bg-img bg-img bg-img
Увiйти в ГУРТ
Забули пароль?

Ще не з нами? Зареєструйтесь зараз


+ Пiдписатися

Информационный запрос   

Алгоритм дій
P.S. Статья большая, кому не интересно - можете не читать ;)

Журналіст, редактор чи інша особа, яка має потребу отримати інформацію від органів влади, дуже часто наштовхується на небажання посадових осіб надавати її. Неоперативне надання відповідей на інформаційні запити та надання формальних «відписок» - ось головні вади взаємодії з чиновниками у інформаційному полі з точки зору журналістів. І тому часто журналіст нехтує своїм правом на отримання доступу до інформації з офіційних джерел.

Між тим, відсутність достовірної інформації і, що не менш важливо, офіційного підтвердження її достовірності – чи не найсуттєвіший «прокол» для якості матеріалу та представленості усіх точок зору у ньому. Особливо важливо це у тих випадках, коли відсутність інформації з офіційних джерел означає відсутність однієї з важливих точок зору на питання, яке аналізується в матеріалі.

З огляду на сказане вище, варто взяти до уваги, що задля підвищення вірогідності отримання відповіді по суті запиту та ще й скорочення терміну цього необхідно майстерне виконання усіх головних елементів процедури. Адже саме помилки того, хто запитує, в значній мірі дозволяють чиновнику не надавати інформацію. Найпоширенішими помилками є неправильне оформлення запиту, подання не за належністю, а інколи і проста невпевненість у законності вимоги надати інформацію.

У даному документі описані основні засоби та етапи, яких необхідно додержуватись для отримання інформації з офіційного джерела.

Етапи отримання інформації:

1. Підготовка Інформаційного запиту (ІЗ)

2. Подача інформаційного запиту

3. Контроль розгляду ІЗ

4. Відповідь на ІЗ

5. Оскарження у випадку порушення права на інформацію

6. Звернення до суду

Основним засобом отримання інформації законодавство визначає інформаційний запит. Стаття 32 Закону України „Про інформацію” (надалі - Закон) передбачає дві категорії інформаційних запитів (надалі - ІЗ): запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації. Перший передбачає звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Другим позначається звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань. В обох випадках більш надійно звертатися саме з письмовим запитом аби мати надійні докази протиправної відмови.

Неможливо визначити ідеальну форму запиту, проте основні його пункти, і головне ті, які є обов’язковими згідно закону, містить зразок запропонований нижче. Зразок може бути адаптований під ваші конкретні умови.

Оскільки чинне законодавство містить певні суперечності, при підготовці ІЗ бажано враховувати наступні особливості.

Пункти ІЗ на які варто звернути увагу та врахувати при підготовці ІЗ:

Реквізити запитувача – бажано вказувати фізичну особу.

Спосіб задоволення запиту – як саме інформація має бути надана: телефоном, письмово чи в інший спосіб.

Адреса на яку особа бажає отримати відповідь – бажано окремо зазначити адресу, на яку має бути надана відповідь.

Подання ІЗ має здійснюватись у такий спосіб, аби в подальшому можна було довести факт його подання, порушення строків розгляду тощо.

Способи підтвердження факту подачі ІЗ:

- вручення ІЗ посадовій особі (канцелярії) органу під розписку чи з посвідченням копії ІЗ.

- надіслання ІЗ поштою з описом вкладення (такий варіант підійде якщо Ви не можете особисто з’явитись та подати запит або Вам перешкоджають і відмовляються його приймати)

Для того, щоб отримати належний доказ відправки запиту поштою, необхідно відправляти ІЗ листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Це повідомлення повернеться до вас через кілька днів після отримання адресатом вашого листа. У повідомленні буде вказано, хто і коли отримав лист. Однак, повідомлення не підтверджує, що вами було направлено саме запит. Для того, щоб однозначно підтвердити направлення ІЗ, рекомендується відправляти цінний лист. Такий лист хоч і коштує дорожче (біля 5 грн.), проте має опис вкладення, у якому потрібно чітко зазначити, який саме документ направляється, кількість аркушів, описати адресата, тему запиту, тощо.

Процедура подачі ІЗ спрощується, якщо запитувач має можливість ОСОБИСТО подати запит до канцелярії органу, від якого вимагається інформація. У такому випадку необхідно два екземпляр запиту, оригінал та його копію, яку ви залишите у себе. Буде достатньо аби службовець, який прийме у вас документи, на копії запиту (яку ви лишите при собі) поставив штамп органу, дату прийняття, вхідний номер та зазначив особу, що прийняла документ.

Таким чином, після подачі запиту, ви повинні мати у себе документи, що підтверджуватимуть факт його подання: поштове повідомлення і опис цінного листа або копію запиту з відміткою про прийняття.

