Дуже протирічні думки викликало останнє речення, пане Віталію. Скоріше підприємці чи СЕО (і то далеко не всі) з часом стають громадськими лідерами, ніж навпаки. Це, звичайно ж, моя суб'єктивна думка. Надто різна філософія у цих представників суспільства.

без питань. власне це і була моя мета :). навчання нових інструментів відбувається вже зараз. хто не навчиться - до побачення :)!

Приклади є: https://gurt.org.ua/news/recent/3830/ Зрозуміло, що не всі стають СЕО, бізнесменами. Взагалі знання потрібні тим, хто їх бере. Всім іншим вони не потрібні зовсім або не потрібні зараз.

Погоджуюсь з тезою про те, що у третьому секторі досить часто одні й ті самі люди. Причина цього явища частково в тому, що загалом зараз говорять про кризу громадянського суспільства. Бізнес-сектор більш привабливий для молодої людини, там швидко можна зробити кар'єру і розслабитись.
А взагалі кожен має займатись тією справою, яка йому близька до серця. Якщо хтось віддав себе справі допомоги дітям чи збереження довкілля, такій людині важко прижитись в бізнес-середовищі, оскільки в неї інша культура, в широкому розумінні цього слова.
І якщо хтось не бажає робити кар'єру в бізнес секторі, що в цьому поганого? І поясніть, будь-ласка, чому я маю вважати, наприклад, засновника дитячого будинку сімейного типу менш успішною людиною, ніж наприклад, директора фірми?

А чи правильно ставитись до своєї діяльності в "третьому секторі" як до "трампліну" в бізнес чи владу? Чи буде громадська діяльність з такою мотивацією щирою? Бізнесом та громадською діяльністю можна займатися паралельно, я проти того щоб одне ставити в залежність від іншого.
А тих самих людей ми будемо знаходити завжди якщо будемо їх шукати у тих самих "місцях":) Тобто, відсутність "нових людей" не завжди означає те, що "третій сектор" припинив свій розвиток, можливо це ми самі "застряємо" на місці?:)
Каюсь - англійську знаю вкрай пагано. вивчення мови стоїть в найважливіших пріоритетах... після йоги:)

Віталію, Ви яких лідерів маєте на увазі? ті, що себе такими вважають? чи про яких говорять як про лідерів? тема насправді цікава. я певен, що 90% керівників українських ГО не знають як можна використовувати facebook, linkedin, twitter. але однозначно не можна стверджувати, що від цього вони якісь не повноцінні. можна говорити про формування дігітального (цифрового) громадянського суспільства, яке представлене мережевиками і фізичного - слабкі, часто без фінансування, структури, які називають себе ОГС. Очевидно, потрібно якось підтягувати одниг і заземляти інших. і це наша з вами робота. в іншому випадку, суспільний цифровий розрив може поглибитись і ми можемо отримати цифрову олігархію, в кращому випадку - аристократію.

1) Языки надо учить по-любому (говорю как переводчик по профессии, ибо знаю, как они ОТКРЫВАЮТ МИР) 2) Развиваться надо по-любому (а это значит ПРЕДПРИНИМАТЬ УСИЛИЯ) 3)Анекдот в тему (как для бизнес-, так и для громадських лiдерiв): "Пошла Машенька в лес по грибы да по ягоды. Так и вернулась ни с чем. А все потому, что нужно ставить перед собой конкретные цели..."

В продовження анекдоту. Треба робити висновки :-). Автору дякую за текст, що спонукає до роздумів і прошу вибачити, що далі цитата також в перекладі :-)

- Скажи мені, друже, за що ти воюєш?
- За те, за що й належить, друже, - відповів полковник Гарінельдо Маркес, - за велику партію лібералів.
- От щасливий, - зауважив полковник Ауреліано Буендіа. – А ось я лиш тепер усвідомив, що воюю через свою гординю.
- Це кепсько, кинув полковник Гарінельдо Маркес.
Його стурбованість потішила полковника Ауреліано Буендіа.
- Звісно, - сказав він. – Та це краще, ніж зовсім не знати, за що воюєш. – Подивився товаришеві в очі, всміхнувся і додав: - Або воювати, як ти, за щось таке, що ні для кого нічого не означає…
(Габріель Гарсіа Маркес “Сто років самотності”)

