є одна категорія населення - діти-сироти, що знаходяться в інтернатах, у них описаний "дух жабрацтва" культивується найсильніше, і державою, і "благодійниками". замість того, щоб вчити їх всього досягати самотужки, що в житті після закінчення інтернату їм знадобиться як нікому, навпаки привчають до "халяви", що всі їм щось винні. потім вони дуже часто й стають злодіями, адже самі досягати нічого не вміють і вважають що мають право вкрасти.

Хочу додати до коментаря Михайла щодо дітей-сиріт та духу жербацтва. Дуже часто, навіть від представників громадських організацій, я чую, що з цими дітьми з інтернатів не можливо працювати, у них споживацьке ставлення, вони тільки від нас вимагають. А чи винні ці діти у цьому? Напевно, що ні. Ми самі часто допомогою вважаємо щось купити і привезти цій дитині в інтернат. Ми купуємо цукерки, книжки, іграшки і навіть телефони і ноутбуки. Але набагато краще було б одного дня просто взяти дитину з інтернату і привести у свій офіс, показати де і як люди працюють. Замість того, щоб купувати і просто передавати книжки дітям в інтернати, якщо справді хочете допомогти - візьміть дитину і виберіть з нею книжку, не вирішуйте за неї. Більше про це та можливі форми підготовки дітей, які виховуються в інтернатах, до самостійного життя можна почитати http://www.everychild.org.ua/upload/library/prava_ditey_02(10).pdf

І якщо є бажання, можна стати волонтером у "День спілкування та вражень" або наставником у рамках проекту "Впевнений старт" Партнерства "Кожній дитині".

класна ініціатива!
подумати тільки: діти, які живуть вдома, бачать що їхні батьки кожного дня ходять на роботу, приходять пізно і втомлені, хтось і вдома працює, батьки розповідають дітям як вони заробляють гроші, приводять інколи до себе на роботу. то ж діти і знають, звідки береться їжа, одяг, іграшки і т.п. - їх купують на чесно зароблені гроші.
а що знає дитина з інтернату? їжа береться в їдальні, іграшки привозять спонсори...
найбільшою користю для дитини буде дійсно повести на виробництво, розповісти та показати звідки люди беруть гроші на існування.
дякую що займаєтесь цією проблемою!

Життєві історії

Ми - країна жебраків

http://golossokal.com.ua/gytjevi-istorii/mi-kra-na-zhebrakiv.html

Пані Василино, я б хотіла стати волонтеркою у "День спілкування та вражень". Це буде у м.Києві? мій тел.099-210-66-06. І де більш детально можна ознайомитися з програмою, змістом цього дня. Дякую!

"Краще ми б йому не допомагали." Я це дуже добре розумію, бо неодноразово потрапляла в такі ситуації.