Бути чемним в Україні непросто. Це може бути неефективно, або ж тебе не зрозуміють. Однак, логіка розвитку суспільства повинна полягати не в деградації суспільних норм, а поширенню їх найкращих зразків. Спробував поглянути на неоднорідність використання фрази "вибачте мене" в США.
Англійське “excuse me” - вибачте - одна з найбільш поширених фраз у публічному просторі США. Дозволяє передати масу відтінків під час взаємодії з незнайомими людьми.
Найбільш типове “excuse me!” чуєш, коли хтось проходить занадто близько. “Excuse me!” означає “вибачте, що я порушую ваш приватний простір і вимушений/а пройти поряд з вами”. На день можна почути до 20 разів такі вибачення.
Більше емоційне “Excuse me!” висловлюєш, коли невимушено когось задіваєш. До цього додаєш “Oh, I am so sorry!”. Хтось просто каже “Sorry”.
“Excuse me!” можуть висловити, коли тебе хтось переганяє швидкою ходою на вулиці. Коли хтось перший вийде з дверей магазину, поки ти зачекаєш, аби увійти. Коли перепитують чи місце на лавці в парку чи столиком з фаст-фуді біля вас вільне.
“Excuse me!” кажуть, коли хочуть привернути увагу до себе. “Вибачте, це я, за вашою спиною, мені потрібно пройти до виходу вагону метро, поки ви стоїте у мене на дорозі”.
“Excuse me!” кажуть, коли хочуть заговорити до вас на вулиці “Вибачте, не могли б ви придиліти одну хвилину, я хочу у вас дещо спитати”.
“Excuse me?” коли хочуть перепитати “Вибачте, я не почув, чи можете повторити ваше запитання?”, нерідко інтонація дозволяє зрозуміти меседж, як би його розшифрували по-українськи: “а чи не пішли би ви зі своїм дурацьким запитанням?”
“Excuse me?” вигукують з викличною інтонацією аби привернути увагу людини, яка б мала вибачитися за щось. На приклад: перехожого, який грубо штовхнув вас проходячи повз. Український варіант: “Ей, придурок, дивися куди йдеш!”. Звісно, американці можуть бути грубими, лаючись на вулиці більш відверто. Але, не у своїй більшості. Такі тут правила гри.
Коментарі
Клас! Все-таки, як багато значень може приховувати одна фраза. От такі американці - завжди дружньо усміхаються і часом не розбереш, що вони насправді думають, коли вживають “excuse me”. Погоджуюся, що це приклад кращих зразків суспільних норм. В Україні ж, як можна побачити, люди не соромляться виражати свої негативні емоції та обурення і в транспорті, і на вулиці.. Можливо, нам варто підкреслити щось із інших культур? К.Гірц порівнював рух культури із граційним восьминогою, отже, вона динамічна? Українці вважаються гостинною нацією, а як же бути поза оселею? Чи варто і нам все приховувати за якоюсь широко вживаною фразою?
Дуже дякую пану Віталію за чудову, мудру мовознавчу статтю!
Безсумнівно, культура динамічна - гнучка і розвивається.
Стосовно "приховування" за однією фразою - існує три механізми збільшення передачі інформаці мовою, один із них - нарощування значень одного слова. Крім цього є ще запозичення та створення нових слів.
Я, наприклад, у деяких випадках, описаних у статті, кажу "вибачте", у деяких - "пардон", але у переліку нема випадків, у яких я хоча би час від часу не вибачаюся. При цьому я ніколи не був у США :)
Отже, мабуть тому, що я багато думав про культуру, моя культура розвинулася :)