Щодо громадських лідерів, які стали успішними бізнесменами чи CEO: http://www.plast.org.ua/100/ - перегляньте, не полінуйтеся, можна знайти чимало цікавих імен (+ ще кілька десятків, які не зараховують себе до видатних, яле є громадськими лідерами та успішними бізнесменами). Для тих, хто лінується (або не має часу) - 2 імені: Юрій Логуш (Крафт Фудз Україна)і Богдан Гаврилишин - останній не CEO чи бізнесмен, але провідні CEO світу завдячують йому своїми успіхами...
Додатково: як на мене, громадський лідер - це не той, хто "на устах в громадськості", а котрий об'єднує інших на реальні справи в громадському секторі.
П. С. А Ви, Тарасе, куди себе зараховуєте? Чи куди кортить?

Перепрошую, Віталію, от що значить писати де-кілька листів одночасно! (назвала Вас Тарасом!)

А мені здається,що лише лідерів ми і помічає, і не важливо в якому секторі:хоть в приватному,хоть в громадському.
Якщо не буд лідера - то огранізація довго не проживе. Чи мало таких прикладів?

Без лідера неможлива діяльність організації, та й саме її існування. Навіть у тварин це є. Півень завідує курятником, вовк веде вовчу зграю, баран - стадо овець.

p.s. І півень не може стати лідером у вовчій зграї - з'їдять його вовки. Таким же чином вовк не може стати лідером в курятнику - поїсть усіх курей...

p.s.-2/ Як там у Сергія Ремінного в блозі про рекламну акцію компанії Tchibo? "Кожному своє"...

ну совсем Вы лидеров дискриминировали... Преспокойно можно быть лидером НГО и быть успешным бизнесменом (и наоборот) Лидер - это все-го лишь черта характера, позволяющая организовать людей для выполнения каких либо определённых задач... и стоит учитывать, что лидерам достаётся не только слава но и все шишки за "проколы" в деятельности. справка: главное не стать "козлом отпущения" - к стаду баранов приставляли парочку козлов/коз, так вот, бараны и стоят дороже (в те времена) да и бегают быстрее.... от и отгребали козлы от волков )))) (интересно не от-туда поговорка "и волки сыты, и овцы целы?")

Интересная мысль, может, и оттуда :-))) А я всё таки думаю, что из настоящих общественных лидеров мало выходит успешных бизнесменов, а вот наоборот - да :-) Просто в работе бизнесмена приходит время, когда уже становится недостаточно иметь много денег, хочется ещё чего-то... хорошего и доброго :-)

Шкода, що Вам не зустрічалися успішні особистості (і бізнесмени також), які "вийшли" із справжніх громадських лідерів. Можливо, не там шукаєте?

Можливо :-))))))

Мне, например, тоже не встречались... тут все говорят ссылками - а назовите кто-нибудь для меня пяток имен выдающихся социальных и в то же время бизнес лидеров? Их не просто мало - их считанные единицы... И это легко обьяснимо - у них полярно противоположные манеры мышления....

цікаво, про які критерії лідерства йдеться :) бо я абсолютно не погоджуюся з думкою, що лідерів в НУО-секторі мало. як на мене, їх не набагато більше в бізнесі. професіоналів у бізнесі більше, бо ресурсів більше, й тиск на всіх рівнях більший. до речі, всі рухи незалежної України починали саме лідери громадського сектору, а не політики і бізнесмени.
щодо видатних соціальних і бізнес лідерів... Пінчук? Ахмєтов? але знову повертаємося до питання критеріїв лідерства...

вот блин... все мы в стартовые времена стартовали с более-менее криминала (если кто-то против, в 90-е даже если Вы платили ВСЕ налоги будучи ПП - вы б были еще тогда банкротами) даже если заклятый бандюк и даже "вор в законе" построит очень красивую (или не очень, насколько денег хватит) церковь или проспонсирует оборудование в реанимацию... Вам не пофиг кто это все построил и купил...? Вас там спасли и откачали, и есть куда прийти свечку поставить..... и хорошим словом вспомнить того, кто смог это сделать
человек славится делами... притом добрыми делами....

