соціальні послуги»); продаж продукції особам, віднесеним до соціально вразливих верств населення, за собівартістю або дешевше; інвестиції у соціально значимі проекти.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46025

Поки що це, наскільки я розумію, єдиний актуальний законопроект про соцпідприємства. Тим же Фельдманом подано ще одну ініціативу, як додаток до головного законопроекту - пропозиція щодо звільнення соціальних підприємств від податку на прибуток. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46026

Було б цікаво дізнатись вашу думку про ці законопроекти. Як на мене, питання викликають надвеликі повноваженя міжвідомчої комісії, яка буде надавати-забирати статус соцпідприємствам. Наприклад, одна з причин скасування дозволу на держдопомогу - неефективність виробничої діяльності за результатами звітності чи аналізу соц-економічних показників діяльності підприємства. Причому, що таке ефективність в законі не сказано. Для когось, скажімо, і 5% рентабельності не є показником ефективності, спитайте у київських забудовників, наприклад)

Вячеславе, законопроект Фельдмана ніхто не обговорює, тому що, по перше, він не розглядатиметься ВР, по друге, цей законопроект допрацьовується за участі PWC зокрема, по третє, те, що вказано, як критерії в законопроекті, властиве різним організаціям, а не соціальним підприємствам.

Я власне вивчила законопроект Фельдмана і вважаю, що 1) ніяких міжвідомчих комісій для віднесення підприємства до соціального не потрібно, адже всілякі комісії це - по-перше витрати деожбюджету на їх утримання то навіщо роздувати і так роздуті державні органи країни, по-друге це люди, яким властиво залучатись до корупційних схем . Я не вважаю, що якийсь чиновник із місцевої міжвідомчої комісії вправі визначати СП моя діяльність чи ні. ВСІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОВИННІ БУТИ У ЗАКОНІ І ВИКЛЮЧНО ЗАКОН ПОВИНЕН МІСТИТИ КОНКРЕТНІ КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА, щоб в кожному селі та місті і районі можна було доказати своє право на пільгу по податку на прибутогк та преференції від влади . Виключно закон повинен регулювати відносини між державою та СП , а не якийсь чиновник на свій настрій любові чи не любові до мене.
2) а от критерії в законопроект необхідно внести нам з вами і здійснити широке публічне обговорення не на кухнях дома, а хоча б в електронній переписці із систематизацією голосування за чи аргументацією проти певного критерію. При тому шановне товариство ми хоч і підприємці, але не треба забувати, що наша справа в першу чергу вирішувати соціальні проблеми і для цьогог заробляємо гроші, а не заробляти гроші, а поточно ще підхватити соціальнц проблемку для вирішення. Тому безумовно критерії повинні бути строгі і щоб претендувати на допомогу з боку держави то також варто розуміти, що під це визначення СП , яке буде в Законі не повинні примазатись ті бізнеси та бізщнесмени, що своєю діяльністю створюють соціальні проблеми та ще й пільги мають від держави. НЕ СПЛЮНДРУЙМО ШАНОВНЕ ТОВАРИСТВО ВИСОКУ СУТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА!

Чи потрібен Україні закон про соціальне підприємництво? Читайте статтю Катерини Смаглій на порталі http://socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/v-ukraini/135-chy-potriben-ukraini-zakon-pro-sotsialne-pidpryiemnytstvo

Не ефективність соціального виробництва не може і не повинна стати на заваді бути СП чи отримувати держдопомогу у вигляді пільг по подетку чи інші префекренції.
Конкретним % співвідношенням витрачання прибутку (тобто тих коштів , що залишились після вирахування собівартості товарів чи послуги) щоб мати право бути не платником по податку на прибуток та ПДВ (тобто ці такі важкезні податки)та мати право на обовязкове фінансування з держбюджету я вважаю повинно бути не більше 30% - рефінансування та не менше 70% - соціальні цілі. Наголошую це для того, щоб держава стала обовязково на допомогу конкретними заявленими преференціями. Якщо СП не вписується в ці проценти, то ніхто не повинен виключати їх із списку СП просто допомога з боку держави може мати іміджевий характер та інше по можливості. Чому так?
Тому, що при такому розподілу прибутку не можливо СП розвивати своє виробництво чи надання послуг, якщо не має благодійних надходжень від спонсорів чи громади і необхідне суттєве вливання з боку найбільшого джерела соціальних проблем - держави.

