Процес формування нового складу громадської ради при обласній державній адміністрації засвідчує “вибух” активності щодо впливу на процес прийняття рішень органами влади. Здавалося треба радіти тому, як зростає “впливовість” та “сила” громадянського суспільства. Проте…закони діалектики тут не спрацьовують - кількість не переростає в якість. Будні показують, що тих, хто не лише намагається бути в процесі, а й ще щось робити в тій громадській раді значно менше. Невиправдані амбіції дисонують з реальною спроможністю і навичками ОГС бути реальними учасниками процесу формування та реалізації місцевої політики. Хотіти і вміти - це велика різниця. То може краще спрямувати свою “активність” на здобуття нових знань та розвиток власних умінь?
Може й так, тільки допоки система не пропонує зрозумілих критеріїв кому в "раду", а кому ще рано, апелювання до та сподівання на високу "самодисципліну" і громадянську позицію важковиживаючих в сучасних умовах лідерів НГО можуть видатись доволі цинічними. А чому спершу не спитати лідерів провідних НГО, які займаються удосконаленням законодавства для третього сектору: може краще вам було б своєчасно та відповідальніше попрацювати над новим положенням про формування громадських рад, щоб уникнути проблем з діалектикою?
на такой прикол я уже нарвался ;) мне вежливо ответили, что согласно пункта "об прекращении членства в ГР" там указано, что член ГО выводится с ГР если через суд ликвидировано ГО путем снятия РЕГИСТРАЦИИ то: ГОшка, зарегистрированая путем легализации не имеет права быть в ГР. Пришлось поставить "раком" местного юриста РДА. Недолго сопротивлялись))))) Согласились, что были не правы)))
Відповідаючи Богдану: а як же можна прагнучи до розвитку громадянського суспільства, демократичного врядування, одночасно вводити "квоти". "обмеження" для ОГС на участь у формуванні політики (тобто входження до ГромРади)? А хто визначатиме ту готовність чи неготовність і за якими критеріями? Не бачу цинічності в тому, що власне сам сектор має саморегулювати себе, але не через квотування, заборони, обмеження і т.п.
Володимире, дякую за відповідь. Саме про неможливість вигаданих обмежень чи суб'єктивних квот, які саме зараз застосовують в процесі фактичного формування громадських рад, я і намагаюсь сказати. Але такі неподобства є прямим наслідком неефективності розробленого положення про громадські ради. Зрозумілі й обгрунтовані критерії участі - це світова практика. Уявіть собі грантовий конкурс без критеріїв, а вибори до ради - це теж КОНКУРС. Саморегулятивний третій сектор - це ідеал, елементи якого подекуди проявляються в дуже розвинених країнах. Можливо я не туди дивився й дивлюся, але за 15 років мого близького знайомства з українським третім сектором я бачив лише кілька спроб саморегуляції, жодна з яких не стала ефективною. Більше того, я дуже добре знаю, що стається з тими, хто наважиться ініціювати саморегуляцію.
Коментарі
Може й так, тільки допоки система не пропонує зрозумілих критеріїв кому в "раду", а кому ще рано, апелювання до та сподівання на високу "самодисципліну" і громадянську позицію важковиживаючих в сучасних умовах лідерів НГО можуть видатись доволі цинічними. А чому спершу не спитати лідерів провідних НГО, які займаються удосконаленням законодавства для третього сектору: може краще вам було б своєчасно та відповідальніше попрацювати над новим положенням про формування громадських рад, щоб уникнути проблем з діалектикою?
на такой прикол я уже нарвался ;) мне вежливо ответили, что согласно пункта "об прекращении членства в ГР" там указано, что член ГО выводится с ГР если через суд ликвидировано ГО путем снятия РЕГИСТРАЦИИ то: ГОшка, зарегистрированая путем легализации не имеет права быть в ГР. Пришлось поставить "раком" местного юриста РДА. Недолго сопротивлялись))))) Согласились, что были не правы)))
Відповідаючи Богдану:
а як же можна прагнучи до розвитку громадянського суспільства, демократичного врядування, одночасно вводити "квоти". "обмеження" для ОГС на участь у формуванні політики (тобто входження до ГромРади)? А хто визначатиме ту готовність чи неготовність і за якими критеріями? Не бачу цинічності в тому, що власне сам сектор має саморегулювати себе, але не через квотування, заборони, обмеження і т.п.
Володимире, дякую за відповідь. Саме про неможливість вигаданих обмежень чи суб'єктивних квот, які саме зараз застосовують в процесі фактичного формування громадських рад, я і намагаюсь сказати. Але такі неподобства є прямим наслідком неефективності розробленого положення про громадські ради. Зрозумілі й обгрунтовані критерії участі - це світова практика. Уявіть собі грантовий конкурс без критеріїв, а вибори до ради - це теж КОНКУРС. Саморегулятивний третій сектор - це ідеал, елементи якого подекуди проявляються в дуже розвинених країнах. Можливо я не туди дивився й дивлюся, але за 15 років мого близького знайомства з українським третім сектором я бачив лише кілька спроб саморегуляції, жодна з яких не стала ефективною. Більше того, я дуже добре знаю, що стається з тими, хто наважиться ініціювати саморегуляцію.
Можливо треба колись почати це робити. Формування ГромРад якраз може бути добрим приводом.