Для Сергія Ремінного - читайте уважніше, 2 імені я вже називала (Ю. Логуша і Б. Гаврилишина); якщо вони Вам нічого не говорять - мені шкода... (Вас, звичайно). Ще 4 шт. (це навіть більше, як Ви просили!): Любомир Романків - дякуючи йому світ отримав "тверді диски" та персональні комп'ютери; В. Костерін (Трансбанк і не тільки); Василь Іваночко - видавництво "Лілея-НВ"; Мирон Спольський - мережа ресторанів "Піца Везувіо" і не тільки... Слухайте, Сергію, можливо Вам почати самостійно знаходити інформацію? Читати вмієте, Інтернет теж якось освоїли... А то складається враження, щоб Вам спокійніше "не знати".

Да не нервничайте так, девушка - я же всего лишь задал вопрос. А если я 90% названых вами "знаменитых" людей не знаю - вряд ли это только моя вина...

К тому же я имел ввиду имена не украинских "знаменитостей", мировых (прошу прощения, что не уточнил). И именно - социальных и бизнес-ЛИДЕРОВ, а не меценатов

Тут підходимо до критеріїв лідерства...
Якщо перейти від аналогій зі світом тварин до світу спорту, то можна згадати, що лідери є не тільки в командних видах спорту (капітани, тощо), але і в індивідуальних - плавці, спринтери, автогонщики...
Тобто, це не тільки ті що ведуть за собою, але й ті що встановлюють нові межі, "планки"...
Лідер, на моє глибоке переконання, завжди самотній, навіть не зважаючи на те, веде він за собою когось чи ні... На вершині він один.
А кого, в такому випадку, можна вважати лідером у "третьому секторі"? Звичайно, не тільки людину, яка може мобілізувати інших на якусь справу, але й, наприклад, аналітика, який є авторитетним, який формує нове бачення певних проблем, пропонує нові шляхи, яких не було до нього...
В будь-якій справі треба прагнути досконалості, а відтак - лідерства!

Згадаю (для собе, і для людей) запитання власника блогу: "Покажіть мені громадських лідерів, які стали успішними бізнесменами чи CEO". А від себе: хотілось би знати, які ці люди були спочатку успішними громадськими лідерами (перед тим, як вони стали успішними бізнесменами), бо (вибачте) я і справді не знайома з такими прикладами. Ну, хіба що керівника Майкрософт-Україна (і то не в курсі: був він саме лідером громадським чи лише громадським активістом). Плекаю надію розширити своє "видение".

Віталію, ну й загадали Ви задачу... :-))

Виталий, привет! :)
И хотя, по сути, ты прав, но некоторые акценты спорны.
1) Иняз - это лишь один из инструментов. Хорошо, когда он есть в распоряжении, но ни к чему страшному для УСПЕШНОЙ работы в СВОЕЙ стране отсутствие этого инструмента не приводит
2) "Успешный" и "заметный" не всегда синонимы. Чаща всего не синонимы ... :) Многие дела можно УСПЕВАТЬ в обеих сферах делать эффективно, но не эффектно и НЕ ЗАМЕТНО ... Как предписано милостыню подавать :)
А иное - чаще снобизм и лишняя амбициозность.

Ірина Матієнко пише, що на початковій стадії лідери поділяються на такі групи: практичних організаторів, природжених лідерів, людей дії, людей контактів, „суддів”, людей групи і перфекціоністів http://www.civicua.org/library/view.html?topic=963926

Друзья, обращаю внимание, что тема поста - "Почему нет (мало) ОБЩЕСТВЕННЫХ лидеров?"(хотя даже просто тема лидерства - архисложна) Я так настойчиво прошу примеров успешных лидеров сразу в двух категориях - не из праздного любопытства. Дело в том, что будучи предпринимателем и хозяином кофейной компании, я последние 5 лет являюсь координатором в Украине Европейской Кофейной Ассоциации и на своем опыте знаю как невероятно сложно это совмещение... Более того - к сожалению, я не верю что это возможно ОДНОВРЕМЕННО. Поэтому и хотел бы услышать имена (мировые), которые делали это хотя бы по очереди - в бизнесе громадской сфере. Назовете? (но не меценатов)

Вспомнила сейчас про Якова Рогалина. Вот интересно, кем он сначала стал - общественным лидером, а потом успешным бизнесменом или наоборот?