Соціальне підприємництво у медіа: Ділова газета "Капітал" надрукувала статтю у випуску № 018 від 15 травня 2013 року під назвою: "Бизнес по расчету и зову сердца - в Украине набирает обороты социальное предпринимательство"

Шановні колеги,

Пропоную вашій увазі цікаву статтю від Євгена Глібовицького!
http://socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/v-ukraini/126-u-poshuku-proryvu-z-stabilnym-rezultatom-yak-sotsialnym-pidpryyemstvam-peremahaty-v-konkurentsiyi-ta-utrymuvaty-uspi

"Кухня соціального підприємництва" - 2-й сезон. "Кастинг" почався! Деталі тут: http://socialbusiness.in.ua/index.php/novyny/podii-zakhody/anonsy/127-kukhnia-sotsialnoho-pidpryiemnytstva-povertaietsia

я маю бажання Відкрити підрозділи свого соціального підприємства по всій Україні, але катастрафічно бракує коштів.

Ніно, ми плануємо відкрити соціальне підприємство у нашому місці, фінансує громадська організація. Сподіваємось на співпрацю. Надсилайте Ваші пропозиції на e-mail: [email protected]

Людмило, а можна детальніше про вашу ініціативу відкрити соціальне підприємство?

дякую за розуміння!! моя пошта [email protected]

про нас на сторінці http://vk.com/konsul97,

Доброго дня, чи є якісь напрацювання, результати?

Заходьте на портал "Соціальне підприємництво в Україні" www.socialbusiness.in.ua

Дякую!

Хто шукає інвестицій для соціального підприємства, то вам сюди http://www.socialbusiness.in.ua/index.php/instrumenty/finansuvannia-sotsialnykh-pidpryiemstv/158-pilhovi-kredyty-dlia-sotsialnykh-pidpryiemstv-vid-wnisef

Василий,здравствуйте.
Интересует тема Социального Предприятия.
Фактически с 2008г. я и создавал предприятие такого формата (краткая инфо ниже).
Изучил инфо в инете-готов подать заявку-для эффективности -есть вопросы.
Предистория.Извините)))
Меня зовут Валерий Жук,мне 52 года,с 1990г. я в бизнесе : до2000г. в Республике Беларусь, а затем с переездом на родину в Украине.
С 2008г. я занимаюсь тематикой переселения людей из крупных городов в неэффективно-используемые экологичные места Украины - исправление посткоммунистических демографических перегибов-путем строительства мини-поселений в формате ЗАНЯТОСТЬ-СОЦИУМ-ЖИЛЬЕ .
Рабочее название проета "Родовое Имение".Выбрано место,начат выкуп земель,отработаны бизнес-процессы,центры доходности ,есть инвест-бизнес план первого пилотного поселка.В последнее время мой проект переформатирован под нужды переселенцев из зоны АТО и воинов-ветеранов,инвалидов.
В пршлом году в Донецке все "накрылось",с ноября 2014г. принимали в Киеве детей из зоны АТО с женой ,переселенец,практический маркетолог по этой теме,социальный воспитатель по должности.
Вопрос 1.
По основным критериям предоставления кредита предприятие уже должно иметь предысторию на рынке.Аналога продукту,который предлагается в моем проекте-доходная недвижимость на селе с социальной направленностью-НЕТ.Возможен ли вариант подачи заявки с последующей регистрацией оптимальной юр.формы проекта,-кстати.кооператива))),в который войдут мои партнеры-юр.лица? Или жесткий вариант-подача заявки только от уже существующего юр.лица,например ,фермера в локальной зоне реализации проекта?И каким в последнем случае образом я смогу управлять и отвечать за результаты?
На мой взгляд,эффективнее говорить о первом варианте с вхождением инвестора в долю.
Вопрос 2.
Возможен ли вариант предварительной встречи или других форм контактов?
Дополнительные материалы о себе и проекте готов отправить.
С ув.,Валерий Жук
Контакты:
099-704-01-50
[email protected]