«Збільшити кількість військовозобов’язаних спеціальностей», потім «зменшити перелік цих спеціальностей» – така непослідовність інформаційних приводів активізувала обговорення про військовий облік жінок в українському соціумі. Питання умовної «гендерної рівності» військовозобов’язаних викликало резонанс серед громадськості через ряд чинників: перш за все,, надзвичайно довгий перелік спеціальностей, що підлягають обліку, і недостатньо прозору комунікацію виконавчої влади, що трошки посіяла “зраду” замість очікуваної активізації жіночого населення нашої країни. Ми спробували розібратися, як ставляться самі жінки та дівчата різних соціально-демографічних категорій до нововведень.

Станом на сьогодні відомо, що жінкам практично всіх професій ставати на військовий облік терміново не треба, і штрафів поки що не буде, але на початку року святковий народ сколихнула звістка про обов’язковий військовий облік жіночого контингенту (Наказ Міноборони від 11.10.2021 р. № 313).

Як зацікавлена людина, я вирішила провести у власному фейсбук-аккаунті експрес-дослідження: чи готові дівчата та жінки до такого повороту подій, і чи підуть ставати на облік, якщо це стане обов’язковим. Звичайно, дані, отримані таким чином, не можна розповсюджувати на все жіноче населення всіх вікових, соціальних та регіональних груп. Скоріше це зріз певної «бульбашки», де переважають жінки з вищою світою, мешканки великих міст чи столиці, з середнім або нижче середнього доходом і – переважно – патріотичною ідеологічною позицією. Принаймні, такими є більшість мої «друзів» і підписниць в мережі facebook. Можна було б очікувати одностайності у їхній позиції, але сталося якраз навпаки. Хочу познайомити вас із найбільш розповсюдженими позиціями наших співвітчизниць з приводу «ставати чи не ставати» на військовий облік і чому це (не)варто робити. 

Далі наводиться доволі умовна та, на наш погляд, виправдана класифікація отриманих відповідей. Деякі з них публікувалися відкрито під постом-запитом, деякі приходили мені в особисті повідомлення від користувачок, які бажали залишити свою позицію анонімною.

Перша позиція «Хто як не ми, коли як не зараз?» 

Назвемо її оптимістично-патріотичною. Жінки з такою позицією впевнено відповіли, що стануть на військовий облік і – за необхідності – будуть захищати країну з тими знаннями та навичками, які передбачає їхня професія. Це, переважно, жінки, яки вже мають досвід активної діяльності у суміжних сферах – волонтерства у зоні АТО, журналістки та представниці професій, що безпосередньо пов’язані з військовою справою, хоча є і виключення. Хоча дехто з респонденток і вважає, що саме масовий облік жінок ускладнить роботу військкоматів, оскільки зараз немає умов для того, щоб цей облік організувати оперативно і логістично коректно. 

•  «У країні вже 8 років війна. Це нормальна ініціатива в такій ситуації. Просто комунікація цих нововведень нижче плінтуса» (медіакоординаторка ГО)

• «Якщо говорити про гендерну рівність, то вже треба бути послідовними. Не бачу нічого крамольного у військовій зобов'язаності жінок. Тим паче багато з них за фізичною формою можуть дати фору деяким чоловікам. Але, звісно, треба ще й військова підготовка в такому випадку» (соціологиня)

• «У меня три дочери и я «за». Если мы за равенство, значит надо быть последовательным. Каждый гражданин государства должен стать полноценной боевой единицей. Тогда меньше будут к нам лезть. Единственное, хочется пройти нормальную подготовку. Чтобы не на словах только и не быть беспомощной, в случае чего» (хореограф, викладачка хореографії)

• «Так я й так вийшла у 14-му і самостійно мобілізувалася: допомагала пораненим, військовим, переселенцям… і продовжую це робити» (співзасновниця ГО “Станція Харків”, волонтерка)

Друга позиція – це поміркована або раціонально-критична, зосереджена у фразі «будемо збирати форму по сусідах» (цитата). Дівчата цієї категорії демонстують скептичне ставлення до вищезгаданого указу у його першій версії та необхідності його виконання особисто, але, разом з тим, готові у критичній ситуації і стати на облік, і надалі бути задіяними у разі загальної мобілізації. Варто зауважити, що комунікаційна кампанія цього наказу була настільки хаотичною, що багато хто зі співвітчизниць плутають такі поняття як «облік», «військовий резерв» та «призов», і у цьому сегменті більшість дівчат, що відповідали на питання, мали на увазі передусім строкову військову службу, а не власне облік як форму статистичного опису жіночого контингенту країни. Якщо комунікація щодо указу була б більш прозорою та коректною, то жінки з цією позицією, можливо, перейшли б до першого сегменту. Наведу декілька яскравих цитат для пояснення цієї позиції.