Вот тут о нем нашла немного: http://www.zn.ua/3000/3050/55858/

Станислав Иванович Соколенко - нажмите Гугл с этим именем ...

Кстати, о языках - Соколенко С.И. говорит на 8 ино (без учета ру и юа)!

Класно, коли тебе в 38 років називають "девушка"! (але це злостить тільки мою дочку!)

Повертаючись до теми імен. Я дотримуюся заторкнутої тематики, і не говорю про меценатів(хоча вони також можуть ними бути). Спробую завершити розпочате хоча б частково(перепрошую за термінологію, якщо не всім буде зрозумілою):

- В. Іваночко в 90-х роках був серед перших в студентському русі та відновлював Пласт на Івано-Франківщині, перший зв'язковий куреня УПЮ ім. С. Ленкавського (тепер - повторюся - власник видавництва "Лілея-НВ", знаного у видавничих колах, та книгарні);

- Л. Романків - від 1999 р. Chief Scout Пласту ("в миру" - на жаль, не пам'ятаю назви посади, є провідним фахівцем IBM (якась керівна посада), винахідник процесів будови індуктивних і магніто-опірних мікроголовок для запису інформації);

- М. Спольський - колишній голова Союзу українських студентів, Союзу Українців Канади, від 1988 - пластун-сеніор станиці Київ Пласту(додатково - власник мережі ресторанів "Піца Везувіо" і не тільки), + див. інтерв'ю на http://www.plast.org.ua/news?newsid=2715;

- Б. Гаврилишин - епізоди щодо України: засновник МІМ-Київ, Міжнародного центру перспективних досліджень, організації AISEC, переконав Дж. Сороса створити фонд "Відродження", в 2006-2008 рр. був Головою Пласту (професійно - видатний економіст, єдиний українець - член Римського Клубу; цікаво читати, як прем'єр-міністр Японії ін. пишуть "я вчився в Богдана Гаврилишина"); про нього можна писати і писати! він ніколи не мав забагато своїх грошей, але (як він сам каже) - мав (і має) багато друзів;

- згадала ще одного цікавого чоловіка, Петра Содоля; він не бізнесмен, а генерал (тепер у відставці), який пройшов В'єтнам, а в Пласті є ідеологом вишкільного табору для молоді "Лісова Школа) - цей приклад нагадав мені засновника світового скаутінгу Бі-Пі, який був військовим, а подарував світові таку надзвичайну річ!

- а ще був Володимир Кашицький,пластун-сеніор станиці Львів Пласту (помер відносно недавно), який молодим втратив обидві руки, але це не завадило йому самотужки стати відомим бізнесменом у Щеціні (Польща) та Львові (хто пам'ятає піцерії на пл. Митній та "в Юрія Кульчицького" побл. ОДА?); він був і меценатом, один з його дарунків - будинок для школи бандуристів в Ірпіні...

Знаєте, ці розмови можна продовжувати безкінечно, тільки який результат ви всі від них очікуєте?

Сергію! Якщо Ви потребуєте порад чи допомоги - це не вирішить справи. Поєднувати справді складно, але єдина справжня проблема в цьому випадку - брак часу і рук. І, можливо, розуміння, як це все оптимально поєднати, з користю для обох справ. Якщо можу чимось зарадити - будь ласка, [email protected]. До речі, тепер мої "ролі":
- в громадському житті координую міжнародні програми Пласту в 9 країнах світу та працю Комітету одного з Фондів Б. Гаврилишина;
- в професійному - співвласниця Консалтингового Центру ПЕРСПЕКТИВА-М (www.perspective-m.com.ua, але там не надто багато інформації, бо до мене частіше звертаються, коли з бізнесом не все гаразд, а про таке не коректно писати).

Віталій, просто дивитись варто навколо, а не тільки в дзеркало :) тоді й ентузізізму побільшає... а мови, ПДР та етикет вчити варто, Ваша правда...