Контроль розгляду та задоволення ІЗ. Аби сприяти швидкому розгляду та задоволенню запиту, необхідно контролювати хід просування документу. Законодавство містить чіткі строки щодо розгляду запиту. Так, згідно статті 33 Закону, термін вивчення ІЗ на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа має письмово довести до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Отже через 10 днів після подачі запиту вам мають повідомити про можливість його задоволення. Невиконання цієї вимоги закону, може бути використане вами при подальшому оскарженні порушених прав.

Практика показує, що активна позиція запитувача, а саме контрольні дзвінки, листи, особисті візити, тощо – позитивно впливають на відповідальних осіб органів влади і сприяють скорішому задоволенню запитів.

Бажано після спливу 10 денного терміну з моменту подачі запиту звернутися до відповідного органу і з'ясувати долю запиту. Поцікавитись, у кого саме на розгляді він знаходиться, та коли можливо очікувати відповіді.

Дієвим інструментом забезпечення права на доступ до інформації є висвітлення на сторінках видання процесу подачі та розгляду запиту, а також оскарження відмови. Увага громадськості, привернута до подібної справи, не дасть чиновникам бути байдужими і сприятиме виконанню ними вимог закону.

Аби сприяти розгляду вашого запиту, рекомендується по спливу місячного терміну повторно звернутися до державного органу із інформаційним запитом, що міститиме:

- чітке зазначення факту, що звернення є повторним

- докази подачі первісного запиту

Посилання на чинне законодавство в частині притягнення до відповідальності за порушення права на інформацію.

Зразок повторного інформаційного запиту

Отримання відповіді на ІЗ.

Частина 3 Закону передбачає, що задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Зверніть увагу, що відповідно до статті 32 Закону органи державної влади зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб. Тому у тексті запиту рекомендуємо передбачити спосіб його задоволення (наприклад: шляхом надсилання письмової відповіді на адресу).

Результатом розгляду може стати: задоволення запиту і отримання вами інформації або ж ваш запит залишиться без задоволення і у цьому випадку можливо три варіанти:

1. Ви отримаєте письмову відмову у задоволенні запиту (у цій відмові відповідно до ч.2 ст. 34 Закону повинна бути зазначена посадова особа, яка відмовила, мотиви відмови та дата відмови);

2. Вам надійде повідомлення про відстрочення в задоволенні запиту (також вказується особа, яка прийняла рішення про відстрочку, дата надсилання /вручення повідомлення про відстрочення, причини, з яких прийнято рішення про відстрочку, а також – дату, коли запит буде задоволено);

3. Запит буде просто ігноровано (за різним даними на сьогодні така доля чекає більш ніж на 50% поданих запитів)
Оскарження у випадку порушення права на інформацію

Ігнорування запиту, надання формальної відповіді або відповіді, що не містить запитуваної інформації, є порушенням ваших прав. Перелік інформації, що не може бути надана для ознайомлення, визначена Статтею 37 Закону.

Не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:

- інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;

- конфіденційну інформацію;

- інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об’єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров’ю будь-якої особи;

- інформацію, що стосується особистого життя громадян;

- документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;

- інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення;

- інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств.

У тому випадку якщо інформація дійсно не підлягає розголошенню Вам має бути надана належним чином вмотивована відмова.

Оскарження відмови надати інформацію, відповідь, що не містить запитуваної інформації, рішення про відстрочку та ігнорування запиту може бути здійснено у два основні способи: в адміністративному порядку, тобто – до вищестоящого органу, якому підпорядкована особа, що вчинила неправомірні дії (ст. 35 Закону «Про інформацію») або – до суду.

Як показує практика, оскарження відмови надати інформацію до вищестоящих органів не є результативним. В той же час, матеріали звернення до вищестоящих органів, особливо якщо результатом такого звернення теж стало порушення ваших прав (а саме - невжиття заходів до підлеглих) може бути використане вами, як аргумент в судовому засіданні чи при підготовці публікацій на тему обмеження прав ЗМІ у доступі до інформації.

Хоча формулювання ч.3 статті 35 Закону інколи тлумачиться як обов’язкове звернення до вищестоящого органу перед судовим оскарженням, така позиція не є правомірною. Право на безпосереднє звернення до суду закріплене ст. 55 Конституції України (додатково див. Рішення Конституційного Суду України у справі № 6-зп від 25 листопада 1997 року.)

На стадії подання запиту та оскарження неправомірної відмови надати інформацію досить дієвим засобом є залучення до процесу органів прокуратури, що зобов’язані здійснювати нагляд за додержанням законності. Із відповідною скаргою ви можете звернутися до відповідної прокуратури з моменту закінчення строку на задоволення запиту, або винесення неправомірного рішення щодо Вашого запиту.

Звернення до суду

Якщо попри Ваші зусилля інформацію все ж не надають, неправомірні дії (бездіяльність) посадових осіб можна оскаржувати у судовому порядку.