• «Мобілізація всіх жінок мені бачиться такою ж продуманою, як мільярд дерев, президентський університет, 70% вакцинованих до кінця цього року та інші ініціативи» (соціологиня, викладачка)

• «Тут питання в тому, що система абсолютно не готова до цього і за рік це зробити нереально нмд» (провідна фахівчиня відділу міжнародної співпраці в Український інститут книги)

• «Я не смогла понять из этого указа, какой возраст женщин, которым надо встать на учёт? От 18 и до?? Что это за документ, если непонятно кто военнообязанный, а кто – нет. Женщины с детьми, инвалиды, какие льготные категории?» (викладачка, перекладачка з англійської мови)

• «Из странного я вижу возраст тех, кто должен стать на учёт. Это почти все, кто не умер, как говорится. И не очень я верю в то, что это просто постановка на учёт, скорее верю в то,что будем рано или поздно мобилизованы и форму будем собирать по соседям.» (актриса театру і кіно)

Подібних коментарів виявилося у моєму мікродослідженні найбільше, тобто загалом «за» створення загальної бази військовозобов’язаних жінок, але якщо коректно буде визначено сегмент тих, кому дійсно потрібно ставати на облік і яким чином це буде здійснюватися на практиці (електронний облік тощо). Зрештою, з громадянками з такою позицією можна (і варто) працювати для того, щоб переконати у доцільності указ про військовий облік, про який йдеться. Важливо пояснити, що це саме про «облік», а також висвітлити конкретні механізми, як він буде вестися і для яких категорій українського жіноцтва застосовуватиметься.

І, зрештою, ніде не без «зради» – є сегмент жіночого населення, що вкрай скептично ставиться до можливих нововведень. Назву для цього сегменту я поки що не підібрала, у моєму дослідженні, що знову ж таки, не претендує на репрезентативність,  ця позиція залишилась у меншості. Скоріше це «критично-негативістська позиція». Це ті дівчата, які різко проти й обліку, і, як наслідок, потенційно можливого залучення до військових дій. Чому? Тут можна виділити низку причин – і некомпетентність діючої влади, і некоректну комунікацію, і власну ідеологічну позицію. Маємо з цього привод такі висловлювання:

• Считаю, что это абсолютная глупость. Не верю ни в одно начинание нашего государства как такое, которое может быть полезным обществу. Сама не буду предпринимать никаких действий (соціолоиня, політологиня);

• Я вижу это как повод наполнить бюджет через штрафы (менеджерка проектів)

Але серед загалу  (51 відповідь) таких думок меншість. Або ті, хто поділяє таку позицію, вирішили не висловлюватися публічно.  І це також варто враховувати, формуючи такий більш-менш вірогідний зріз суспільної думки.

Експертна думка: військова служба не тільки обов'язок, але й можливість. 

Коментує військовослужбовця, старший лейтенант ЗСУ Христина Бойчук.

Наша експертка вважає, що на восьмому році збройного конфлікту така ініціатива, як військовий облік жінок цілком виправдана і корисна як для силових структур, так і загалом для обороноздатності країни. В умовах ескалації конфлікту силовим структурам потрібна інформації, скільки саме резерву, зокрема і серед жінок, і яких саме професій та спеціалізацій, можна залучати у разі необхідності. 

Коректний статистичний аналіз такої інформації допоможе підвищити ефективність роботи міністерств та відомств, відповідальних за обороноздатність. А у випадку повномасштабного вторгнення потрібно бути готовими до всього. 

Військовий облік та формування резерву не передбачає того, що дівчата та жінки підуть безпосередньо воювати зі зброєю в руках, я к це було висвітлено у деяких медіа. Наприклад,  при проведенні міжнародних навчань будуть особливо потрібні такі спеціалісти та спеціалісти, як перекладачі. І, наприклад, їх можна буде залучити з числа цивільних фахівчинь. В такому разі роботодавцям таких спеціалісток надійде запит для переведення на військов службу, і прагнення  конкретної жінки будуть враховані обов'язково. Наприклад, якщо жінка багатодітна мати або має інші сімейні обставини, то вона може відмовитись від такої пропозиції. А для когось навпаки, можливість реалізувати себе у військовій сфері додасть можливості кар'єрного зростання.

Як буде реалізовано переведення на військову службу? 

Підписання короткострокового контракту з ЗСУ передбачатиме збереження робочого місця,а також всіх соціальних гарантій та пільг, що має спеціаліст за своїм основним місце роботи, тому ніякого обмеження прав ту не буде. Така практика є у багатьох країнах світу, наприклад, у Канаді, - зазначає пані Христина. 

Тому ідея військового обліку загалом позитивно вплине і на військово-кадрові структури, і розширить можливості самореалізації жінок у тій сфері, яка ще досі вважаються традиційно чоловічою цариню. 

Між іншим, в армії буває актуальна потреба у спеціалістах та спеціалістах різного фаху. Наприклад, для занять з національної ідентичності можна і варто залучати істориків, дослідників, які могли б розширити світогляд військовослужбовців завдяки наведення наукових даних. Це стосується й інших “невійськових” професій, які могли б підвищувати професіоналізм нашої армії, особливо у такий період, сповнений викликів, який є зараз.  

Отже, завжди такому детальному коментарі розуміємо, що в разі введення загального військового обліку і для жінок також, це дасть додаткові можливості для тих, кому вони потрібні, і в жодному разі е обмежить жіночих прав. 

Крім того, надзвичайно широкий резонансний перелік спеціальностей, представлений у першій редакції указу, був суттєво скорочений до 14 спеціальностей і 6 професій, ознайомитися з якими можна за посиланням. 

Матеріал підготувала соціологиня, дослідниця, науковий співробітник Катерина Тягло

Матеріал створено в межах проєкту ГО “Інститут розвитку регіональної преси” за сприяння Національного Демократичного Інституту завдяки щедрій підтримці британського народу через  Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку. 

Думки, висловлені тут, належать автору та не обов'язково відображають погляди НДІ, Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку або Уряду Її Величності.