Звичайно. Слова: "Скільки Ти мов знаєш, стільки раз Ти людина", є актуальними. Але я би більше турбувався не про мову, а про стан реальних справ громадського діяча і третього сектору в цілому. Стало нормою: Проект - заради проекту. В результаті лише гарні звіти і книжечки. Сам грішив, але надоїло! В сфері соціальних послуг та реального консультування місцевого самоврядування - величезна діра. Запит колосальний. А ми бавимося в семінарики і потакаємо донорам: "Боже як класно, що ви підтримуєте ті чи інші пріоритети". Ми ніколи не вийдемо на новий рівень, якщо не почнемо надавати реальні послуги суспільству, готувати та змінювати реальні політики(місцевої чи загальнодержавної). А тоді і іноземна мова, і набір "елементарних знань і навичок". Віктор Загреба описав практичні кроки, як стати фоторепортером (http://fotoreporter.org.ua/karjera/yak-staty-reportazhnym-fotohrafom.html). Поділись власними навиками. Віталію - напиши, сам чи з колегами, що є професіоналами цієї справи, як правильно і коротко викласти думку для громадського діяча. Прояви свій громадський обов'язок у "реконструкції" лідерів громадянського суспільства. І розумні та готові до змін скористаються.

щодо призвіщ... брати Капранови, наприклад.
разом з тим я не вважаю, що успішність людини можна міряти, рівнем досягнень в бізнесі.
не бізнесом єдиним...
гарний художник - це далеко не завжди той, чиї картини продаються найдорожче. чи не так?
не варто свої життєві критерії возводити в ранг абсолютної істини.

+ Олег Левченко

Я з Вами на 100 % згоден, золоті слова! 3 сектор в Україні, нажаль доводиться констатувати, дійсно завис на етапі процесу заради процесу і це є причиною всіх бід: відсутності реальних національних лідерів третього сектору, відсутності підтримки НУО з боку громадян і т.д.
Щороку проводяться безліч круглих столів та конференцій, а резкльтат? Я, нещодавно, повернувся зі стажування у США, і там почув дуже слушну думку, - не зациклюйтеся на плануванні та навчанні, а приступайте до реальних дій. Практика без теорії сліпа, та теорія без практики мертва! Нам потрібно згадати для чого і для кого ми працюємо, і ніколи незабувати про це. Наша діяльність має спрямовуватися на досягнення результату - реальних справ. Мисли глобально, а дій локально!

Чому ж молоді люди йдуть в бізнес? Я вважаю тому, що вони чітко бачать свою ціль - вони бажають заробити гроші. Проте, того ж неможу сказати про третій сектор - більшість не бачить доцільності займатися громадською діяльністтю, то ж часто "поварившися" в ньому залишають його. Але чому ж ті хто розуміє, що його превело в третій сектор, не стають в ньому успішними. Ось відповідь, - Бізнес не був би успішним, як би він був непланомірним, це ж стосується і громадських організацій, ми не будемо успішними доки ненавчимося планувати свою діяльність. Що робити, - хтось запитає.Відповідь, - слід почати з стратегічного планування, усвідомити власні цінності та місію і чітко уявити чого ви прагнете досягнути. А саме головне завжи пам"ятати не словом ти поведеш людей, а власним прикладом. Аже, лідер це - той хто знає свій шлях, йде ним і веде за собою інших. Це і буде запорукою успішного громадського лідера... Успіхів нам колеги!

Мабуть, не відкрию великої таємниці, коли скажу, що бурхливий розвиток так званого 3го сектору можливий лише при умові розвинутого бізнесу і розвинутої влади - тобто поки ці два сектори не сформувалися як слід, очікувати дива можна, але навіщо?
Будь-яка суспільна і благодійна діяльність є справжньою лише тоді, коли людина реалізувалась як особистість, забезпечила себе і своїх рідних, і в неї залишилось ще матеріальних і моральних ресурсів, щоб поділитися ще з кимось, і це приносить їй задоволення, а не виснаження.
Немає плодів без розвинутого коріння.
В мене теж нема ентузіазму щодо лідерів НУО - але тому, що мені більш подобаються НУО, які не залежать ані від свого лідера, ані від його володіння мовами. Але таких я ще не бачила (в Україні).
А може, не туди дивлюсь))

+ Руслану Горохову! Успіх можна досягти у будь-якій сфері, коли чітко розумієш, чого прагнеш. Планування потрібне не тільки для організації як інституту, а й для його членів і насамперед для його головного лідера. А з цим і залежність від інших секторів, і знання мов посядуть свої відповідно-пріоритетні місця.