Звернення до суду необхідне, якщо Вам у будь-якому випадку потрібно отримати інформацію. Або якщо ви маєте можливість висвітлити процес отримання інформації в ЗМІ. Висвітлення судового процесу щодо обмеження права на отримання суспільно важливої інформації хоча і пов’язане з витратами часу та коштів (підготовка позову, сплата державного мита), може допомогти, в тому числі, читачам вашого ЗМІ – оскільки вони мають таке саме право знати про те, про що ви запитуєте. Таким чином, добившись свого, ви зміцните авторитет видання серед читачів та зможете запобігти порушенням права на інформацію у майбутньому.

Звернення до суду здійснюється у порядку:
оскарження протиправної бездіяльності, у випадку ненадання відповіді на запит,
оскарження протиправних дій, у випадку надання відповіді не по суті питання, протиправної відстрочки або відмови надати відповідь на запит,

відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС).

Право для звернення виникає з моменту порушення вашого права на інформацію. Тобто, у випадку ненадання відповіді, завершення місячного строку на задоволення запиту або з моменту отримання протиправної відмови чи відповіді про відстрочку.

Право на звернення до суду відповідно до п.2 ст. 99 КАС зберігається протягом року.

Позовна заява (адміністративний позов) подається від імені громадянина, який звертався із запитом, і чиї права порушено через ненадання інформації.

Позов має бути подано у двох екземплярах (один залишиться в суді, інший відправляється відповідачу). До позову додаються копії документів, які підтверджують факт звернення та його дату (копія запиту з відміткою /копія поштового повідомлення), копії відповідей про відмову, тощо. До позову необхідно також додати квитанцію про сплату державного мита (на сьогодні, відповідно до п.п. «б», п.1 ст. З Декрету КМУ «Про державне мито», — 0,2% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.).

Позовна заява подається до суду цінним листом чи особисто до канцелярії з отриманням штампу, вхідного номеру та відмітки особи, що прийняла документи на копії позову.

Подавати позов слід до місцевого загального суду за місцем знаходженням органу, що порушив ваші права.

Якщо Ви маєте намір оскаржити до суду протиправні дії посадової особи (рішення про відмову/відстрочку надання інформації, чи відповідь не по суті), при підготовці позовної заяви варто звернутися до фахівців, оскільки типовий зразок такої заяви не може врахувати всі обставини справи.

Про відкриття провадження у справі, перебіг судового розгляду суд має завчасно повідомляти вас шляхом надсилання відповідних ухвал. Позитивною особливістю даної категорії справ є те, що, у відповідності до ст. 35 Закону «Про інформацію», обов'язок доводити законність відмови чи відстрочки задоволення запиту покладається на відповідача. Позивач (тобто ви у даному випадку) має лише довести факт звернення.

Відповідно до ч.8 ст. 35 Закону Суд має право для забезпечення повноти та об'єктивності розгляду справи запитати офіційні документи, у можливості ознайомлення з якими було відмовлено, і, вивчивши їх, прийняти рішення про обґрунтованість (або необґрунтованість) дій посадових осіб державної установи. Тобто ви можете заявити клопотання про витребування офіційних документів з метою отримання можливості дослідити обґрунтованість причин відмови в їх видачі.

Таким чином, ви отримаєте можливість ще до вирішення справи по суті ознайомитися з інформацією, яку не було надано на запит.

Рішення суду може передбачати кілька варіантів розвитку подій.

Позов буде задоволено - у цьому випадку варто заздалегідь у позовній заяві просити суд зобов’язати відповідача, надати конкретну інформацію або конкретний документ. У іншому випадку суд може просто зобов’язати орган розглянути запит і фактично повернути вас на початок процесу.

Або ж рішення буде не на вашу користь, у такому випадку його можна оскаржити у апеляційному порядку.

Приймаючи рішення про апеляційне оскарження рішення суду, варто виходити з того наскільки корисною для Вас є запитувана інформація та сам процес судового розгляду, як привід для публікацій у ЗМІ.

Типовые заявления ИЗ, обжалования, иск и прочие полезняшки можно скачать здесь: http://gosokil.at.ua/load/informacionnyj_zapros/1-1-0-11
Share
Чи вважаєте цей матеріал корисним + Так 0  - Нi  

Коментарі

Тетяна Яцків   3984 дні тому   #  

Хороша і корисна інформація, Єгор. Цікавою є практика активних запитувачів інформації - організацій в органів влади з використанням листів із описом вкладеного. Опис вкладеного додається до листів із оголошеною цінністю. Процедура, на відміну від рекомендованого листа, є такою, що він лежить на пошті, а органу влади приходить повідомлення, щоб він зявився і його забрав....

  •   Пiдписатися на новi
Кравчук Егор   3982 дні тому   #  

Если есть у кого информационный запрос по деятельности (контролю) депутатов местного уровня скиньте пож на: gosokil@gmail.com , а то лень писать самостоятельно

  •   Пiдписатися на новi
  •   Пiдписатися на новi


Щоб розмістити свою новину, відкоментувати чи скопіювати потрібний текст, зареєструйтеся та на портал.